« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1228—1232

УДК 398.87

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1228

ПРОБЛЕМА МОРАЛЬНОГО ВИБОРУ ЯК ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УКРАЇНСЬКОМУ ФОЛЬКЛОРІ

ПАВЛОВА Алла

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6214-8738

кандидат філологічних наук, доцент,

кафедра журналістики,

української словесності та культури,

ННІ гуманітарних наук,

Університет державної фіскальної служби України,

вул. Університетська, 31, 08200, м. Ірпінь, Київська обл., Україна

e-mail: Lypen.pavlova@ukr.net

Анотація. Пісні-хроніки за своєю суттю є жанром, який відтворює неординарні, виняткові події громадсько- та родинно-побутового характеру, йде «слідами реальних фактів», з усіма подробицями інформуючи про особливе в житті людини або колективу. Інтрига смерті полягає в одночассі жаху і обману, розкривається то в образі надії, то поразки. У співанці-хроніці наявний етичний парадокс: cмерть є, але водночас її не повинно бути. Людина не може сприйняти смерть як таку, вбачаючи в ній неправду і моральне беззаконня — у цьому трагічна сутність людини. Актуальність дослідження. Жанровий розгляд основних складових співанки-хроніки дає змогу виділити безпосередній вплив ментальності на вияв поведінки конкретних героїв. Незважаючи на те, що епічні хронікальні пісні як жанровий різновид позаобрядової усної народної творчості досліджувалися фольклористами і на порубіжжі XIX—XX століть, і сучасними, однак у фольклористичній науці залишається більше питань, ніж відповідей. Синтетичного осмислення потребує система етичних категорій, презентована поряд із естетичними, у співанці-хроніці. Метою статті є дослідження категорії моральний вибір у аспекті моральної відповідальності особистості на прикладі співанки-хроніки. Об’єкт дослідження — співанки-хроніки як жанр, тексти яких уміщено у збірках українського фольклору кін. XIX — поч. XX ст., а також сучасних виданнях. Предметом розвідки є категорія етики моральний вибір, презентована у співанці-хроніці. Методи дослідження: структурно-семіотичний, а для з’ясування філософських констант твору використано герменевтичний, інтенційних значень — психологічний та культурологічний методи.

Ключові слова: культура, фольклор, співанка-хроніка, героїчний епос, історичний епос, пісня, текст, соціально-побутова подія, мовний код.

Надійшла 21.09.2019

Список використаних джерел

  1. Пісні родинного життя. Київ: Дніпро, 1988. 359 с.
  2. Лотман Ю.М. Механизмы культуры. Избранные статьи: в 3-х т. Таллинн: Александра, 1993. Т. 3. С. 326—331.
  3. Деннет Д. Почему каждый из нас является новеллистом. Вопросы философии. 2003. № 2. С. 121—130.
  4. Плисецкий М. Историзм русских былин. Москва: Высшая школа, 1962. 145 с.
  5. З гір Карпатських. Українські народні пісні — балади. Ужгород: Карпати, 1981. 464с.
  6. Шухевич В. Гуцульщина. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів: Наукове товариство імені Шевченка, 1902. Ч. 3. Т. 5. 256 с.
  7. Лотман Ю.М. Внутри мыслящих миров: Человек — текст — семиосфера — история. Москва: Языки рус­ской культуры, 1996. 464 с.
  8. Колесса Ф.М. Українська народна пісня в найновішій фазі свого розвитку. Фольклористичні праці. Київ: Нау­кова думка, 1970. С. 34—60.
  9. Потебня А. Мысль и язык. Полное собрание сочинений. Одесса: Государственное издательство Украины, 1922. 186 с.
  10. Лотман Ю.М. Структура художественного текста. Семиотические исследования по теории искусства. Москва: Искусство, 1970. 384 с.
  11. Українські балади. Київ: Український Центр духовної культури, 1993. 64 с.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »