« 2018. № 5 (143)

Народознавчі зошити. 2018. № 5 (143). С. 1255—1267

УДК 75/76].071.1(436-25):792.023(477.83-25)«178/184»

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.05.1255

Надійшла 30.05.2018

ХУДОЖНИКИ ВІДЕНСЬКОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ШКОЛИУ ТЕАТРАЛЬНОМУ ЖИТТІ ЛЬВОВА КІНЦЯ XVIII — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТЬ

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6461-4819

Купчинська Лариса, кандидат мистецтвознавства, доцент,

науковий співробітник Львівської національної наукової

бібліотеки України імені В. Стефаника

вул. В. Стефаника, 2, Львів, Україна, 79000

Контакти: e-mail: oklarysa@gmail.com

Анотація. У статті розглядається творча діяльність художників віденської мистецької школи у театральному житті Львова кінця ХVIII — першої половини ХІХ ст. Максимально повно розкрито їхню участь в оформленні вистав на сценах австрійського і польського театрів. Наведено оцінку, яку давали їхній праці сучасники. Окрім того відзначена участь митців в інших театральних дійствах міста. Доведено їхню прогресивну роль у формуванні місцевої школи сценографії.

Ключові слова: художники, віденська мистецька школа, театр, сценографія, Львів.

Список використаних джерел

  1. Дергачова Г. Забутий львівський пейзаж Антонія Лянге. Записки Наукового товариства імені Т.Шев­ченка. Львів, 1994. Т. CCXXVII: Праці Секції мистецтвознавства. С. 387—392, іл.
  2. Колбін Д. Сторінки з життя та діяльності Франца Ксавера Моцарта в Галичині. Наукові збірники Львів­ської державної музичної академії ім. М.В. Лисенка. Львів: Сполом, 2006. Вип. 13: Вольфганг Амадей Моцарт: погляд з ХХІ сторіччя. С. 113—122.
  3. КорольС. Антон Лянґе: між класичним пейзажем і натурними студіями. Записки Наукового товарист­ва імені Шевченка. Львів, 2004. Т. CCXLVIII: Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. С. 152—165, іл.
  4. ЛевицькаМ. Таємнича муза львівського Моцарта: візуальна реконструкція приватної біографії. Україна модерна: міжнародний інтелектуальний часопис. URL: http://uamoderna.com/md/levytska-mozart-son (дата пе­рег­ляду — 28 травня 2018 р.).
  5. Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника; Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів. Інв. № АФ 14. Афіша Львівського міського театру від 10 грудня 1825 р.
  6. Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника; Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів. Інв. № АФ 16. Афіша Львівського міського театру від 3 червня 1826 р.
  7. Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника; Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів. Інв. № АФ 18. Афіша Львівського міського театру від 7 березня 1827 р.
  8. Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника; Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів. Інв. № АФ 42. Афіша Львівського міського театру від 5 червня 1837 р.
  9. Мазепа Т. Австрійський музично-драматичний театр у Львові (1776—1872). (Спроба синтетичного аналізу діяльності). Musica Galiciana. Rzeszуw, 2003. T. VII. S. 31—41.
  10. МельникЛ. Музична журналістика: теорія, історія, стратегії. На прикладах із щоденної преси Львова від початків до сьогодення. Львів: ЗУКЦ, 2013. 384 с.
  11. Мельник Л. Становлення музичної журналістики у першій половині ХІХ ст. Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. Львів, 2010. Вип. 2 (18). С. 3—16.
  12. ПаламарчукО. Музичні вистави львівських театрів (1776—2001). Львів, 2006. 448 с., іл.
  13. Пилипчук Р. До історії українського шкільного театру кінця XVI — початку XVII століть. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 1999. Т. CCXXXVII: Праці Театрознавчої комісії. С. 15–41.
  14. Проскуряков В., Ямаш Ю. Львівські театри: час і архітектура. Львів: Центр Європи, 1997. 132 с., іл.
  15. Терещук Н. Витоки театральної культури в Галичині. Вісник Львівського університету: Серія мистецтвознавство. Львів, 2015. Вип. 16. Част. 2. С. 126—138.
  16. AuЯerordentliche Fragmente aus dem Tagebuche des fahrenden Federritters Heliodorus Skribomaniakus. Mnemosyne. Lemberg, 1827. Nr 87 (3 Nov.). S. 347—348. № 88 (6 Nov.). S. 352.
  17. Bogusіawski W. Dzieje Teatru Narodowego na trzy czкњci podzielone oraz Wiadomoњж o їyciu sіawnych artystуw / wydanie fotooffsetowe z posіowiem Stanisіawa Witolda Balickiego. Warszawa: W drukarni N.N. Glьcksberga, 1965. 360 s., XXIV s., il.
  18. Deutsches Theater in Lemberg. Wiener Allgemeine Theaterzeitung. Wien, 1819. № 151 (18 Decem.). S. 603—604.
  19. Domaсski M. Lange Antoni. Sіownik artystуw polskich i obcych w Polsce dziaіaj№cych (zmarіych przed 1966 r.): malarze, rzeџbiarze, graficy. Wrocіaw; Warszawa; Krakуw; Gdaсsk; Јуdџ: Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1986. T. IV: Kl—La. S. 436—439.
  20. Fasslicher Unterricht in den Anfangsgrьnden der Theatermalerey. Leipziger Literatur-Zeitung. Leipzig, 1831. № 208 (29 Aug.). S. 1660. Rubr.: Schцne Kьnste.
  21. Franz Xaver Wolfgang Mozart (Wolfgang Amadeus Mozaet Sohn): Reisetagebuch 1819—1821 (Ed. Rudolf Angermьller). Salzburg: Verlag K.H. Bock, 1994. 368 s., il.
  22. Fritz J. Kіopoty teatralne Lwowa w XVIII wieku. Lwуw: Nakіadem Towarzystwa miіosnikуw przeszіoњci Lwowa, 1932. 14 s., il.
  23. Got J. Na wyspie Guaxary: Wojciech Bogusіawski i teatr lwowski 1789—1799. Krakуw: Wydawnictwo literackie, 1971. 472 s., il.
  24. Got J. Das цsterreichische Theater in Lemberg im 18. und 19. Jahrhundert: in 2 B. Wien: Verlag des Цsterreichischen Akademie der Wissenschaften, 1997. B. I. 490 s.
  25. Helleniusz E. [Iwanowski E.]. Wspomnienia narodowe. Paryї: W Drukarni L. Martinet, 1861. 560 s.
  26. Jabіoсski M. Odpowiedџ na uwagi z powodu Widokуw Galicyi wydawanych przez Stкczyсskiego w Biblijotece naukowego zakіadu imienia Ossoliсskich umieszczone w zeszycie IV, str. 432—437, z r. 1847. Rozmaitoњci. Dodatek nadzwyczajny do «Rozmaitoњci» Nru 26. Lwуw, 1847. № 26 (26 czerw.). S. 1–2.
  27. Kaiserthum Oesterreich. Lemberger Zeitung. Lemberg, 1822. № 19/20 (15 Feb.). S. 83.
  28. Katalog wystawy sztuki polskiej od roku 1764–1886 / wydal Dr. Jan Boloz Antoniewicz. Lwуw: Z drukarni E. Winiarza, 1894. XXIV s., 384 s., il.
  29. Koіaczkowski J. Wiadomoњci tycz№ce siк przemysіu i sztuki w Dawnej Polsce. Lwуw: Gubrinowicz i Schmidt, 1905. 744 s.
  30. Koіbin D. Syn Mozarta we Lwowie. Ruch Muzyczny. Warszawa, 1991. № 19 (22 wrzeњ.). S. 6.
  31. Krуl B. Anton Sacchetti — decorator romantyczny: dziaіalnoњж w latach 1829–1845. Pamiкtnik Teatralny. Warszawa, 1959. Zesz. 1/3 (29/31). S. 219–259, il.
  32. Krуl B. Antoni Smuglewicz — malarz teatralny. Pamiкtnik Teatralny. Warszawa, 1956. Zesz. 2/3 (18/19). S. 317–347, il.
  33. Krуl-Kaczorowska B. Architekt i razem malarz, wіoch Ma­raino. Pamiкtnik Teatralny. Warszawa, 1983. Zesz.1 (125). S. 80–88, il.
  34. Krуl-Kaczorowska B. Oprawa plastyczna widowisk w teatrze polskiego Oњwiecenia (dekoracje i kostiumy). Teatr Narodowy w dobie Oњwiecenia. Wroclaw; Warszawa; Krakуw: Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1967. S. 207–219.
  35. Krуl-Kaczorowska B. Teatr dawnej Polski: budynki, deko­racje, kostiumy. Warszawa: Paсstwowy Instytut Wy­daw­niczy, 1971. 272 s., il.
  36. L. A. 23. Maia. Wiњliczanki. Pamiкtnik Lwowski. Lwуw, 1819. T. 1. № 6. S. 551–552. Rubr.: Wykaz dzieі granych na Teatrze polskim we Lwowie.
  37. Ladislaus T**U***y. Aus Lemberg. Allgemeine Theaterzeitung und Originalblatt fьr Kunst, Literatur und geselliges Leben. Wien, 1829. № 76 (25 Jun.). S. 309.
  38. Lasocka B. O czarodziejach, akrobatach, panoramach: Lwуw 1800–1850. Pamiкtnik Teatralny. Warszawa, 1969. Zesz. 1/2 (69/70). S. 127–149, il.
  39. Lasocka B. Teatr Lwowski w latach 1800–1842. Warszawa: Paсstwowy Instytut Wydawniczy, 1967. 420 s., il.
  40. Mazepa L. Towarzystwo њw. Cecylii we Lwowie (1826–1829). Musika Galiciana: Kultura muzyczna Galicji w kontekњcie stosunkуw polsko-ukraiсskich (od doby piastowsko-ksi№їкcej do roku 1945). Rzeszуw, 1999. T. III. S. 105–126.
  41. Na korzyњж pewnego… Gazeta Lwowska. Lwуw, 1842. № 96 (16 sierp.). S. 623. Rubr.: Nowiny lwowskie.
  42. Nie jeden przechodzi… Gazeta Lwowska. Lwуw, 1845. № 128 (30 paџdz.). S. 844. Rubr.: Nowiny.
  43. Opaіek M. Zapomniane palety. Lwуw: Nakіadem Towarzystwa miіosnikуw przeszіoњci Lwowa, 1932. 32 s., il.
  44. P. Roman Ducheсski… Gazeta Lwowska. Lwуw, 1842. № 138 (22 list.). S. 902. Rubr.: Nowiny lwowskie.
  45. Pepіowski S. Teatr polski we Lwowie (1780–1881). Lwуw: Z Drukarni Dziennika Polskiego, 1889. 420 s.
  46. Prek F.K. Czasy i ludzie / przygotowaі do druku, przedmowa, wstкpem i przypisami opatrzyі Henrik Barycz. Wrocіaw: Zakіad Narodowy imienia Ossoliсskich, 1959. 578 s., il.
  47. Rastawiecki E. Sіownik malarzуw polskich tudzieї obcych w Polsce osiadіych lub czasowo w niej przebywaj№cych: w 3 t. Warszawa: W drukarni S. Orgelbranda, 1850. T. I. 334 s., il.
  48. Rastawiecki E. Sіownik malarzуw polskich tudzieї obcych w Polsce osiadіych lub czasowo w niej przebywaj№cych: w 3 t. Warszawa: W drukarni S. Orgelbranda, 1851. T. ІI. 328 s.,il.
  49. Raszewski Z. Bogusіawski: w 2 t. Warszawa: Paсstwowy Instytut Wydawniczy, 1972. T. II. 368 s., il.
  50. Rцskau-Rydel I. Їycie kulturalne niemcуw we Lwowie w latach 1772–1848. Вісник Львівського університету: Серія історична. Львів, 1999. Т.3. С. 258–267.
  51. Skibiсski K. Pamiкtnik aktora (1786–1858) / opracowaі i wydaі M. Rulikowski. Warszawa: Nakіad i druk Tow. akc. S. Orgelbranda synуw, 1912. 335 s., il.
  52. Sto lat malarstwa Lwowskiego 1790–1890: katalog / opracowaі Dr. Jerzy Gьttler. Lwow: Druk M. Hechta, 1937. 64 s., il.
  53. Theater. Mnemosyne. Lemberg, 1828. № 13 (29 Jдn.). S. 52.
  54. Theater. Mnemosyne. Lemberg, 1835. № 73 (22 Sept.). S. 292.
  55. Theater. Mnemosyne. Lemberg, 1835. № 77 (10Okt.). S. 308.
  56. Theater. Mnemosyne. Lemberg, 1835. № 82 (27 Okt.). S. 328.
  57. Theater = Nachricht. Lemberger Zeitung. Lemberg, 1826. № 67(14Juni). S. 345.
  58. Teatr w Lwowie. Rozmaitoњci. Lwуw, 1820. № 145 (19 grud.). S. 290.
  59. Teatr we Lwowie. Rozmaitoњci. Lwуw, 1821. № 72 (23 czerw.). S. 288.
  60. Treter M. Teatr a sztuki plastyczne (uwagi o scenografji polskiej). Warszawa: Drukarnia Narodowa w Krakowie, 1933. 66 s., il.
  61. Thullie W. de Ze Lwowa. Rozmaitoњci. Lwуw, 1827. № 6 (9 lut.). S. 52.
  62. Ubolewaж naleїy, їe talent… Gazeta Lwowska. Lwуw, 1842. № 141 (29 list.). S. 921–922. Rubr.: Nowiny lwowskie.
  63. W. Theater und geselliges Leben. Mnemosyne. Lemberg, 1836. № 53(5 Mai). S. 213–214.
  64. Wyszedі takїe iuї… Rozmaitoњci. Lwуw, 1823. № 69 (26 list.). S. 552. Rubr.: Rzeczy rozmaite, ze Lwowa.
  65. Z. Repertorjum tutejszej Sceny polskiej, od 1. do 15. Maja. Rozmaitoњci. Lwуw, 1827. № 20 (18 maj.). S. 172.
  66. Zimorowicz B. Historya miasta Lwowa, krуlestw Galicyi i Lodomeryi stolicy; z opisaniem dokіadnem okolic i potrуynego oblкїenia. Lwуw: Wyciњniкto krotіamy Jуzefa Schnaydera, 1835. 508 s., il.
  67. Zwei J. Theater. Mnemosyne. Lemberg, 1824. № 56 (17Jul.). S.226.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »