« 2022. № 5 (167)

Народознавчі зошити. 2022. № 5 (167).  С. 1059—1079

УДК 721(477.85/.87-22)”1990/2018″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.05.1059

НОВІТНЯ АРХІТЕКТУРА ГУЦУЛІВ: ОСОБЛИВОСТІ ТА СПЕЦИФІКА ФОРМУВАННЯ

РАДОВИЧ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. У процесі розвитку народна архітектура постійно відчуває вплив різноманітних чинників, які й визначають функціональну життєздатність, регіональну багатоваріантність, зовнішній вигляд тощо як окремих об’єктів (житлового, громадського та ін. призначення), так і архітектурного комплексу в цілому. Власне усе це й визначає актуальність роботи.

Автор ставить перед собою мету виявити особливості формування сільської забудови сучасного гуцульського села в умовах незалежної України, прослідкувати специфічні риси окремих її компонентів, ступінь зовнішніх впливів, використання традиційних елементів місцевого народного зодчества, а також з’ясувати розуміння автохтонами таких понять як «гуцульська архітектура» загалом та «новітня гуцульська архітектура». Об’єктом дослідження є традиційна народна архітектура гуцулів, а предметом — її розвиток у новітньому часі. Методологічною основою дослідження є принцип історизму в поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: типологічного, комплексного та ретроспективного аналізу, історичної реконструкції тощо. Територія дослідження охоплює усю територію Гуцульщини у межах Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей. Часові рамки дослідження: початок 1990-х рр.  2018 р. включно.

Ключові слова: Гуцульщина, новітня архітектура, житло, сакральні споруди, туристично-відпочинкові комплекси.

Надійшла 30.09.2022

Список використаних джерел

  • 1. Могитич І.Р. Громадські споруди. Гуцульщина. Київ: Наукова думка, 1987. С. 182—188.
  • 2. Сілецький Р. Сільське поселення та садиба в Українських Карпатах XIX—XX ст. Київ: Наукова думка, 1994. 139 с.
  • 3. Шухевич В. Гуцульщина. Переднє слово Д. Ватаманюка; вступна стаття П. Арсенича. Верховина: [б. в.], 1997. Ч. 1—2. 350 с. (репринт видання 1899 та 1901 рр.).
  • 4. Могитич І. Р. Житлові та господарські будівлі двору. Народна архітектура Українських Карпат ХV—ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1987. С. 69—125.
  • 5. Гошко Ю.Г. Кіщук Т.П., Федака П.М. Розвиток поселень, житла і житлово-побутових умов у Радянський період. Народна архітектура Українських Карпат ХV—ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1987. С. 244—258.
  • 6. Федака П.М. Народне житло українців Закарпаття ХVІІІ—ХХ століть. Ужгород: Ґражда, 2005. 350 с.
  • 7. Данилюк А. Поклонись народному зодчому. Етнографічні нариси про народну архітектуру України. Львів: Свічадо, 1995. 85 с.
  • 8. Косміна Т.В. Сільське житло Поділля (кінець ХІХ—ХХ ст.): історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1980. 190 с.
  • 9. Самойлович В.П. Народное архитектурное творчество (по материалам Украинской ССР). Київ: Будівельник, 1977. 232 с.
  • 10. Грацианская Н.Н., Листова Н.М., Токарев С.А. Введение. Типология народного жилища в странах зарубежной Европы. Типы сельского жилища в странах зарубежной Европы. Москва: Наука, 1968. С. 3—11.
  • 11. Павлюк С. Словник основних понять і термінів з теорії етнології. Львів, 2008. 256 с.
  • 12. Головацький Я. Подорож по Галицькій та Угорській Русі, описана в листах до приятеля у Л. Подорожі в Українські Карпати. Львів: Каменяр, 1993. С. 22—101.
  • 13. Falkowski J. Zachodnie pogranicze Huculszczyzny: Dolinami Prutu, Bystrycy Nadworniańskiej, Bystrycy Sołjtwińskiej i Łomnicy. Lwów, 1937. 170 s. (Pracy etnograficzny. Wydawnictwo Towarzystwa ludoznawczego we Lwowie. Рod red. A. Fiszera. № 3).
  • 14. Falkowski J. Pólnocno-wschodnie pogranicze Huculszczyzny. Lwów, 1938. 107 s. (Pracy etnograficzny. Wydawnictwo Towarzystwa ludoznawczego we Lwowie. Рod red. A. Fiszera. № 4).

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »