СВОБОДА ТА РУХ СМИСЛІВ | Народознавчі Зошити

« 2018. № 4 (142)

УДК 123.1:124.2]:159.947.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.04.787

Народознавчі зошити. 2018. № 4 (142). С. 787–816

Надійшла 12.06.2018

СВОБОДА ТА РУХ СМИСЛІВ (ЗАКІНЧЕННЯ. ПОЧАТОК У ПОПЕРЕДНЬОМУ ВИПУСКУ ЖУРНАЛУ)

Кісь Роман Ярославович, старший науковий співробітник

Інститут народознавства Національної академії наук України,

відділ соціальної антропології,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

етнолог, філософ, соціолінгвіст, публіцист

Контакти: (067)7117846; e-mail: Kholeryk@gmail.com

Анотація. Таїну людини можна збагнути зі середини її свободи. Ми можемо віднайти цю таїну у нашій посутній потенціальності чинити спротив (послуговуючись силою смислів) тортурам та смерті. Ж.П. Сартр висловив парадоксальну гадку. Ми ніколи не були такими вільними, — казав філософ, — як під час німецької окупації. І ми — українці — ніколи не були такими цілокупнимиі та ніколи не мали такого сильного почуття ідентичности, як під час нової російсько-української війни (прагнення свободи і почуття цільности є взаємозалежними). Наш український і наш глибоко особистісний смисл війни та смисл свободи є, якщо послуговуватися тут термінологією Гадамера — сенсоґенерувальною «роботою життя». Цілком незалежного так званого «вільного вибору» не існує взагалі. По-перше, так звана моя вільна воля визначається, наперед, самою енергією властивого мені капіталу смислів. По-друге, наша інтенціональність може бути «переунапрямлена» із допомогою спонтанної динаміки сенсокінесісу. І, нарешті, по-третє, так звана вільна моя воля може бути змінена та обмежена у процесі амбівалентного та суперечливого прийняття рішення. Це може статися під впливом конверґенції персональних інтрасмислів із їхніми важливими дискурсивно-ситуативними вимірами. Мінливі обставини (які дуже часто є непередбачуваними) не можуть бути у жодний спосіб подоланими нашими свідомими поведінковими актами. Часто жодна свобідна воля не годна подолати ті перепони та обмеження, які є зазвичай всередині нас. Це одна із причин, чому нам (кожному з нас) так важко нести тягар свободи і тягар «вільного вибору». Ось чому Ніколай Бердяєв доволі часто повторював, що свобода є важкою та складною.

Ключові слова: свобода окремішнього єства, позиції Ego, Яйність, Самісність, Сенсотворення, Сенсокінесіс, Суверенізація думки, Вільний вибір, Окремішня особа.

читати публікацію»

Наші автори

Сапеляк Оксана Адамівна. Старший науковий... ознайомитись»

Кісь Оксана Романівна. Старша наукова... ознайомитись»

Тарас Ярослав Миколайович. Завідувач... ознайомитись»

Мовна Уляна Василівна. Старший науковий... ознайомитись»

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атласа». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »