Олександр Архипенко | Народознавчі Зошити

« 2018. № 6 (144)

Народознавчі зошити. 2018. № 6 (144). С. 1618–1622

УДК 730.071.1(092)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.06.1618

Надійшла 30.11.2018

Концептуалізм світогляду Олександра Архипенка

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7792-3714

Клименко Марія, аспірантка, практик,

Львівська національна академія мистецтв,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна.

Контакти: e-mail klymenkomary@gmail.com

Анотація. У статті розглядаються концептуальні засади творчості всесвітньовідомого скульптора — Олександра Архипенка (1887—1964). Проаналізована широта новацій та теоретичне мислення мистця. Акцентована увага на ідейно-естетичному змісті, що є імперативом у пошуку візуального образу. З’ясований ціннісний еквівалент внутрішньо вмотивованої пластики Олександра Архипенка. Окреслена єдність психологічного і смислового ресурсу у переміні ідейних парадигм формотворення. Базові риси авторської методології скульптора були основою у формуванні авангарду ХХ століття.

Ключові слова: Олександр Архипенко, скульптор, концепція пластики, ідейно-естетичний зміст, візуальний образ, авангард.

Список використаних джерел

Азизян И. Александр Архипенко / Ирина Азизян. — Москва : Прогресс-Традиция, 2010. — С. 624 // Александр Архипенко. Пятьдесят творческих лет. 1908—1958. — Нью-Йорк, 1960. — С. 516—572.
Бергсон А. Творча еволюція / Анрі Бергсон ; переклад з французької Осадчука Р. — Київ : Жупанського, 2010. — С. 316.
Frances Archipenko. Gray My Life with Alexander Archipenko / Frances Archipenko // Frances Archipenko Gray. — Munich, 2014. — P. 206.
Galerie Thomas. Alexander Archipenko: Sculpturen, Sculptures. — Munich, 2009. — Р. 87.
Jaroslav Leshko, exhibition curator. Alexander Archіpenko vision and continuity // Alexander Archіpenko vision and continuity. — New York : The Ukrainian Museum. — 2006. — Р. 256.
Nestor Archipenko. Etudiant/student. The Ukrainian Canadian Students’ Union (SUSK). — 1970. — Vol. 3. — № 6.
Режим доступу: http://www.seattleweekly.com/arts/at-the-fryes-archipenko-exhibit-whats-present-is-as-revealing-as-what-isnt/.
Режим доступу: http://www.artsandartists.org/exhibitions/available-archipenko/.
Режим доступу: slovopedia.org.ua.

читати публікацію»

Наші автори

Федорчук Олена Степанівна. Старший... ознайомитись»

Тарас Ярослав Миколайович. Завідувач... ознайомитись»

Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»

Павлюк Степан Петрович. Доктор історичних... ознайомитись»

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »