« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 861—866

УДК 793. 3:393(477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.861

ХОРЕОГРАФІЧНИЙ ФОЛЬКЛОР УКРАЇНИ ЯК ЗАСІБ ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ СУСПІЛЬСТВА

КУЦЕНКО Сергій

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0574-786X

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри хореографії та художньої культури

Уманського державного педагогічного

університету імені Павла Тичини

Контакти: e-mail: kutsenko. udpu@gmail. com

Анотація. Стаття присвячена проблемі дослідження хореографічного фольклору в контексті відродження національної культури суспільства. Автором наголошується, що духовна криза в Україні пов’язана із занепадом національної самосвідомості і втратою традиційних духовних цінностей, що в повній мірі репрезентує актуальність дослідження. За переконанням автора, українська національна хореографія зберегла багату творчу спадщину минулого як найважливішу особливість у зв’язку з життям і прагненнями народу. Хореографічний фольклор України є джерелом національної культури.

Мета статті полягає у дослідженні хореографічного фольклору України як засобу відродження національної культури суспільства. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні історичного, культурологічного, мистецтвознавчого та біографічного підходів, а також комплексному використанні методів аналізу, синтезу й узагальнення, що дало змогу проаналізувати народну хореографічну спадщину України в контексті відродження національної культури суспільства.

Об’єктом дослідження є хореографічний фольклор України. Предметом дослідження є виховний потенціал та жанрова різноманітність хореографічного фольклору, що зберігає глибинне генетично-національне коріння.

У висновку автор зауважує про необхідність відшукування та збирання ще не забутих матеріалів національної хореографії, вивчення яких дозволить примножувати багатство українського танцювального мистецтва, відроджувати національну культуру суспільства.

Ключові слова: хореографічний фольклор, національна культура, український народний танець, хореографічна спадщина, фольклор України.

Надійшла 4.07.2019

Список використаних джерел

  1. Боримська Г.В. Самоцвіти українського танцю. Київ: Мистецтво, 1974. 136с.
  2. ВасиленкоК.Ю. Лексика українського народно-сценічного танцю. Вид. 3-тє. Київ: Мистецтво, 1996. 496 с.
  3. Василенко К.Ю. Український танець. Київ: ІПК ПК, 1997. 282с.
  4. Верховинець В. Теорія українського народного танцю. Київ: Музична Україна, 1990. 149с.
  5. ГарасимчукР. Народні танці українців Карпат. Кн.1. Львів, 2008. 608 с.
  6. Гарасимчук Р. Народні танці українців Карпат. Кн. 2. Львів, 2008. 320 с.
  7. ГуменюкА.І. Народне хореографічне мистецтво України. Київ: АН УРСР, 1963. 235с.
  8. ГуменюкА.І. Українські народні танці. За ред.П. Вірського. Київ: Наукова думка, 1969. 612 с.
  9. Зайцев Є. Основи народно-сценічного танцю. Київ: Мистецтво, 1976. 285с.
  10. КіндерК.Р. Семантика пластичних символів народної танцювальної культури українців: автореф. дис. … канд. мистецтвознав.: 17.00.01. Київ, 2007. 19с.
  11. КривохижаА.М. Аналізуючи прожите. Кіровоград: Центральноукр. вид-во, 2016. 76 с.
  12. Пастернакова М. Українська жінка в хореографії. Вид. 2-ге, доп. Вінніпеґ; Торонто, 1964. 238с.
  13. ЧмільВ.А. Танці Запорізького краю в обробці З. Сизоненка. Мелітополь: Видавничий будинок ММД, 2005. 340 с.
  14. Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016—2020 роки: затв. указом Президента України від 13.10.2015 № 580/201549. База даних «Законодавство України»; Верховна Рада України. URL : http://zakon. rada. gov. ua/laws/show/580/2015 (дата звернення: 01.03. 2019).
  15. Баглай В.Е. Этническая хореография народов мира. Ростов-на Дону: Феникс, 2007. 405 с.
  16. Настюков Г.А. Народный танец на самодеятельной сцене. Москва: Профиздат, 1976. 64с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »