« 2017. № 1 (133)

Народознавчі зошити. 2017. №1 (133). С. 160–170

УДК 745.56/392.8(477)

УДК 392.51(477.86)+745.56(477.86)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.01.160

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.01.160

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816

Надійшла 16.01.2017

«КОЛАЧ» У ВЕСІЛЬНОМУ ОБРЯДІ ПОКУТЯН КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: ПЛАСТИЧНЕ ВИРІШЕННЯ, СИМВОЛІКА, ФУНКЦІЇ

Герус Людмила Мечиславівна, кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник,

завідувач відділу народного мистецтва

Інституту народознавства НАН України.

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Висвітлюються особливості пластичного оформлення «колача» покутян; з’ясовується його символіка та функції у весільному обряді; простежуються трансформації форми та змістового наповнення цього обрядового хліба протягом ХІХ — початку ХХІ ст. у зв’язку зі змінами світогляду та соціально-економічними умовами буття.

Ключові слова: обрядовий хліб, «колач», форма, функція, символіка.

Список використаних джерел:

  1. Белова О. Круг / О. Белова // Славянские древности. Этнолингвистический словарь : в 5-ти т. / ред. Н. Толстой. — Москва, 2004. — Т. 3. — 698 c.
  2. Букатчук Н. Весільні пісні, звичаї та обряди в селі Кобаках на Косівщині / Н. Букатчук // Українське народознавство: стан і перспективи розвитку на зламі віків. Збірник наукових праць. — Київ, 2002. — С. 218—220.
  3. Волошинський І. Весілє в Делешеві, Городенського повіту / І. Волошинський // Матеріяли до українсько-руської етнольогії. — Львів, 1919. — Т. ХІХ—ХХ. — С. 2—34.
  4. Гаврищук А.П. Подільське весілля на Дністрі (20-ті роки ХХ ст.) / А.П. Гаврищук // Подільська старовина. Збірник наукових праць / відп. ред. В.А. Косаківський.  — Вінниця, 1993. — С. 377—389.
  5. Главацька Л. Весільна обрядовість Східної Бойківщини 30—60-х років ХХ століття / Л. Главацька // Джерела до української етнології: матеріали польових досліджень / відп. ред. П.М. Федака. — Київ, 2011.  — Вип. 1. — С. 119—130.
  6. Голубовичева О. Весілє в селі Ілинцях, Снятинського повіту / О. Голубовичева // Матеріяли до українсько-руської етнольогії. — Львів, 1919. — Т. ХIX—XX.  — С. 177—193.
  7. Гушул М.В. Покутське весілля. 1968 / М.В. Гушул // Весілля : у 2-х кн. — Київ, 1970. — Кн. 2.  — С. 426–463.
  8. Жаткович Ю. Весілля / Ю. Жаткович // Карпатика. Етнічні та історичні традиції населення Українських Карпат кінця XVIII—XX ст. — Ужгород, 1999. — С. 186—194.
  9. Іванков Б.. Весільний обряд у селі Дністровому / Борис Іванков, Надія Охрименко // Літопис Борщівщини. — 1994. — Вип. 6. — С. 70—72.
  10. Казиміръ Е.П. Изъ свадебныхъ и родинныхъ обы­чаевъ Хотинскаго уезда Бессарабской губерніи / Е.П. Казиміръ // Этнографическое обозреніе. — 1907. — Кн. LXXII—LXXIII. — С. 200—208.
  11. Керлот Х. Словарь символов / Х. Керлот. — Москва, 1994. — 598 с.
  12. Коваль-ФучилоІ. Сучасний стан побутування ве­сільного обряду на Закарпатті / І. Коваль-Фучило  // Весільна обрядовість у часі і просторі. Матеріали міжнародної наукової конференції «Одеські етногра­фічні читання». — Одеса, 2010. — С. 143—151.
  13. Кожолянко Г. Характерні риси буковинського весілля кінця ХІХ — першої половини ХХ ст. (на прикладі Хотинщини та Заставнівщини) / Г. Кожолянко // Весільна обрядовість у часі і просторі. Матеріали міжна­­родної наукової конференції «Одеські етно­гра­фічні читання». — Одеса, 2010. — С. 163—183
  14. Козарищукъ М. Изъ Буковинскихъ Карпатскихъ горъ. Обзорины, заводины, свадьба, пропой, смены / М. Козарищукъ // Наука. — Вена, 1899. — С. 356—661.
  15. Костомаров М. Слов’янська міфологія. Вибрані праці з фольклористики й літературознавства / Микола Костомаров. — Київ, 1994. — 384 с.
  16. КубійовичГ. Благослови, мати, під віночок стати / Ганна Кубійович. — Городенка, 2014. — 56 с.
  17. Леньо Т. Весільна обрядовість бойків Закарпаття. Передвесільний етап (за матеріалами експедицій та рукописних джерел) / Таїса Леньо // Весільна обря­довість у часі і просторі. Матеріали міжнародної наукової конференції «Одеські етнографічні читання». — Одеса, 2010. — С. 203—216.
  18. Митрак А. Свадебный обрядъ въ Угорской Руси / А. Митрак // Живая Старина. — 1891. — Вып. IІІ. — С. 137—156.
  19. Нагірняк І. Гуцульське весілля в Буковинських Карпатах / І. Нагірняк // Історія Гуцульщини / за ред. М. Домашевського. — Чикаго ; Львів, 1995. — Т. 1. — С. 168—197. — (Вид. 2-ге, доп.).
  20. Паньків М. Весілля у селі Вербівцях на Городенківщині / М. Паньків. — Івано- Франківськ, 2000. — 108 с.
  21. Равлюк В. Весілля в селі Орельці Снятинського повіту на Станіславівщині / В. Равлюк // Весілля : у 2-х кн. — Київ, 1970. — Кн. 2. — С. 183—214.
  22. СимоненкоИ.Ф. Свадебные обряды в Закарпатской области / И.Ф. Симоненко // Советская этнография. — 1964. — № 4. — С. 125—141.
  23. Чубинскій П. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-русскій край, снаряженной Им­пе­раторскимъ Русскимъ Географическимъ Обществомъ. Юго-Западный отдѣлъ / П. Чубинскій — Санкт-Петер­бургъ, 1872. — Т. ІІІ: Народный дневникъ. — 486 с.
  24. Яківчук А.Ф. Весілля в селах Горошівці і Чорний Потік Заставнівського району Чернівецької області / А.Ф. Яківчук // Весілля : у 2-х кн. — Київ, 1970.  — Кн. 2. — С. 294—332.
  25. Ярошинська Є. Весільні обичаї буковинсько-руського народу в наддністрянських околицях / Є. Ярошинська // Весілля : у 2-х кн. — Київ, 1970. — Кн. 2.  — С. 215—231.
  26. Fischer A. Rusini. Zarys etnografji Rusi / Adam Fis­cher.  — Lwόw ; Warszawa ; Krakόw, 1928. — 192 s.
  27. Kolberg O. Dzieła wszystkie / O. Kolberg. — Wrocław ; Poznań, 1962. — T. 29: Pokucie. — Cz. I. — 358 s.
  28. Kolberg O. Lud. Jego zwyczaje, sposob źycia, mowa, podania, przysłowia, obrzedy, gusła, zabawy, piesńi, mu­zyka i tańce / O. Kolberg. — Krakόw, 1880. — 212 s.
  29. Kolberg O. Dzieła wszystkie / O. Kolberg. — Wrocław  ; Poznań, 1964. — T. 44: Gory i Podgorge. — Cz. I. — 236 s.
  30. Mroczko К. Śniatyńszczyzna. Przyczynek do etnografii krajo­wej / К. Mroczko. — Lwόw, 1897. — Cz. I. — 83 s.
  31. Popowski B. Pieśni i obrzędy weselne ludu ruskiego w Zalewańszczyźnie / B. Popowski // Zbior wiadomości do antropologii krajowej. — Krakόw, 1882. — T. VI. — DziałIII. — S. 30—158.
  32. Schneider J. Z kraju Hucułow / J. Schneider // Lud. — 1899. — Т. V. — S. 336—345.
  33. Wajgiel L. Rys miasta Kolomyi / Leopold Wajgiel. — Kolomya, 1877. — 114 s.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »