Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1228—1232

УДК 398.87

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1228

ПРОБЛЕМА МОРАЛЬНОГО ВИБОРУ ЯК ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УКРАЇНСЬКОМУ ФОЛЬКЛОРІ

ПАВЛОВА Алла

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6214-8738

кандидат філологічних наук, доцент,

кафедра журналістики,

української словесності та культури,

ННІ гуманітарних наук,

Університет державної фіскальної служби України,

вул. Університетська, 31, 08200, м. Ірпінь, Київська обл., Україна

e-mail: Lypen.pavlova@ukr.net

Анотація. Пісні-хроніки за своєю суттю є жанром, який відтворює неординарні, виняткові події громадсько- та родинно-побутового характеру, йде «слідами реальних фактів», з усіма подробицями інформуючи про особливе в житті людини або колективу. Інтрига смерті полягає в одночассі жаху і обману, розкривається то в образі надії, то поразки. У співанці-хроніці наявний етичний парадокс: cмерть є, але водночас її не повинно бути. Людина не може сприйняти смерть як таку, вбачаючи в ній неправду і моральне беззаконня — у цьому трагічна сутність людини. Актуальність дослідження. Жанровий розгляд основних складових співанки-хроніки дає змогу виділити безпосередній вплив ментальності на вияв поведінки конкретних героїв. Незважаючи на те, що епічні хронікальні пісні як жанровий різновид позаобрядової усної народної творчості досліджувалися фольклористами і на порубіжжі XIX—XX століть, і сучасними, однак у фольклористичній науці залишається більше питань, ніж відповідей. Синтетичного осмислення потребує система етичних категорій, презентована поряд із естетичними, у співанці-хроніці. Метою статті є дослідження категорії моральний вибір у аспекті моральної відповідальності особистості на прикладі співанки-хроніки. Об’єкт дослідження — співанки-хроніки як жанр, тексти яких уміщено у збірках українського фольклору кін. XIX — поч. XX ст., а також сучасних виданнях. Предметом розвідки є категорія етики моральний вибір, презентована у співанці-хроніці. Методи дослідження: структурно-семіотичний, а для з’ясування філософських констант твору використано герменевтичний, інтенційних значень — психологічний та культурологічний методи.

Ключові слова: культура, фольклор, співанка-хроніка, героїчний епос, історичний епос, пісня, текст, соціально-побутова подія, мовний код.

Надійшла 21.09.2019

Список використаних джерел

  1. Пісні родинного життя. Київ: Дніпро, 1988. 359 с.
  2. Лотман Ю.М. Механизмы культуры. Избранные статьи: в 3-х т. Таллинн: Александра, 1993. Т. 3. С. 326—331.
  3. Деннет Д. Почему каждый из нас является новеллистом. Вопросы философии. 2003. № 2. С. 121—130.
  4. Плисецкий М. Историзм русских былин. Москва: Высшая школа, 1962. 145 с.
  5. З гір Карпатських. Українські народні пісні — балади. Ужгород: Карпати, 1981. 464с.
  6. Шухевич В. Гуцульщина. Матеріали до українсько-руської етнології. Львів: Наукове товариство імені Шевченка, 1902. Ч. 3. Т. 5. 256 с.
  7. Лотман Ю.М. Внутри мыслящих миров: Человек — текст — семиосфера — история. Москва: Языки рус­ской культуры, 1996. 464 с.
  8. Колесса Ф.М. Українська народна пісня в найновішій фазі свого розвитку. Фольклористичні праці. Київ: Нау­кова думка, 1970. С. 34—60.
  9. Потебня А. Мысль и язык. Полное собрание сочинений. Одесса: Государственное издательство Украины, 1922. 186 с.
  10. Лотман Ю.М. Структура художественного текста. Семиотические исследования по теории искусства. Москва: Искусство, 1970. 384 с.
  11. Українські балади. Київ: Український Центр духовної культури, 1993. 64 с.
Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »