Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 867—877

УДК 572.9

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.867

ТЕКСТ «ГОЛОВИ» В ТРАДИЦІЙНІЙ КУЛЬТУРІ СЛОВ’ЯН (НА МАТЕРІАЛІ ЗАМОВЛЯНЬ)

ТЕМЧЕНКО Андрій

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-3999-9459

кандидат історичних наук, доцент,

кафедра історії України,

Черкаський національний університет

імені Богдана Хмельницького,

бульвар Шевченка, 81, м. Черкаси, 18000, Україна.

Контакти: e-mail: temchen@ukr.net

Анотація. Розглядаються міфологічні уявлення слов’ян на прикладі тексту «голови», що складає мету дослідження. Актуальність статті визначається тим, що в українській етнології фактично відсутні праці, присвячені семіотиці цієї частини тіла, структура якого формується на основі асоціативних зіставлень елементів людського обличчя з явищами природи або ландшафтом. Об’єктом статті виступає традиційна культура слов’ян, предметом – лікувально-обрядові тексти. Джерельна база складається з лінгвістичних, фольклорних і етнографічних матеріалів, що визначає методи дослідження, сформовані за принципом ретроспекції і порівняння. Хронологічні межі окреслені архаїчним періодом виникнення міфологічних уявлень і обмежується кінцем ХVІІІ — початком ХХІ ст. — часом збирання, фіксування і опрацювання польових етнографічних матеріалів.

Встановлено, що структура тексту «голови» формується за принципом бінарності, де пара «ніс-вуха» протиставляються парі «очі-рот». «Голова» є також моделлю вертикальної і горизонтальної структури міфологічного всесвіту: Основну увагу зосереджено на окремих компонентах тексту — очах, подиху, «устах», губах. Зокрема символіка «очей» сполучається з ситуацією видимості, яка в міфології набуває амбівалентного значення, що пояснює походження вірувань про розташування в очах душі, а також правил «регулювання» погляду. Особливо це стосується тих осіб, хто ще не говорить, яких застерігають від «чужого» погляду, або вже не говорить, яким закривають «мертві» очі. В такому разі протягом життя відбувається градація сили погляду, найбільша концентрація якого сягає після смерті.

Ключові слова: міфологічна картина світу, голова як структура, очі / погляд, відчуття / вуха / ніс, уста / рот / паща, «уроки», лікувальні обряди.

Надійшла 16.05.2019

Список використаних джерел

  1. Темченко А. Міфологія волосся в лікувальних практиках слов’ян. Народознавчі зошити. № 1 (127). 2016. С. 30—37.
  2. Temchenko A. Body text: the opposition «pure / unclean» in the mythological representations of the Slavs. Philology. IV (49). Issue 166. 2018 June. P. 51—53. DOI: 10.31174/SEND-Ph2018166V149.
  3. Темченко А. Кров в міфологічних віруваннях східних слов’ян (на матеріалі лікувальних замовлянь). Вісник Черкаського університету. Серія «Історичні науки». 2016. № 3—4. С. 40—45.
  4. Temchenko A. The mythology of the body in the healingmagic of the ukrainians. Наукові записки Тернопіль­ського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. 2015. Вип. 2. Ч. 1. С. 183—186.
  5. Темченко А. Опозиція «уста / рот» в міфологічних уявленнях слов’ян (на матеріалі замовлянь). Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. 2015. Вип. 1. Ч. 3. С. 78—83.
  6. ТемченкоА. Семантика тілесного низу в міфологічних уявленнях українців. Україна в етнокультурному вимірі століть. Випуск5. 2015. С. 82—90.
  7. ТемченкоА. І. Семантика тілесності в лікувальних практиках українців Полісся. Вісник Черкаського університету. Серія «Історичні науки». 2015. №9 [342]. С. 43—47.
  8. Юнг К.Г. Магические свойства головы и черепа человека (Из статьи «Символ превращения в мессе»). URL: http://ec-dejavu.ru/h/Head-2.html (дата звернення 19.04.2019).
  9. Онианс Р. На коленях богов. Истоки европейской мысли о душе, разуме, теле, времени, мире и судьбе. — Москва: Прогресс-Традиция, 1999. 592с.
  10. Неподкосов С.В. Символ «мертвая голова». Москва: Вече, 2014. 288 с.
  11. Фоглер Н. Семиотика повседневного: тело. URL: https://syg.ma/@vogler/siemiotika-povsiednievnogho-tielo (дата звернення 19.04.2019).
  12. Бену А. Символизм сказок и мифов народов мира. Человек — это миф, сказка — это ты. Москва: Алгоритм, 2011. 520 с.
  13. Назаренко Ю.А. Феномен человека в славянской традиционной культуре: голова. Кунсткамера: Этно­гра­фические тетради. Санкт-Петербург: МАЭ РАН, 1995. Вып.8—9. С.75—97.
  14. Етимологічний словник української мови: у 7 т. Редактор О.С. Мельничук. Київ: Наукова думка. Т. 1. 1982. 632 с.
  15. Фасмер М. Этимологический словарь русского язы­ка: в 4 т. Т. 1. Под ред. и с предисл. Б.А. Ларина. Москва: Прогресс. 1986. 576 с.
  16. Сироткін В. Голова людини в юридично-обрядовій символіці. Тіло в текстах культур. Студії з культурної антропології. Київ: НАН України; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Риль­ського, 2003. С. 50—54.
  17. Бондаренко Г.Б. Дід лисий, баба голомоза. Символіка та семантика волосся в традиційних уявленнях українців. Тіло в текстах культур. Студії з культурної антропології. Київ: НАН України; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського, 2003. С.55—62.
  18. Прігарін О. Борода та її знакові функції в уявленнях старообрядців Подунав’я. Тіло в текстах культур. Студії з культурної антропології. Київ: НАН України; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського, 2003. С.63—68.
  19. Элиаде М. Миф о вечном возвращении. Архетипы и повторяемость. Санкт-Петербург: Алетейя, 1998. 250 с.
  20. Eliade M. The Sacred and the Profane the Nature of Religion. New York, 1959. 214р.
  21. Байбурин А.К. Жилище в представлениях восточ­ных славян. Ленинград: Наука, 1983. 191с.
  22. Літопис Руський. За Іпатівським списком. Відп. ред. О.В. Мишанич. Київ: Дніпро, 1990. 591 с.
  23. Темченко А.І. Уявлення українців про тілесну душу (на матеріалах замовлянь «від уроків»). Берегиня. 2004. № 1. С. 38—44.
  24. Сумцов Н.Ф. К разъяснению малорусских гаданий. Киевская старина. 1891. Т. ХХХІV. Август. С.9—11.
  25. Толстая С.М. Душа. Славянские древности: этно­лин­гвистический словарь: в 5 т. Под ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 1999. Т. 2. С. 162—167.
  26. Левкиевская E.E., Плотникова А.А. Двоедушники. Славянские древности: этнолингвистический словарь: в 5 т. Под ред. Н.И. Толстого. Москва: Между­народные отношения, 1999. Т. 2. С. 29—31.
  27. Былины: в 2 т. Вст. ст., коммент. В.Я. Проппа, Б.Н. Путилова. Москва: Художественная литература, 1958. Т. 1. 563 с.
  28. Рецепти народної медицини, замовляння від хвороби (записані Я.П. Новицьким, П.С. Єфименком, В.П. Милорадовичем). Упорядник О.М. Таланчук Українські чари. Київ: Либідь, 1992. С. 32—95.
  29. Полесские заговоры (в записях 1970—1990-х гг.). Сост. подготовка текстов и коммент. Т.А. Агапкиной, Е.Е. Левкиевской, А.Л. Топоркова. Москва: Индрик, 2003. 752 с.
  30. Чубинський П.П. Мудрість віків. Українське народознавство у творчій спадщині Павла Чубинського: в 2 т. Київ: Мистецтво, 1995. Т.1. 224с.
  31. Ковалёва И.Ф. Социальная и духовная культура племён бронзового века (по материалам Левобережной Украины). Днепропетровск: Днепропетровский ордена Трудового Красного Знамени государственный университет, 1989. 89с.
  32. Фасмер М. Этимологический словарь русского язы­ка: в 4 т. (Т. 2). Москва: Прогресс, 1986. 672 с.
  33. Энциклопедия суеверий. Ред. А. Егазаров. Москва: Миф, 1995. 560 с.
  34. Сумцов Н.Ф. Культурные переживания. Киевская старина. 1890. Т. ХХVІІІ. Январь. С. 60—90.
  35. Шевчук Т. Як «дуля» стала «непристойним жестом» (до питання трансформації давніх релігійних символів). Тіло в текстах культур. Студії з культурної антропології. Київ: НАН України; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського, 2003. С.167—170.
  36. Маковский М.М. Феномен табу в традициях и в языке индоевропейцев. Сущность — формы — развитие.— Москва: КомКнига, 2005. 280с.
  37. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: в 4 т. (Т. 3). Под ред. и с предисл. Б.А. Ларина. Москва: Прогресс, 1987. 832 с.
  38. Толстой Н.И. Глаза. Славянские древности: этнолингвистический словарь: в 5 т. Москва: Международные отношения, 1995. Т. 1. С. 500—502.
  39. Селецкий А. Колдовство в Юго-Западной Руси в ХVIII ст. Как судили и рядили в Сечи Запорожской. Издание редакции «Киевской старины». Киев: Типография А. Давиденко, аренд. Л. Штамом, 1886. 46с.
  40. Вельмезова Е.В. Чешские заговоры. Исследования и тексты. Москва: Индрик, 2004. 280с.
  41. Даркевич В.П. Символы небесных светил в орнаменте Древней Руси. Советская археология. 1960. №4. С.56—67.
  42. Пропп В.Я. Исторические корни волшебной сказки. Санкт-Петербург: Издательство С.-Петербургского университета, 1996. 366с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »