« 2019. № 3 (147)

Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 563—579

УДК 738:39:7.046.1 (4)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03.563

ГОНЧАРСТВО У ФОЛЬКЛОРНІЙ СПАДЩИНІ ІВАНА ФРАНКА

РАХНО Костянтин

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0973-3919

доктор історичних наук, провідний науковий співробітник,

Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, вул. Партизанська, 102, 38164 Опішне,

Зіньківський район, Полтавська область, Україна

Контакти: е-mail: krakhno@ukr.net

Анотація. Іван Франко (1856—1916), видатний письменник, класик української літератури і не менш видатний науковець, зробив непересічний внесок у різноманітні галузі української культури, в тому числі у фольклористику й етнографію. У його науковій спадщині, вивчення якої на сьогодні є актуальним, присутня низка публікацій, в яких отримало відображення гончарство, що є одним із найдавніших ремесел українців. Як і інші давні ремесла, воно було освяченим міфологією, оточеним обрядами та звичаями і щедро відобразилося в українському фольклорі, дослідити який є метою автора. Об’єктом дослідження є фольклорні записи Івана Франка, що складаються з казок, міфологічних легенд, коломийок та інших пісень, приказок і прислів’їв, описів вірувань і повір’їв, народної медицини та знахарства, весільних і календарних обрядів, а предметом — наявні в них уявлення про різні аспекти гончарювання, роль і функції глини та гончарних виробів у традиційному побуті українців Бойківщини, Гуцульщини, Покуття другої половини ХІХ — початку ХХ століття. Методологічною основою дослідження є історико-географічний метод у поєднанні з принципами й методами історіографічних досліджень.

Основою роботи є записані Іваном Франком етіологічні легенди, що розкривають міфологічне значення гончарної сировини — глини: казки, прислів’я та приказки, що показують ставлення народу до професій глинокопа, гончаря, горшковоза, дротаря. Результатами дослідження є те, що вони висвітлюють процес гончарювання від видобування глини й виготовлення гончарних виробів до їхнього продажу, а також розповідають про різновиди цих виробів — такі, як горщик, дзбанок, глек, макітру, миску, глиняне намисто, та їхнє використання. Різні семіотичні й символічні аспекти гончарних виробів розкривалися у родинній і календарній звичаєвості й обрядовості, а також у лікувальній магічній практиці знахарів. Перегляд публікацій Івана Франка показує важливість вивчення його фольклористично-етнологічної спадщини під новими кутами зору.

Ключові слова: гончарство, фольклор, казки, легенди, весільні обряди, народна медицина, приказки, прислів’я, пісні, Іван Франко.

Надійшла 12.04.2019

Список використаних джерел

  1. Вінценз С. На високій полонині (Правда старовіку). Львів: Червона калина, 1997. 451 c.
  2. Гнатюк В. Гаївки. Материяли до українсько-руської етнольоґії. Львів: друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1909. Том ХІІ. С. 1—100.
  3. ГнатюкВ. Етноґрафічні материяли з Угорської Руси. ТомІ. Лєґенди і новелі. Етноґрафічний збірник. Львів: друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1897. Т. ІІІ. ХХ, 236 с.
  4. Гнатюк В. Етноґрафічні материяли з Угорської Руси. Том ІV. Казки, лєґенди, новелі, історичні спомини з Банату. Етноґрафічний збірник. Львів: друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1909. Т. XXV. ХХI. 248с.
  5. Гнатюк В. Коломийки. Том І. Етноґрафічний збірник. Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шев­ченка, 1905. Т. XVIІ. XLIII. 259 с.
  6. Гнатюк В. Коломийки. Том ІI. Етноґрафічний збір­ник. Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шев­ченка, 1906. Т. XVIІI. 315 с.
  7. Гнатюк В. Коломийки. Том ІIІ. Етноґрафічний збір­ник. Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1907. Т. XIХ. IV. 251 с.
  8. ГнатюкВ. Людські фіґурки з воску. Записки Науко­вого товариства імені Шевченка. Львів: друкарня Наукового товариства імені Шевченка, 1919. ТомСХХVІІІ. С. 212—216.
  9. Драгоманов М. Фольклористичні студії: у 4 т. Донецьк: Норд-Прес, 2008. Т. 4. 588 с.
  10. ЗіновіївК. Вірші. Приповісті посполиті. Київ: Нау­кова думка, 1971. 392с.
  11. Колесса І. Галицько-руські народні піснї з мельодиями, зібрав у селі Ходовичах др. Іван Колесса. Етноґрафічний збірник. Львів: друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1901. Т.ХІ. ХХХІ, 305с.
  12. Колесса Ф. Історія української етнографії. Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, 2005. 368 с.
  13. Коломийки в записах Івана Франка. Упорядкування текстів, передмова та примітки О.І.Дея. Київ: Музична Україна, 1970. 136с.
  14. Народні пісні в записах Івана Франка. Упорядкування, вступна стаття і примітки О.І. Дея. Київ: Музична Україна, 1981. 336с.
  15. Пісні рідного села: Українські народні пісні. Фольклорні записи та упорядкування А.А. Путя. Передмова та рецензування М.М. Гордійчука. Київ: Музична Україна, 1987. 152 с.
  16. Рыбский Ф. Свадебные обряды и песни в с. Маков Каме­нецкого уезда Подольской губернии. Живая ста­рина. Санкт-Петербург, 1895. Выпуск II. С. 222—234.
  17. Франко И. Старинна романьско-германьска новеля в устах руского народа. Зоря. Львів, 1883. № 2. С. 27—30.
  18. Франко І. Із уст народа. Житє i слово: Вістник літератури, історіі і фольклору. Львів: друкарня Інстітута Ставропігійського під зарядом І. Пухира, 1894. Том II. С. 179—198.
  19. Франко І. Галицько-руські народні приповідки. Вип. І (А — Відати). Етноґрафічний збірник. Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1901. Т. X. 200, VIII с.
  20. Франко І. Галицько-руські народні приповідки. Випуск 2 (Відати — Діти). Етноґрафічний збірник. Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1901—1905. Т. XVI. XXV. 600 с.
  21. Франко І. Галицько-руські народні приповідки. Том ІІ. Випуск І (Діти — Кпити). Етноґрафічний збірник. Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1907. Т. XХІІI. 300 с.
  22. Франко І. Галицько-руські народні приповідки. Том ІІ. Випуск II (Кравець — Пять). Етноґрафічний збірник. Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1908. Т. XХIV. Х. 612 с.
  23. Франко І. Галицько-руські народні приповідки. Том ІІІ. Випуск І (Рабунок — Час). Етноґрафічний збірник. Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1909. Т. XVIІ. 300 с.
  24. Франко І. Галицько-руські народні приповідки. Том третій (Рабунок — Ячмінь). Етноґрафічний збірник. Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1910. Т.XXVIII. IX. 541с.
  25. Франко І. Гуцульські примівки. Етноґрафічний збір­ник. Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шев­ченка, 1898. Т. V. С. 41—72.
  26. Франко І. Додаткові томи до Зібрання творів у п’ятдесяти томах. Київ: Наукова думка, 2008. Т. 53. 832 с.
  27. Франко І. Людові вірування на Підгір’ю, зібрав Др. Іван Франко. Етноґрафічний збірник. Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1898. Т. V. С. 160—218.
  28. Франко І. Пять лєґенд. Етноґрафічний збірник. Львів: друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1898. Т. V. С. 111—116.
  29. Шухевич В. Гуцульщина. Пята часть. Львів: Загальна друкарня, 1908. 300 с.
  30. Bolte J., Polivka G. Anmerkungen zu den Kinder- u. Hausmдrchen der Brьder Grimm. Leipzig: Dieterich’sche Verlagsbuchhandlung Theodor Weicher, 1913. Erster Band (№. 1—60). VIII. 556 s.
  31. Philippson E. Der Mдrchentypus von Kцnig Drosselbart. Greifswald: Suomalainen Tiedeakatemia Academia Scientiarum Fennica, 1923. 101 s.
  32. Franko I. Obrzкdy i pieњni weselne ludu ruskiego we wsi Lolinie pow. stryjskiego, zebraіa Olga Roszkiewicz, opraco­waі Iwan Franko. Zbiуr wiadomoњci do antropologii krajo­wej. Krakуw, 1886. Tom X. S. 1—54.
  33. Franko I. Szcz№tki pierwotnego њwiatopogl№du w ruskich i polskich zagadkach ludowych. Przegl№d tygodniowy їycia spoіecznego, literatury i sztuk piкknych. Warszawa, 1884. Dodatek miesiкczny. № 6. Sierpieс. S. 103—119.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »