« 2017. № 5 (137)

Народознавчі зошити. 2017. № 5 (137). С. 1113—1125

УДК: 391­055.2(477.87)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.05.1113

ТРАДИЦІЙНИЙ ЖІНОЧИЙ ПЛЕЧОВИЙ ТА ВЕРХНІЙ ОДЯГ ДОЛИНЯН ЗАКАРПАТТЯ ХІХ — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.

Коцан Василь Васильович — кандидат історичних наук,

доцент кафедри історії України

Ужгородського національного університету,

директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту,

вул. Капітульна, 33а, м. Ужгород, 88000, Україна

Контакти: (03122) 36352; e-mail: vasilkotsan@ukr.net

Анотація: Стаття присвячена дослідженню традиційного жіночого плечового та верхнього вбрання долинян Закарпаття ХІХ — першої половини ХХ ст. На основі польових, архівних і літературних джерел, музейних колекцій проаналізовано кілька важливих аспектів з досліджуваної проблематики: матеріал та способи виготовлення (крій), художні особливості (оздоблення), способи одягання та функціональне призначення (буденний, святковий, обрядовий) плечового та верхнього вбрання. Художньої виразності як буденному, так і святковому вбранню надавали вишивка, фабричні стрічки, машинні шви, декорування бісером. Вивчення функціонального призначення того чи іншого елемента дало змогу виявити його простоту, святковість і символічність.

Ключові слова: плечовий та верхній одяг, безрукавка, гуня, куртка, крій, домоткане полотно, вовна, фабрична матерія, оздоблення, вишивка, фабричні стрічки, машинні шви.

Надійшла 17.07.2017

Список використаних джерел

  1. Архів кабінету етнології історичного факультету УжНУ. Гелетей М.І. Матеріальна культура села Лисичево Іршавського району Закарпатської області в зв’язку із соціалістичними перетвореннями на Закарпатті: дипломна робота / М.І. Гелетей. — Ужгород : УжДУ, 1960. — 97 с.
  2. Архів Закарпатського музею народної архітектури та побуту. Гмисюк Н.П. Народний стрій населення нижньої і середньої течії ріки Боржава (Іршавський, Берегівський, Виноградівський райони): реферат / Н.П. Гмисюк. — Ужгород : ЗМНАП, 1986. — 22 с.
  3. Архів кабінету етнології історичного факультету УжНУ. Грицак Я.М. Народне весілля долинян села Нанкова Хустського району: курсова робота / Я.М. Грицак. — Ужгород : УжНУ, 2004. — 37 с.
  4. Архів кабінету етнології історичного факультету УжНУ. Лях П.А. Матеріальна культура села Приборжавське Іршавського району Закарпатської області в зв’язку із соціалістичними перетвореннями на Закарпатті: дипломна робота / П.А. Лях. — Ужгород : УжДУ, 1961. — 88 с.
  5. Архів кабінету етнології історичного факультету УжДУ. Спогад Макар Ганни Олексіївни, 1983 р. н., жительки с. Колочави Міжгірського району Закарпатської області, записаний Шимоня М.М. 20 лютого 1968 р. — Ужгород : УжДУ, 1968. — 17 с.
  6. Архів кабінету етнології історичного факультету УжНУ. Черевко О.П. Традиційна культура і побут українців с. Калини Тячівського району (кінця ХІХ — першої половини ХХ ст.): дипломна робота / О.П. Черевко. — Ужгород : УжНУ, 2003. — 78 с. : іл.
  7. Архів кабінету етнології історичного факультету УжНУ. Шимоня М.М. Матеріальна культура трудящих села Колочава Міжгірського району: дипломна робота / М.М. Шимоня. — Ужгород : УжДУ, 1968. — 98 с.
  8. Архів кабінету етнології історичного факультету УжНУ. Щоденник етнографічної практики студентки 1­го курсу історичного факультету УжДУ Стефурак Л.Д., проведеної у с. Дубове Тячівського району. — Ужгород, 2000. — 64 с.
  9. Фонди Закарпатського краєзнавчого музею, інвентарний номер (далі — ФЗКМ Е:). — Е: 2085/15826. Жіноча безрукавка, с. Буштино Тячівського району. Початок ХХ ст. Домоткане вовняне полотно, каракуль, бісеринки.
  10. ФЗКМ Е: 2425/1963. Жіноча безрукавка, с. Довге Іршавського району. Початок 40­х рр. ХХ ст. Домоткане вовняне полотно, каракуль, бісеринки.
  11. Фонди Закарпатського музею народної архітектури та побуту, інвентарний номер (далі — ФЗМНАП О:). — ФЗМНАП О: 1640/873. Жіноча безрукавка, с. Дубове Тячівського району. 40­ві рр. ХХ ст. Овече хутро, чорний смушок, теляча шкіра, аплікація, нитки, вишивка, гладь.
  12. ФЗМНАП О: 2539/946. Жіноча безрукавка («брю­шлак»), с. Сторожниця Ужгородського району. 20‑ті рр. ХХ ст. Фабрична атласна матерія.
  13. ФЗМНАП О: 3362/1172. Жіноча безрукавка, с. Дов­ге Іршавського району. 40­ві рр. ХХ ст. Овече хутро, чорний смушок, теляча шкіра, аплікація, нитки, вишивка, гладь.
  14. ФЗМНАП О: 4449/1962. Жіноча в’язана безрукавка («камізелька»), с. Бедевля Тячівського району. 40­ві рр. ХХ ст. Вовняні нитки, в’язання.
  15. ФЗМНАП О: 4801/2245. Жіноча сукняна куртка («уйош»), с. Данилово, Хустський р­н. Домоткане сукно, фабрична матерія, машинні шви. 20­ті рр. ХХ ст.
  16. ФЗМНАП О: 4838/2277. Жіноча безрукавка («лай­бик»), с. Хижа Виноградівського району. 40­ві рр. ХХ ст. Оксамит, бісер, гудзики.
  17. ФЗМНАП О: 5069/2406. Жіноча безрукавка, с. Буш­тино Тячівського району. 20­ті рр. ХХ ст. Овече хутро, чорний смушок, теляча шкіра, аплікація, нитки, вишивка, гладь.
  18. ФЗМНАП О: 9422/3657. Жіноча безрукавка («лай­бик»), с. Оріховиця Ужгородського району. 40­ві рр. ХХ ст. Оксамит, бісер.
  19. ФЗМНАП О: 9866/3789. Жіноча безрукавка («брю­шлак»), с. Минай Ужгородського району. 20­ті рр. ХХ ст. Фабрична атласна матерія.
  20. ФЗМНАП О: 12947/241. Жіноча безрукавка, с. Широкий Луг Тячівського району. 20­ті рр. ХХ ст. Овече хутро, чорний смушок, теляча шкіра, аплікація, нитки, вишивка, гладь.
  21. Фонди Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, інвентарний номер (далі — ФМЕХП Е:). — Е: 64851/2014. Гуня, с. Данилово, Хустський р­н. Вовняні нитки, ткання. Початок ХХ ст.
  22. ФМЕХП Е: 73680/2586. Жіноча сукняна куртка («уйош»), с. Стеблівка, Хустський р­н. Домоткане сукно, фабрична матерія, машинні шви. Початок ХХ ст.
  23. ФМЕХП Е: 84871/2034. Жіноча безрукавка, с. Стеблівка Хустського району. 20­ті рр. ХХ ст. Ове­че хутро, чорний смушок, теляча шкіра, аплікація, нитки, вишивка, гладь.
  24. Фонди Музею прикладного мистецтва при Мукачівському державному університеті, інвентарний номер (далі — ФМПМЗ МДУ:). — ФМПМЗ МДУ: 2/3. Жіноча безрукавка, с. Стеблівка Хустського. 20­ті рр. ХХ ст. Овече хутро, чорний смушок, теляча шкіра, аплікація, нитки, вишивка, гладь.
  25. Фонди Регіонального музею етнографії сіл пониззя р. Тереблі (с. Буштино Тячівського району), інвентарний номер (далі — ФРМЕПТ:). — ФРМЕПТ: 36Жіноча безрукавка, с. Стеблівка Хустського. 20‑ті рр. ХХ ст. Овече хутро, чорний смушок, теляча шкіра, аплікація, нитки, вишивка, гладь.
  26. Бендас С. Монографія села Вел. Копані / С. Бендас // Літературна неділя. — Унгвар, 1943. — Рочник ІІІ. — С. 12.
  27. Гайова Є. Безрукавний одяг Закарпаття (кінець ХІХ — 50­ті рр. ХХ ст.) / Є. Гайова // Народне мистецтво. — 2009. — № 1—2. — С. 80—82.
  28. Грибанич І. Жіноче народне вбрання українців Боржавської долини / І. Грибанич // Календар «Просвіти» на 1993 рік. — Ужгород : Патент, 1993. — С. 137—139.
  29. Грибанич І. Народний одяг українців сіл Хижа, Новоселиця, Черна Виноградівського району / І. Грибанич // Календар «Просвіти» на 1995 рік. — Ужгород : Гражда, 1995. — С. 185—186.
  30. Домашный промысел и народный одяг // Наш родный край. — Рочник ХІV. — Число 6. — Тячево, 1936. — С. 104—105.
  31. Карпинець І.І. Кептарі Українських Карпат / І.І. Карпинець // Культура та по­бут населення українських Карпат : матеріали республіканської наукової конференції, присвяч. 50-­річчю утворення СРСР: тези доповідей і повідомлень. — Ужгород : Закарпат. обл. друкарня, 1972. — С. 52—5­3.
  32. Карпинець І.І. Кептарі Українських Карпат / І.І. Карпинець. — Львів : Панорама, 2003. — 56 с. : іл.
  33. Коцан В.В. Народний одяг українців пониззя р. Тереблі кінця ХІХ — першої половини ХХ ст. / В.В. Коцан // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. — Ужгород : Говерла, 2007. — Вип. 19. — С. 118—127.
  34. Коцан В.В. Традиційний жіночий безрукавний одяг українців Закарпаття середини ХІХ — першої половини ХХ ст. / В.В. Коцан // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. — 2012. — Вип. 28. — С. 124—135.
  35. Куцинь А. Нижний Быстрый (опись) / А. Куцинь // Руська молодежь. — 1943—1944. — Рочник ІІІ. — Число 7. — С. 15—17.
  36. Лизанець П.М. Українсько­угорські культурно­побутові взаємини (на матеріалах назв одягу Закарпаття) / П.М. Лизанець // Культура і побут населення Українських Карпат: Матеріали республіканської наукової конференції. — Ужгород : УжДУ, 1973. — С. 203—208.
  37. Музей вишивки і стародавнього одягу // Музеї України. — 2007. — № 1. — С. 27—29.
  38. Тиводар М.П. Етнографія Закарпаття: Історико­етнографічний нарис / М.П. Тиводар. — Ужгород : Гражда, 2011. — 416 с. : іл.
  39. Тиводар Р.Ю. Традиційна культура та етносоціальний розвиток українців села Руське Поле Тячівського району, Закарпатської області у ХХ ст. : дипломна робота / Р.Ю. Тиводар. — Ужгород : УжДУ, 1997. — 89 с.
  40. Шмелева М.Н. Типы женской народной одежды украинского населения Закарпатской области / М.Н. Шмелева // СЭ. — 1948. — № 2. — С. 130—146.
  41. Щось про Салдобош // Наш родний край. — 1937. — Рочник ХVІ. — Число 5. — С. 88—90.
  42. Як жиють люде у Н. Бистрому // Наш родный край. — 1928. — Рочник ХІ. — Число 2. — С. 301—303.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »