Архів
2013 рік, випуск 5 переглянути»
2017 рік, випуск 6 переглянути»
2017 рік, випуск 1 переглянути»
Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162). С. 1309-1558 DOI... переглянути»
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2017. № 5 (137)

Народознавчі зошити. 2017. № 5 (137). С. 1168—1172

УДК: 391.7:745 (477.85/.87) “187/195”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.05.1168

НАГРУДНІ ПРИКРАСИ ГУЦУЛЬЩИНИ В КОНТЕКСТІ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА РОЗВИТКУ НАРОДНИХ ТРАДИЦІЙ

Франк Іван Миколайович — завідувач кафедри художнього металу

Львівської національної академії мистецтв,

заслужений діяч мистецтв України, приват-професор

вул. В. Кубійовича, 38, м. Львів, 79011, Україна;

Контакти: (032) 2761482 ; e-mail: office@lnam.edu.ua

Анотація. Простежується формування та розвиток традицій виготовлення та декорування нагрудних прикрас гуцулів; виявляються видозміни, модифікації традиційних етнокультурних явищ, пов’язаних із соціальними змінами суспільства; досліджується поява нових етнокультурних якостей на основі сучасних соціально­культурних перетворень. Зроблена спроба простежити віхи в історії розвитку основних та допоміжних компонентів нагрудних прикрас Гуцульщини ХІХ — початку ХХ ст. у збереженні та примноженні народних традицій, розвиток декоративно­прикладного мистецтва на Гуцульщині.

Ключові слова: функція, нагрудні прикраси, народні традиції.

Надійшла 25.07.2017

Список використаних джерел

  1. Арсенич П.І. Гуцульщина / П.І. Арсенич, М.І. Базик, З.Є. Болтарович. — Київ : Наукова думка, 1987.
  2. Боньковська С. Гуцульське мосяжництво і проблеми його розвитку / С. Боньковська // Історія Гуцульщини. — Т. 6. — Львів : Логос, 2001.
  3. Боньковська С. Художні традиції гуцульського мосяжництва / С. Боньковська // Записки НТШ ім. Т. Шевченка. — Т. ССХХІІІ. Праці секції етнографії та фольклористики. — Львів, 1992.
  4. Боньковська С. Художній метал / С. Боньковська // Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат : у 4­х т. — Т. 1, 2. Етнологія та мистецтво. — Львів, 2006.
  5. Врочинська Г. Українські народні жіночі прикраси ХІХ — початку ХХ століть / Г. Врочинська. — Київ : Родовід, 2007.
  6. Гоберман Д.Н. Искусство гуцулов / Д.Н. Гоберман. — Москва : Советский художник, 1980.
  7. Жолтовський П. Художній метал / П. Жолтовський. — Київ : Мистецтво, 1972.
  8. Суха Л.М. Художні металеві вироби українців Східних Карпат другої половини ХІХ — ХХ ст. / Л.М. Суха. — Київ, 1959.
  9. Шухевич В. Гуцульщина / В. Шухевич. — Ч. 2.

читати публікацію»

Наші автори
Тарас Ярослав Миколайович. Завідувач... ознайомитись»
Павлюк Степан Петрович. Доктор історичних... ознайомитись»
Кузьменко Оксана Мирославівна старший... ознайомитись»
Мовна Уляна Василівна. Старший науковий... ознайомитись»
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »