« 2022. № 6 (168)

Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168).  С. 1448—1460

УДК [398.332.416:792.246](=161.2)”192/193/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.06.1448

ЕВОЛЮЦІЯ ОБРАЗНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ РІЗДВЯНОЇ ДРАМИ. ТРИ ЦАРІ — ВІД БІБЛІЙНИХ МУДРЕЦІВ ДО ПРОВІДНИКІВ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

ПАПІШ Марія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2701-7841
  • магістр філології,
  • завідувачка Лабораторії фольклористичних досліджень,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • вул. Університетська 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: papishmarichka1@gmail.com

Анотація. Народне різдвяне драматичне дійство-вертеп збагачує та урізноманітнює фольклорну традицію українців і є одним із найяскравіших видовищ під час Різдва Христового у сучасному світі. Саме тому є зацікавлення науковців до цього фольклорного явища. Актуальність вивчення української народної вертепної традиції зумовлена найперше її активним побутуванням у наш час та необхідністю потрактування явища народної різдвяної драми як соціально активного та відкритого феномена. Зокрема сюжет про поклоніння трьох царів у народному контексті різдвяної драми набуває іншої конотації, іншого смислового значення.

Мета дослідження — розкрити функціональні особливості образу трьох царів та їх видозміни у персонажному складі народної різдвяної драми: від біблійних мудреців до провідників українського народу.

Об’єктом розвідки є народна різдвяна драма, а предметом — модифікації релігійного сюжету про трьох царів у народній різдвяній драми.

Предмет і мета дослідження зумовили застосування таких методів дослідження: структурного — як основного, для комплексного аналізу складових елементів сюжетної лінії про трьох царів; компаративного, який дає змогу провести паралелі до усталеного образу трьох царів на різних етапах існування народної різдвяної драми; історичного та культурологічного — з метою встановлення специфіки вертепу та з’ясуванні соціокультурних вимірів впливу на народну різдвяну драму.

Ключові слова: українська народна різдвяна драма, вертеп, система персонажів, три царі, актуалізація.

Надійшла 15.11.2022

Список використаних джерел

  • 1. Франко І. До історії українського вертепу XVIII в. Київ: Наукова думка, 1982. Т. 36. С. 170—375.
  • 2. Кирчів Р. Двадцяте століття в українському фольклорі. Львів, 2010. 536 с.
  • 3. Біблія. Святе письмо Старого і Нового Завіту. Переклад Пантелеймона Куліша, Івана Нечуя-Левицького, Івана Пулюя. Київ, 2007.
  • 4. Kehrer Hugo. Die heiligen drei Kцnige in Literatur und Kunst. Lеipzig, 1908. Band 1. 469 s.
  • 5. Герус Л. Шопка в українській християнській традиції: ґенеза, історія, символіка. Народознавчі зошити. Львів, 2017. № 3. С. 579—595.
  • 6. Острозька Біблія. Львів, 2006. С. 1536.
  • 7. Шевченко В. Словник-довідник з релігієзнавства. Київ: Наукова думка, 2004. 560 с.
  • 8. Святе Письмо Старого та Нового Завіту. United Bible Societies, 1991.
  • 9. Вертеп. Сокаль, 8 січня 2016 року. URL: https://www.youtube.com/watch?v=CMR22LWFj2w.
  • 10. Лосятинський вертеп, Кременецький район, Тернопільська область. 7 січня 2018 року. URL: https://www.youtube.com/watch?v=HDd4cMhCA40.
  • 11. Вертеп Діброва. 10 січня 2013 року. URL: https://www.youtube.com/watch?v=IyAmIx159pc.
  • 12. Фольклорний архів кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси Львіського національного університету імені Івана Франка (ФА КУФ). 2017. Фонд ОЕК. Серія OEK_MP20170107. Справа OEK_MP20170107papish. Од. зберігання ОEK_MP_20170107papish_seans01_video01. 2017.
  • 13. Волицька І. Театральні елементи в традиційній обря довості українців Карпат кінця ХІХ — поч. ХХ ст. Київ, 1992. 139 с.
  • 14. Волинський вертеп: репертуарний збірник для фольклорних театрів. 1996. 107 с.
  • 15. Вертеп. Записаний у селі Головецько Сколівського району вчителем Ярославом Кедром. Неділя. Ілюстрований тижневик. Львів, 1930. Рік ІІІ. Ч. 1 (70). 6 січня. С. 14—15.
  • 16. Габрусевич І. Український вертеп для школярів і пластунів. Львів, 1924.
  • 17. Шкрумеляк Ю. Гості з Вифлеєму: Вертеп для хати і сцени. Львів, 1936. 16 с.
  • 18. Ремезівський Ф. Новий український вертеп для хати і сцени. Золотий Колос. Календар на переступний рік 1940. Львів, 1939. С. 48—49.
  • 19. Вертеп народного дому міста Ходорова. Надіслала Марта Медведицька. Неділя. Ілюстрований тижневик. Львів, 1930. Рік ІІІ. Ч. 1 (70). 6 січня. С. 10—12.
  • 20. Вістку радісну несемо: Вертепи та віншівки. Львів: Свічадо, 2000. 152 с.
  • 21. Завітій Б. Українська народна драма про царя Ірода (спроба систематизації). Народознавчі зошити. Львів, 1998. № 6. С. 646—654.
  • 22. Галаган Г. Малорусский вертеп. Киевская старина. Киев, 1882. Октябрь. С. 1—38.
  • 23. Смоляк П. Давні та сучасні форми традицій колядування у Західному Поділлі. Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія історична. Тернопіль, 2009. Вип. 1. С. 154—160.
  • 24. Харчишин О. Вертепна драма в сучасному студентському середовищі (традиційні та нові риси). Народна творчість та етнографія. Львів, 2005. № 6. С. 65—71.
  • 25. Якубовський В. Сучасні записи вертепних вистав (на фольклорних матеріалах з Галичини). Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: міжвузівський збірник наукових статей. Бердянськ, 2012. Вип. XXVI. Ч. 1. С. 313—321.
  • 26. Різдвяний вертеп від львівських пластунів. 2014 рік. URL: https://www.youtube.com/watch?v=ph0Rlz-wqHM.
  • 27. Політичний вертеп у Тернополі. 8 січня 2013 року. URL: https://www.youtube.com/watch?v=P7NvLFcSJ9k.
  • 28. Вовчак Андрій. Народний ляльковий вертеп («бетлейка») в околицях Хирова на Старосамбірщині Львівської області. Родина Колессів — спадкоємність науково-мистецьких традицій (з нагоди 140-річчя від дня народження академіка Філарета Колесси). Збірник наукових праць та матеріалів. Львів, 2013. С. 306—309.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »