Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1132—1142

УДК 069.51:391:745.5(=161.2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.04.1132

  • Received: 18.06.2026
  • Accepted: 15.07.2026
  • Published: 23.09.2026

«НАРОДНИЙ ВИРІБ»: ПРОБЛЕМА ЧАСОПРОСТОРОВОЇ АТРИБУЦІЇ КОЛЕКЦІЙНИХ ПРЕДМЕТІВ З БІСЕРУ

ФЕДОРЧУК Олена

  • ОRCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4724-3566
  • доктор історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • провідна наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: olena-fedorchuk@ukr.net

Анотація. Дослідження присвячене методиці часопросторової атрибуції народних бісерних прикрас та декорованих бісером головних уборів з Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, інформація про які в інвентарній книзі музею обмежена коротким записом «народний виріб». Хронологічні рамки дослідження охоплюють перший етап традиції бісерного оздоблення народної ноші українців (кінець XVIII — кінець XIX ст.), з якого походить найбільша частка анонімних артефактів.

Актуальність статті обумовлена сучасною потребою акумулювання знань про культурну спадщину як першооснову формування національної ідентичності — важливої умови консолідаціїгромадянського суспільства в умовах війни за Незалежність України. Мета статті — репрезентувати дієву методику датування та визначення місця походження народних бісерних виробів, супровідна інформація про які з різних причин була втрачена.При напрацюванні методики застосовувалися:історичний метод (для теоретичної реконструкції поступу традиції бісерного оздоблення народної ноші в її хронологічній послідовності та конкретності), методи аналізу та синтезу (для пізнання результатів народної творчості як складних та, водночас, цілісних об’єктів), а також методи порівняння та узагальнення. Дієвість запропонованої у статті методики демонструється на конкретних прикладах атрибуції анонімних артефактів.

Ключові слова: традиція бісерного оздоблення народної ноші українців, Музей етнографії та художнього промислу Національної академії наук України, колекційний предмет, народний виріб з бісеру, часопросторова атрибуція.

Список використаних джерел

  • 1. Kolberg O. Pokucie. Obraz etnograficzny: w 4 cz. Kra­ków: Drukarnia Uniwersytetu Jagiellonskiego, 1882. Cz. 1. 358 s.
  • 2. Wierzbicki Łudwik. Wzory przemysły domovego. Wyroby włościan na Rusi. Lwów: Muzeum Przemzsłowe miejskie, 1889. Serya X. 12 tab.
  • 3. Шухевич В. Гуцульщина (перша і друга частина). Репринтне відтворення тексту 1899 року. Вступ. ст. Д. Ватаманюк, П. Арсенич. Снятин: ПрутПринт, 1997. 350 с.
  • 4. Матейко К.І. Головні убори українських селян до початку XX ст. Народна творчість та етнографія. 1973. № 3. С. 47—54.
  • 5. Матейко К.І. Український народний одяг. Київ: Наукова думка, 1977. 224 с.
  • 6. Ніколаєва Т.О. Історія українського костюма. Київ: Либідь, 1996. 176 с.
  • 7. Костишина М.В. Український народний костюм Пів­нічної Буковини. Традиції і сучасність. Чернівці: Ру­та, 1996. 192 с.
  • 8. Врочинська Г.В. Українські народні жіночі прикраси XIX — початку XX століть. Київ: Родовід, 2007. 232 с.
  • 9. Федорчук О. Українські народні прикраси з бісеру. Львів: Свічадо, 2007. 120 с.: іл.
  • 10. Федорчук О. Традиція бісерного оздоблення народної ноші українців (на матеріалах західних областей України). Львів: Інститут народознавства НАН Ук­ра­їни, 2021. 320 с.: іл.
  • 11. Fedorchuk Olena, Pohunek Jan, Tauberová Monika. Uk­ra­inian Beaded Artwork in the František Řehoř Collection: the Scientific and Artistic Value. Český lid. 2022. Ročník 109. Číslo 3. S. 351—371. DOI: https://doi.org/10.21104/CL.2022.3.04
  • 12. Дмитренко А. Атрибуція традиційних сорочок (за фондовими збірками музеїв Волинської області): навчально-методичний комплекс для здобувачів вищої освіти спеціальності 027 «Музеєзнавство, пам’яткознавство». Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2023. 166 с. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/server/api/core/bit­stre­ams/af35f191-0e4a-401d-a4f8-72ec9a4252a4/content (дата звернення: 10.05.2026).
  • 13. Федорчук О. Герміна Озаркевич та її збірка творів народного мистецтва. Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169). С. 193—206. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2023.01.193
  • 14. Франко І. Етнографічна виставка у Тернополі. Франко Іван. Зібрання творів: у п’ятдесяти томах. Київ: Наукова думка, 1985. Т. 46. Кн. 1. С. 469—479.
  • 15. Франко Іван. Галицько-руський орнамент на віденській виставі [1886]. Франко Іван. Додаткові томи до Зібрання творів: у п’ятдесяти томах. Київ: Наукова думка, 2008. Т. 53. С. 173—175.
  • 16. Федорчук О. Інтерпретація писемних джерел як ключ до датування витоків традиції бісерного оздоблення на­родної ноші українців. Рукописна та книжкова спад­щина України. 2025. № 3 (38). С. 196—209. DOI: https://doi.org/10.15407/rksu.38.196
  • 17. Федорчук О. Етномистецька традиція бісерного оздоблення народної ноші гуцулів. Народознавчі зошити. 2017. № 5 (137). С.  058. URL: https://nbuv.gov.ua/UJRN/NaZo_2017_5_6 (дата звернення: 10.05. 2026).

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »