СПОВІДЬ 95-ЛІТНЬОЇ ДУЛІБЧАНКИ | Народознавчі Зошити

Архів

Народознавчі зошити. 2020. № 4 (154). С. 757–1012 DOI... переглянути»

2010 рік, випуск 5-6 переглянути»

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166). С. 745-1010 DOI... переглянути»

2011 рік, випуск 6 переглянути»

« 2018. № 4 (142)

Народознавчі зошити. 2018. № 4 (142). С. 913–928

УДК 39:929-055.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.04.913

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466

Надійшла 07.05.2018

СПОВІДЬ 95-ЛІТНЬОЇ ДУЛІБЧАНКИ

Тарас Ярослав Миколайович, доктор історичних наук,

професор, кандидат архітектури, завідувач відділу

Інститут народознавства Національної академії наук України,

відділ етнології сучасності,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

професор

Національний університет «Львівська політехніка»,

кафедра Реставрації і реконструкції архітектури та пам’яток мистецтва

Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Це усна історія про буденне життя звичайної жінки, Юлії Юрківни Тарас, якій у 2017 виповнилося 95 років, яка, щоб вижити і забезпечити власні потреби, спромоглася пристосуватися до викликів та випробувань, які «дарували» політично-економічні системи держав-загарбниць України. Це розповідь про життя за Польщі, за німецької окупації, у підрадянській та незалежній Україні.

Ключові слова: примусові роботи, Австрія, син, донька, тяжка праця, різні політично-економічні системи.

читати публікацію»

Наші автори

Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»

Болюк Олег Миколайович кандидат... ознайомитись»

Сапеляк Оксана Адамівна. Старший науковий... ознайомитись»

Радович Роман Богданович. Науковий... ознайомитись»

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »