« 2018. № 2 (140)

Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 502–506

УДК 785.1 +78.03

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.02.502

Надійшла 25.01.2018

РЕПЕРТУАР СУЧАСНОГО АНСАМБЛЮ БАНДУРИСТІВ: СИНТЕЗ НАРОДНОГО І АКАДЕМІЧНОГО

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5511-2195

Березуцька Марина Сергіївна, викладач кафедри народних інструментів

Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки.

вул. Ливарна 10, 49044, м. Дніпропетровськ, Україна.

Контакти: e-mail bermarser@ua.fm

 Анотація. Аналізується репертуар сучасного ансамблю бандуристів Дніпропетровської академії музики імені Михайла Глінки «Чарівниці» — як результат синтезу народного і академічного у бандурному мистецтві. Визначаються три основні репертуарні напрямки ансамблю: фольклорний — обробки народних пісень; академічний — аранжування творів української та світової класики, а також сучасних українських композиторів; оригінальний — композиції, написані спеціально для ансамблю бандуристів.

Ключові слова: ансамбль бандуристів, репертуар, бандурне мистецтво.

Список використаних джерел

  1. Бобечко О.Ю. Становлення професійної бандурної освіти в контексті її фемінізації / Оксана Бобечко // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. — 2014. — № 2. — С. 76—82.
  2. Вишневська С.В. Вокальні засади ансамблевої специфіки бандурного виконавства / Світлана Вишневська // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. — 2012. — Вип. 3. — С. 97—101.
  3. Вишневська С.В. Особливості традиційних форм хорового виконавства та їх вплив на бандурне мистецтво / Світлана Вишневська // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. — 2014. — Вип. 1. — С. 150—157.
  4. Дуда Л. Трансформаця пісенних жанрів родинно-обрядового фольклору у бандурній творчості / Лариса Дуда // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство / за ред. О.С. Смоляка. — Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2014. — № 3. — С. 13—20.
  5. Кириллина Л. Schöne Minka: судьба украинской песни в творчестве Бетховена / Л. Кириллина // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. — 2015. — № 45. — С. 5—23.
  6. Мандзюк Л. Проблеми відродження Харківської бандури в Україні / Любов Мандзюк, Богдана Стандара // Традиція і національно-культурний поступ: Збірник наукових праць. — Харків, 2005. — С. 165—170.
  7. Павленко Л.О. Вплив ансамблевого виконавства на розвиток бандурного мистецтва ХХ—ХХІ ст. / Леся Павленко // Культура України. — 2016. — Вип. 54. — С. 49—54.
  8. Панасюк І.В. Формування української професійно-академічної бандурної школи у соціокультурному контексті / Іван Панасюк // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гна­тюка. Серія: Мистецтвознавство. — 2012. — № 2. — С. 59—64.
  9. Петрикова О.П. Педагогічний репертуар у процесі формування національної самосвідомості майбутнього викладача вокалу / Оксана Петрикова // Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття: матер. II Міжнарод. наук.-практ. конф. ; Київський університет імені Б. Грінченка. — 2016. — С. 115—121.
  10. Скобцова О.М. Багатоголосне виконання як образ народного музичного мислення / Олена Скобцова // Філософські обрії. — 2016. — № 36. — С. 132—141.
  11. Шемет Л.В. Традиционные народные музыкальные инструменты украинцев в контексте профессионального академического искусства / Л.В. Шемет // Вестник Харьковской государственной академии дизайна и искусств. — 2015. — № 3. — С. 109—114.
  12. Яницький Т. Музичне мислення в системі перекла­дення-транскрипціі музичних творів для бандури / Тарас Яницький // Музичне мистецтво і культура. — 2012. — № 16. — С. 442—452.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »