Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 719–725
УДК 792.82:78.085.5(477)”1950/1999″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.03.719
БАЛЕТНА МУЗИКА УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ ТА ЇЇ ВІДОБРАЖЕННЯ В ХОРЕОГРАФІЇ (ІІ ПОЛОВИНА XX СТ.)
Хоцяновська Людмила Францівна, доцент
Київський національний університет культури і мистецтв,
кафедра народної та класичної хореографії,
вул. Є. Коновальця, 36, 01601, м. Київ, Україна
Заслужена артистка України.
Контакти: Моб (097)-903-27-67, e-mail: khotsya@ukr.net.
Анотація. У статті здійснена спроба системного аналізу відомостей про балетну музику українських композиторів у другій половині ХХ століття. Розглянуті неокласичні й постмодерні концепції розвитку балету впродовж другої половини минулого сторіччя. Здійснене теоретичне обґрунтування нерозривного зв’язку музики із танцем у балеті. Доведене, що органічний синтез музики й хореографії у балеті стає можливим завдяки спорідненню образної природи цих мистецтв. Досліджено творчість таких українських композиторів балетної музики як М. Вериківський, М. Скорульський, К. Данькевич, В. Гомоляка, А. Кос-Анатольський, Є. Станкович. Доведено, що упродовж другої половини ХХ ст. був сформований музичний конгломерат композиторів, які були причетні до формування новітньої мистецької історії балету. Характерними рисами їхньої творчості стали особистісний характер (індивідуальність), чуттєвість, витонченість й емоційна складність. Українським композиторам вдалося талановито поєднати у своїй музиці класику та сучасність, збагатити балетні композиції енергією вільної пластики та естетики. Оскільки музика композиторів тісно пов’язана з українським фольклором, то їх творам властиві героїчний пафос, ліричність, яскравість та емоційна безпосередність, а також поєднання витонченої техніки й детальної поліфонічної фактури зі співучою ліричністю та експресію.
Вказано, що у другій половині ХХ століття в Україні формується така форма театрального мистецтва як народно-героїчна драма, яка характеризувалася яскравим національним забарвленням, епічною драматургією, а також поєднанням музичного й хореографічного фольклору. Для музичного супроводження було прикметним сполучення симфонічних номерів із багато оркестрованими й винахідливо аранжованими цитатами з українських народних пісень. Загалом народно-героїчній драмі притаманні розуміння національного характеру, мелодична пластика, яскрава образність, відчуття поетичної інтонації та самобутній стиль. Ряду творів притаманні поєднання героїчних сторінок української історії із сучасністю. Багато українських композиторів у пошуку фольклорних мотивів для своїх творів зверталися до музичної спадщини найбільш самобутніх і архаїчних історико-географічних районів нашої країни, зокрема Прикарпаття.
Ключові слова: балет, балетна музика, хореографія, хореографічне мистецтво, драматургія, композитор, мистецтво, танець, сценарій, дансологія, історія, класика, постмодерн, еклектика.
Надійшла 21.02.2018
Список використаних джерел
1. Байтальська С.С. Музичне виховання та основи хореографії з методикою викладання / С.С. Байтальська. — Луцьк : Вежа, 2009. — 70 с.
2. Давидова О. Михайло Вериківський: становлення творчої особистості (1923—1941 роки) / О. Давидова // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського: Композитори і музикознавці Київської консерваторії у 1923—1941 роках. — Вип. 113. — С. 100—108.
3. Зав’ялова О.К. Історія балетного мистецтва: від витоків — до початку XX ст. / О.К. Зав’ялова. — Суми : Мрія, 2014. — 114 с.
4. Загайкевич М.П. Драматургія балету / М.П. Загайкевич. — Київ : Наукова думка, 1978. — 258 с.
5. Загайкевич М.П. Микола Гоголь і балетна творчість українських композиторів / М.П. Загайкевич // Студії мистецтвознавчі: Театр. Музика. Кіно. — 2009. — № 4. — С. 68—73.
6. Історія української музики, 1941—1958 рр. — Т. 5 / відп. ред. А.І. Муха та ін. — Київ : НАН України ; ІМФЕ ім. М. Рильського, 2004. — 504 с.
7. Коваленко Є. Балет «Лілея» К. Данькевича як взірець хореографічної інтерпретації Шевченкової творчості / Є. Коваленко // Культурологічна думка: Щорічник наук. праць. — Київ : Інститут культурології Національної академії мистецтв України, 2014. — № 7. — С. 19—27.
8. Станішевський Ю.О. Балетний театр України: 225 р. історії /
Ю.О. Станішевський. — Київ : Музична Україна, 2003. — 438 с.
9. Станішевський Ю.О. Національна опера України / Ю.О. Станішевський. — Київ : Музична Україна, 2002. — 736 с.
10. Фриз П.І. Мистецтво балетмейстера / П.І. Фриз. — Дрогобич : Дрогобицький держ. педагогічний ун-т ім. Івана Франка, 2008. — 106 с.
11. Чекан Ю. І. Євген Станкович: три штрихи до портрета / Ю.І. Чекан // З історії Київської консерваторії — НМАУ ім. П.І. Чайковського. До 100-річчя НМАУ ім. П.І. Чайковського. — С. 153—161.
12. Чепалов О.І. Хореографічний театр Західної Європи ХХ ст. / О.І. Чепалов. — Харків : ХДАК, 2007. — 344 с.
13. Шабаліна О.М. Від танцю експресивного до танцю інтелектуального / О.М. Шабаліна // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство. Архитектура. — 2010. — № 1. — С. 242—246.
14. Шариков Д.І. Класифікація сучасної хореографії: напрями, стилі, види / Д.І. Шариков. — Київ : Видавець Вадим Карпенко, 2008. — 168 c.
15. Борис Ейфман: Я проповідую тотальний театр [Електронний ресурс] — Режим доступу: www/ ria.ru/interview. — Заголовок з екрана.
16. Кармазин А. Михаил Вериковский — новый контекст [Электронный ресурс] / А. Кармазин : Режим доступа — day.kyiv.ua.
