« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 157—167

УДК 069-027.551:7
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.01.157

ДЛЯ ЧОГО ДОСЛІДНИКОВІ СВОЯ МИСТЕЦЬКА ЗБІРКА?

СЕЛІВАЧОВ Михайло

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9199-0270

доктор мистецтвознавства, професор,

завідувач кафедри дизайну і технологій,

Київський Національний університет культури і мистецтв,

вул. Є. Коновальця, 36, Київ, Україна

Контакти: e-mail: mik_sel@ukr.net

Анотація. Мистецтвознавець (якщо він/вона не працює в музеї) не може бути успішним без свого власного міні-музею. Це дає змогу щоденно спілкуватися з експонатами, поступово виявляючи дедалі глибші шари художнього змісту, з’ясовуючи, при необхідності, деякі технічні деталі. Важливо сприймати твори мистецтва всіма п’ятьма органами відчуттів, а не тільки зором, як це можливо в звичайному музеї.

Охарактеризовано найцікавіші речі з авторської колекції (в основному зразки народної творчості), обставини їх придбання й етапи сорокарічного формування колекції. Такі міні-музеї дуже корисні для професійної діяльності.

Ключові слова: декоративне мистецтво, народна творчість, приватні збірки, стародруки, традиційні промисли, художнє ремесло.

Надійшла 24.01.2019

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »