« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 81—91

УДК 745.52.031.4(477.86-2)”20″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.081

ГУЦУЛЬСЬКІ ЛІЖНИКИ. ТРАДИЦІЇ ТА СУЧАСНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ (за матеріалами Косівського району Івано-Франківської обл.)

КНИШ Богдана

кандидат мистецтвознавства,

доцент кафедри історії мистецтва та

гуманітарних дисциплін,

Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва

Львівської національної академії мистецтв,

вул. Міцкевича, 2, 78600, Івано-Франківська обл.,

м. Косів, Україна

докторантка,

Львівська Національна академія мистецтв

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна

Анотація. Розглянуто народне ліжникарство, традиція якого побутує на Гуцульщині до сьогодні. Визначено, що збереглися форми та технології виробництва, однак художня стилістика має тенденції змінюватися. Стисло окреслено етапи розвитку композиційних схем та локальні відмінності народного гуцульського ліжникарства у Косівському, Верховинському районі Івано-Франківської обл., у Путильському, Вижницькому районі Чернівецької обл. та Рахівському районі Закарпатської обл. На прикладі осередків Косівського району Івано-Франківської обл. простежено процес симбіозу традицій та новацій у гуцульському народному ліжникарстві.

Ключові слова: ліжник, народне гуцульське ліжникарство, традиційні композиційні схеми, орнамент.

Надійшла 3.02.2019

Список використаних джерел

  1. Шухевич В.О. Гуцульщина: в 5 частинах (Репринтне видання 1899—1908 рр.). Харків: Видавець Олександр Савчук, 2018. С. 300—305.
  2. Витвицький С. Історичний нарис про гуцулів (переклад, передмова, мітки Миколи Васильчука). Коломия: Світ, 1993. С. 21.
  3. Сидорович С.Й. Художня тканина західних областей УРСР. Київ: Наукова думка, 1979. С. 79—80.
  4. Никорак О.І. Сучасні художні тканини Українських Карпат. АН УРСР. Львівське відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Т. Рильського. Київ: Наукова думка, 1988. С. 119—126, 187—196.
  5. НикоракО.І. Українська народна тканина ХІХ—ХХст. Типологія, локалізація, художні особливості. Частина І. Інтер’єрні тканини (за матеріалами західних областей України). Львів: Національна Академія наук України; Інститут народознавства, 2004. С. 267—279, 533—571.
  6. НикоракО.І. Традиції українського народного ліжни­карства в творчості сучасних митців. Народознав­чі зошити.2018. № 5 (143). С. 1077—1095.
  7. Олещук І., Шкрібляк М. Гуцульський ліжник: дискурс через віки (науково-експедиційні нариси) .Чернівці: Друк Арт, 2018. 80 с.: 193 іл.
  8. Богатчук О. Спілка «Гуцульське мистецтво» у Косові. Народний дім. 1993. № 2. С. 13.
  9. Режим доступу: https://hucul.if.ua/ua/shop/catego­ry/35/tkan%D1%96virobi/l%D1%96gniki.html.
  10. Режим доступу: https://hucul.if.uhttp://kosivbazar.net.ua/ua/category/7.
  11. Режим доступу: http://zgarda.com.ua/wool-and-wo­ven-products/lignuku/.
  12. Барвисте диво (Каталог виставки). Косів: Писаний камінь, 2011. Вип. 2.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »