« 2018. № 3 (141)

Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 671–675

УДК 299.18+398.3+904

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.03.671

ЗНАК ПЛЕЯД — СИМВОЛ БОГИНІ-ВОЛОДАРКИ ПІДЗЕМНОГО СВІТУ

Кирій Віктор Владиславович, заступник головного редактора
Дрогобицька районна газета «Франковий край»;
пошукувач наукового ступеню кандидата наук
Інститут народознавства Національної академії наук України,
Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Анотація. Шляхом аналізу народних уявлень слов’ян, знакової символіки археологічних пам’яток та окремих слов’янських назв сузір’я Плеяди встановлено зв’язок числової символіки сімки та сузір’я Плеяд як архаїчного символу із мітообразом богині-володарки підземного світу — у його розмаїтих етнокультурних варіантах.

Ключові слова: Трипільська культура, символіка сімки, Плеяди, Волосожар, Баби-звізди, диск із Небри, диск із Фесту, Велика критська богиня, танець «Подоляночка».

Надійшла 19.03.2018

Список використаних джерел

1. Кирій В. Фестський диск — в етнокультурному контексті. Дешифрування мінойського піктографічного письма / Віктор Кирій. — Дрогобич : Посвіт, 2016. — 304 с.
2. Ко М. Майя. Исчезнувшая цивилизация: легенды и факты / Майкл Ко. — Москва : Центрполиграф, 2007. — 237 с.
3. Мук О. Небесный меч над Атлантидой / Отто Мук. — Москва : Вече, 2007. — 320 с.
4. Павлів Д. Скарб із с. Руда та деякі аспекти культурної практики у гальштатський період на Заході України / Дмитро Павлів // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — Випуск 9. — Львів, 2005. — С. 257—272.
5. Перлини української народної пісні. Пісенник. Видання друге / упоряд. Микола Гордійчук. — Київ : Музична Україна, 1991. — 383 с.
6. Сервий. Комментарий к «Энеиде» Вергилия III 73 / Сервий // Лосев А.Ф. Мифология греков и римлян. — Москва : Мысль, 1996. — 975 с.
7. Толстой Н.И. Славянские древности: этнолингвистический словарь : в 5 т. — Том 4: П—С / общ. ред. Никита Толстой. — Москва : Международные. отношения, 2009. — 649 с.
8. Федорів М. «Обожнення русалки». Марія Федорів //
http://rodova-knuga.narod.ru/center_list_0138.html.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »