2012 рік, випуск 3

2012-3

Зміст

Марков І. Українці серед сучасних трудових іммігрантів у Росії. С. 375-385

Стаття висвітлює результати дослідження масштабів, напрямів, закономірностей і тенденцій сучасної трудової міграції українців до Росії у контексті викликів міграційної політики Російської держави. Дослідження проведене під егідою німецького фонду АВО «Хайматгартен» за участю сектору етносоціальних досліджень Інституту народознавства НАН України та Лабораторії соціальних досліджень у Львові.
Ключові слова: українська трудова міграція, міграційна політика Росії, інтеграція іммігрантів у російське суспільство, типи міграції українців до Росії.

читати »

Болюк О. Дерев’яне обладнання літургійно-богослужбових просторів західноукраїнських церков (питання типології). С. 386-399

У статті розглядається типологія дерев’яних предметів, якими обладнують частини церковного інтер’єру, і які задіяні у літургії і требних обрядах. Звертається увага на церковні вироби, що містять формально-пластичний і орнаменталь­но-різьблений декор, колір та позолоту площин.
Ключові слова: архітектура, церква, інтер’єр, облаштування, дерево, мистецтво, декор.

читати »

Дутка Р. Львівський кооператив «Українське народне мистецтво»: передумови створення та організаційна структура. С. 400-414

Інформація про заснування та структуру львівського кооперативу «Українське Народне Мистецтво» подана на тлі стислого окреслення окремих явищ політико-економічного та культурного розвитку західноукраїнського суспільства 20—30-х рр. ХХ ст. Кооператив «У.Н.М.» відстоював національну окремішність українців в умовах бездержавності та експансії чужих культур, працював над формуванням своєрідного українського модерного стилю одягу та облаштування житла і храму на ґрунті рідного традиційного мистецтва.
Ключові слова: львівський кооператив «Українське Народне Мистецтво», часопис «Нова Хата», українська вишивка, національна ідентичність, західноукраїнське суспільство 20—30-х рр. ХХ ст.

читати »

Олійник О. Стилістика модерну в декорі літургійно-обрядових тканин Галичини на зламі ХІХ— ХХ століть. С. 415-428

У статті розглянута проблема проникнення й утвердження стилістики модерну у декор церковних тканин Галичини. Розвиваючись у єдиному руслі з європейським модерном та синхронно з іншими видами церковного мистецтва, тканини сприяли формуванню новітнього образу українського храму. Модерні тенденції у літургійно-обрядових творах, зокрема параментиці, свідчили про розвиток самостійної течії українського мистецтва з багатою образно-симво­лічною художньою системою.
Ключові слова: модерн, тканини, облачення, стилістика, візерунок.

читати »

Козакевич О. Софія Володимирівна Чехович: життєвий і творчий шлях (1897—1971). С. 429-442

У статті розглянуто життєвий та творчий шлях Софії Володимирівни Чехович — українського етнографа, науковця, мисткині ХХ ст. Простежено у хронологічному порядку найважливіші події та визначено основні напрями наукової діяльності. Основну увагу приділено мистецтвознавчим працям Софії Володимирівни у ділянці українського народного вбрання та декору. Стаття написана на основі матеріалів відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України.
Ключові слова: етнографія, народне мистецтво, мистецтвознавство, історія мистецтва, художня критика, традиція.

читати »

Костюк Л. Георгій Косміаді: художник між Сходом і Заходом. С. 443-451

У статті розглядаються особливості життя і творчості Георгія Косміаді (1886—1967). Обґрунтовується художня система митця, в якій органічно переплелися естетичні традиції східної та західної культур. Спадщина Г. Косміаді (понад 5000 картин) сьогодні вписується в контекст історії мистецтва ХХ століття.
Ключові слова: Георгій Косміаді, художня система, естетичні традиції, історія мистецтва.

читати »

Федорчук О. Бісер у декорі традиційного одягу українців (питання типології). С. 452-468

Стаття присвячена типологічному упорядкуванню компонентів ансамблю українського народного одягу, виконаному із використанням бісерних матеріалів. Такі компоненти представляють окремий функціональний рід художніх виробів з бісеру. В свою чергу вони розподіляються на чотири функціональні підроди: накладні прикраси, головні убори, вбрання та доповнення одягу. Описується кожен із типів, що представляють усі чотири функціональні підроди. Типологічне упорядкування, запропоноване у статті, створює термінологічне підґрунтя подальшого дослідження локального розмаїття українських народних художніх виробів з бісеру.
Ключові слова: традиція, бісер, одяг, декор, прикраса, типологія.

читати »

Колупаєва А. До історії церковно-обрядової кераміки в Україні (ХІ — поч. ХХІ ст.). С. 469-496

У статті висвітлюються основні періоди в історії української церковно-обрядової кераміки, до якої належать керамічні хрести, ікони, кадильниці, предмети літургійного посуду, світильники тощо. Виділяються характерні групи і типи, окреслюються художні особливості творів народної і професійної кераміки церковного призначення.
Ключові слова: церковна кераміка, ікона, хрест, дискос, потир, кадильниця, кіот, лампада, декор, майоліка, теракота.

читати »

Івашків Г. Кераміка в ритуалі Божественної Літургії. С. 497-516

У статті проаналізовані окремі керамічні вироби, задіяні в ритуалі Божественної Літургії, зокрема кивоти, дарохранильниці, чаші (потирі), дискоси. Вказується на їхнє місце у сакральній споруді, функціональне призначення, а також на художні особливості цих глиняних предметів.
Ключові слова: храм, Літургія, кераміка, кивот, дарохранильниця, чаша (потир), дискос.

читати »

Мотиль Р. З історії розвитку теракоти на теренах України. С. 517-529

У статті висвітлюються основні віхи історії розвитку теракоти на теренах України, починаючи від культури Трипілля (V—III тис. до н. е.) і до наших днів. Розглядаються етапи зародження, становлення, розквіту, згасання, часткового відродження та поступового занепаду традицій виготовлення теракотової кераміки на українських землях.
Ключові слова: історія, теракота, кераміка, традиції, Укра­їна.

читати »

Гавриш Л. Південний регіон збуту глиняних виробів опішнянських гончарів. С. 530-533

У статті розглядається оптовий спосіб збуту глиняних виробів опішнянських гончарів скупникам, які займалися подальшим перепродажем товару на Півдні. Дослідження охоплює часовий проміжок від останньої чверті ХІХ до першої третини ХХ століття.
Ключові слова: Опішне, опішнянські гончарі, Катеринославщина, Херсонщина, Ростов-на-Дону, глиняні вироби, скупники, чумаки, горшковози, оптовий спосіб збуту.

читати »

Метка Л. Глиняні вироби в народній медицині: лікування «соняшниці». С. 534-543

Спираючись на праці дослідників народної української куль­тури середини ХІХ — початку ХХ ст., застосовуючи власні етнографічні матеріали, авторка аналізує використання глиняних виробів у процесі лікування в українському знахарстві «соняшниці». З’ясовує історію вивчення питання, зазначує місця та час фіксування інформації, охарактеризовує регіональну специфіку лікування хвороби, робить спробу пошуку її аналогу в офіційній медицині, закцентовує увагу на раціональності застосування глиняних виробів.
Ключові слова: народна медицина, «соняшниці», магічне лікування, глиняний посуд.

читати »

Визір Н. Персоналії української керамології: Iван Антонович Зарецький. С. 544-551

Статтю присвячено відомому українському досліднику гон­чарства Івану Зарецькому, який зробив вагомий внесок у становлення вітчизняної керамології. Охарактеризовано широкий діапазон керамологічної діяльності дослідника.
Ключові слова: Іван Зарецький, керамологія, гончарство, археологія, колекція кераміки.

читати »

Шпак О. Малярство на склі Східного Опілля та Західного Поділля середини — другої половини ХХ ст. (матеріали польових досліджень 2011 р.). С. 552-561

У статті на основі польових досліджень 2011 р. розглянуто деякі аспекти становлення і побутування малярства на склі на Східному Опіллі та Західному Поділлі у середині — другій половині ХХ ст. Визначено типологію творів, виявлено імена окремих майстрів, введено у науковий обіг невідомі артефакти.
Ключові слова: малярство на склі, типологія творів, ікони, картини, декоративні композиції, майстри малярства на склі.

читати »

Сімферовська А. Реставрація та естетичні трансформації в творі мистецтва. С. 562-570

Стаття окреслює естетичні мотиви та критерії реставраційного впливу на твір мистецтва як історично мінливі; наділені смислами своєї сучасності. Також твір мистецтва аналізується як комплекс автентичностей, вся сумарність яких підлягає незворотним часовим змінам. І предметом ре­ставраційно-консерваційного втручання є не лише безпосередньо матерія твору, але його історичні, естетичні та художні якості. Яких змін зазнає структура твору за умови втручання і невтручання у неї реставрації та чи можливо чітко розмежувати переваги і недоліки цих дій — проблема, порушена багатьма теоретиками та практиками у сфері відновлення та збереження мистецької спадщини.
Ключові слова: реставрація, естетичне, твір мистецтва, інтер­претація, форма, автентичність.

читати »

Голубець Г. Виставкова діяльність Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (1992—2011 рр.). С. 571-591

У статті висвітлюється виставкова робота Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (1992—2011 рр). Упродовж минулих двох десятиліть було проведено чимало виставок з фондових колекцій, реорганізовано постійну експозицію, здійснено низку міжнародних проектів, організовано презентації вітчизняного і зарубіжного народного та професійного де­коративно-ужиткового мистецтва, показано твори живопису, скульптури, графіки, художньої фотографії.
Ключові слова: Інститут народознавства НАН України, Музей етнографії та художнього промислу, виставкова діяльність, 1992—2011 рр.

читати »

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »