« 2017. № 6 (138)

Народознавчі зошити. 2017. № 6 (138). С. 1388—1393

УДК 392.81 (477) “18/19”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.06.1388

Надійшла 17.10.2017

СЬОГОДЕННЯ У ПРИЗМІ ТРАДИЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ХАРЧУВАННЯ МЕШКАНЦІВ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ ХІХ — НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Щербань Олена Василівна, кандидат історичних наук,

старший викладач Харківської державної академії культури,

Бурсацький узвіз, 4,  м. Харків, 61057, Україна

Контакти: (066)1845061; e-mail: rector@ic.ac.kharkov.ua

Анотація. Про особливості традиційної культури харчування мешканців Наддніпрянщини. Акцентовано увагу на денному меню селянина­середняка в скоромний будень, свято та пісний будень і пісне свято. Зроблено висновки про те, що сформований впродовж не одного тисячоліття харчовий раціон складався з натуральних продуктів місцевого виробництва, які готувалися у глиняному посуді в печі, переважно шляхом варіння та тушкування, був досить поживним, не призводив до масового ожиріння.

Ключові слова: глиняний посуд, культура харчування, вариста піч, Наддніпрянщина.

Список використаних джерел

  1. Етнографічні матеріали (1854—1855 рр.) // ІМФЕ  — Ф. 2. — Од. зб. 11. — 95 арк.
  2. Артюх Л.Ф. Народне харчування українців та росіян північно­східних районів України / Л.Ф. Артюх. — Київ : Наукова думка, 1982. — 112 с.
  3. Вовк Х.К. Студії з української етнографії та антропології / Х.К. Вовк. — Київ : Мистецтво, 1995. — 336 с.
  4. В.Щ. Пища и питье крестьян­малороссов, с некоторыми относящимися сюда обычаями, поверьями и приметами / В. Щ. // Этнографическое обозрение. — Москва : Издание Этнографического Отдела Императорского общества любителей естествознания, антропологии и этнографии, состоящего при Московском университете, 1899. — № 1—2. — С. 266—322.
  5. Заглада Н. Харчування в с. Старосілля на Черні­гівщині / Н. Заглада // Материяли до етнології. — Київ : Всеукраїнська академія наук, 1931. — ІІІ. — С. 83—196.
  6. Квітка­Основ’яненко Г.Ф. Українські повісті / Г.Ф. Квіт­ка­Основ’яненко. — Київ : Державне видав­ництво України, 1929. — Т. 1. — 517 с.
  7. Кирчів Р. Наддніпрянщина / Р. Кирчів // Мала енциклопедія українського народознавства / за редакцією чл.­кор. НАН України, д­ра іст. наук, проф. С. Павлюка. — Львів : Інститут народознавства НАН України, 2007. — С. 368.
  8. Клиновецька З. Страви й напитки на Україні / З. Кли­новецька. — Київ : Час, 1991. — 218 с.
  9. Котляревський І.П. Повне зібрання творів / І.П. Котляревський. — Київ : Наукова думка, 1969. — 512 с
  10. Маркевич Н. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян / Н. Маркевич . — Київ : Тип. И. и А. Давиденко, 1860. — 174 с.
  11. Молоховец Е. Подарок молодым хазяйкам, или средство к уменьшению расходов в домашнем хозяйстве / Еле­на Молоховец. — Санкт­Петербург : Тип. Н.Н. Клобукова, 1901. — 1052 с.
  12. П. И. Народные обычаи, поверья, приметы, пословицы и загадки, относящиеся к малорусской хате (Материалы для характеристики миросозерцания крестьянского на­селения Купянского уезда) / П. И. // Харьковский Сборник. Литературно­научное приложение к «Харьковскому календарю» на 1889 год. — Харьков  : Типография Губернского Правления, 1889. — Вып. 3. — С. 35—66.
  13. Хмелевская М. Экономная кухарка / М. Хмелевская ; под. ред. Е. Астаховой, Т. Крупы — Харьков : Библекс, 2006. — 416 с.
  14. Щербань Е.В. Глиняная посуда как элемент традиционной культуры питания украинцев: постановка проблемы / Е.В. Щербань // Материалы I Международного симпозиума «Традиционная культура в современном мире. История еды и традиции питания народов мира» 30 октября — 1 ноября 2014 г. — Москва : МГУ им. М.В. Ломоносова, 2015.
  15. ЩербаньО.В. «Красне письменство», як джерело керамологічних досліджень культури харчування доби українців доби козаччини / О.В.Щербань // Запо­відна Хортиця. Матеріали міжнародної науково­прак­тичної конференції «Історія запорізького козацтва в пам’ятках та музейній практиці». — Спеціальний випуск. — Запоріжжя : А&V.Art.GROUP, 2011. — С. 80—83.
  16. Щербань О.В. Народна «магія» у виготовленні та побутовому використанні глиняного посуду Наддніпрянщини (кінець ХІХ — перша половина ХХ століття) / О. Щербань // Народознавчі зошити. — 2015. — № 1 (121). — С. 195—205.
  17. Щербань Олена. Глиняний посуд Наддніпрянщини, як складова традиційної культури харчування українців / Олена Щербань // Сучасні дослідження української культури ; Wspolczesnebadanianadukrainskakultura / за редакцією Марини Замбжицької, Пауліни Олеховської та Катажини Якубовської­-Кравчик. — Варшава ; Івано­Франківськ : SowaSp., 2015. — С. 266—283.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »