« 2026. № 4 (190)

Народознавчі зошити. 2026. № 4 (190).  С. 1200—1208

УДК 792-056.2/.3:159.922]:316.77(477)”364″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2026.04.1200

• Received: 02.06.2026
• Accepted: 22.06.2026
• Published: 23.09.2026

КОМУНІКАЦІЙНІ ПРАКТИКИ УКРАЇНСЬКОГО ІНКЛЮЗИВНОГО ТЕАТРУ В УМОВАХ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ: КЕЙС-СТАДІ «ІЛЮЗІЇ»

КОСОВИЧ Тарас

• мистецтвознавець, керівник, філія «Інклюзивний театр
• “Ілюзія”» БО «Благодійний фонд “Життя, як чудо”»
• бул. Лесі Українки 25/4, м. Коломия, Україна,
• Контакти: e-mail: berkut2112@gmail.com;
• e-mail: inclusive.theater.ua@gmail.com

Анотація. Мета статті — проаналізувати практики комунікації з акторами з інвалідністю в стресових умовах воєнного стану на прикладі діяльності інклюзивного театру «Ілюзія» (м. Коломия), зокрема розглянути механізми персоналізації, мультиканальності, психологічної підтримки та залучення родин, а також роль арт-терапевтичних технік у згуртуванні колективу.

Теоретичним підґрунтям є соціальна модель інвалідності (М. Олівер), концепція «осмисленої залученості» (А. Флетчер), етика вразливої солідарності (Т. Косович на основі Е. Левінаса та Дж. Батлер), арт-терапевтичні техніки групової роботи (О. Гавеля), а також методика інтегрованої акторської підготовки (Р. Біль).

Виокремлено вісім ключових практик: персоналізований підхід, простота та чіткість інформації, чутливість до стану з правом на «тиху присутність», мультиканальність, залучення родин за моделлю «комунікаційного трикутника», емоційна підтримка, арт-терапевтичні техніки згуртування та тілесно-голосова підготовка як невербальний канал комунікації.

Обґрунтовано, що ефективна комунікація є не лише управлінським завданням, а проявом етичного лідерства та основою життєздатності інклюзивного театру в умовах кризи. Запропоновані практики можуть бути адаптовані для інших інклюзивних театрів, що функціонують в умовах війни, вимушеного переміщення або гуманітарних викликів.

Методологія базується на якісному кейс-дослідженні з елементами семирічного включеного спостереження (2018—2025, n = 28), аналізі внутрішньої документації та опитуванні учасників; для підвищення валідності застосовано тріангуляцію джерел.

Ключові слова: інклюзивний театр, комунікація в умовах кризи, воєнний стан, вразлива солідарність, TGR-модель, менеджмент, Україна.

Список використаних джерел

• 1. Brannick T., Coghlan D. In Defense of Being «Native»: The Case for Insider Academic Research. Organizational Research Methods. 2007. Vol. 10. № 1. P. 59—74.
• 2. Косович Т. Функції, завдання та світові тенденції менеджменту інклюзивного театру: організаційно-функ­ціо­нальні моделі. Народознавчі зошити. 2025. № 6 (186). С. 1533—1543. DOI: https://doi.org/ 10.15407/nz2025.06.1533.
• 3. Oliver M. The Politics of Disablement. Basingstoke: Mac­millan, 1990. 212 p.
• 4. Гавеля О.М. Групова арт-терапія: культурні практики та арт-терапевтичні техніки роботи з груповими процесами та тімбілдингом. У пошуках нових сенсів полікультурного світу: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 2—3 лютого 2023 р.). Київ: НАКККіМ, 2023. С. 228—231.
• 5. Boin A., ‘t Hart P., Stern E., Sundelius B. The Politics of Crisis Management: Public Leadership Under Pressure. 2nd ed. Cambridge: Cambridge University Press, 2017. 240 p.
• 6. Oliver M. Understanding Disability: From Theory to Practice. Basingstoke: Macmillan, 1996. 210 p.
• 7. Kuppers P. Disability and Contemporary Performance: Bodies on the Edge. London; New York: Routledge, 2003. 252 p.
• 8. Granovetter M.S. The Strength of Weak Ties. American Journal of Sociology. 1973. Vol. 78. № 6. P. 1360—1380.
• 9. Fletcher, A.F.C. Student Voice Revolution: The Mea­ningful Student Involvement Handbook. Olympia, WA: CommonAction Publishing, 2017.
• 10. Young S. We’re not here for your inspiration. ABC News. 2012. URL: https://www.abc.net.au/rampup/articles/ 2012/07/02/3537035.htm.
• 11. Grue J. The problem with inspiration porn: A tentative definition and a provisional critique. Disability & Society. 2016. № 31 (6). P. 838—849.
• 12. Levinas E. Totality and Infinity: An Essay on Exteriority. Pittsburgh: Duquesne University Press, 1969. 307 с.
• 13. Butler, J. Precarious Life: The Powers of Mourning and Violence. London: Verso, 2004. 168 с.
• 14. Tronto J.C. Moral Boundaries: A Political Argument for an Ethic of Care. New York: Routledge, 1993. 226 p.
• 15. Smith W.K., Lewis M.W. Toward a Theory of Paradox: A Dynamic Equilibrium Model of Organizing. Academy of Management Review. 2011. Vol. 36. № 2. P. 381—403.
• 16. DeLanda M. Assemblage Theory. Edinburgh: Edinburgh University Press, 2016. 224 p.
• 17. Bennett J. Vibrant Matter: A Political Ecology of Things. Durham, NC: Duke University Press, 2010. 200 p.
• 18. Tedeschi R.G., Calhoun L.G. The Posttraumatic Growth Inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress. 1996. Vol. 9. № 3. P. 455—471.
• 19. Біль Р. Виховання акторської харизми: методичний посібник. Вінниця: Нова Книга, 2013. 232 с.
• 20. Hadley B., Paterson E., Little M. Quick Trust and Slow Time: Relational Innovations in Disability Performing Arts Practice. International Journal of Disability and Social Justice. 2022. Vol. 2. № 1. P. 74—94.
• 21. Goffman E. Stigma: Notes on the Management of Spoiled Identity. New York: Simon & Schuster, 1963. 147 p.
• 22. Herman J.L. Trauma and Recovery. New York: Basic Books, 1992. 290 p.
• 23. Van der Kolk, B. The Body Keeps the Score. New York: Viking, 2014. 464 p.
• 24. Maslach C., Jackson S.E. The measurement of experienced burnout. Journal of Occupational Behavior. 1981. Vol. 2. № 2. P. 99—113.

читати публікацію»