« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 807—810

УДК 94:[37.011-051:17.035.3](477-2)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.807

ДИДАКТИЧНА ВИШУКАНІСТЬ У ВИХОВАННІ ЛЮБОВІ ДО РІДНОГО КРАЮ

ПАВЛЮК Степан

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-0975-8099

доктор історичних наук, професор,

академік НАН України,

директор,

Інститут народознавства НАН України,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна.

Контакти: е-mail: еthnolog@gmail.com

Анотація. На історичному фоні українських будителів, які жили і творили задля того, щоб національне життя теплилося у кожній оселі, у кожному селі, містечку і місті, окреслюється постать педагога, науковця і громадсько-політичного діяча Григорія Дем’яна. Отож це і є об’єктом нашого дослідження, а предметом дослідження є педагогічна праця Г. Дем’яна, спрямована на виховання молоді на засадах любові до рідного краю, його історії, яка до сьогодні належно ще не розкрита. Звідси випливає і мета статті — надолужити цю прогалину, з’ясувати напрями, форми та методи його педагогічної діяльності, визначити оточення, в якому він працював, дати оцінку його вчительської майстерності. Це і обумовлює актуальність обраної нами теми.

Хронологічні межі дослідження — середина ХХ — початок ХХІ століття, час життя і творчої діяльності Вчителя.

Джерельною базою для написання цієї розвідки стали спогади учня, вихованця та послідовника Г. Дем’яна, нині академіка НАН України.

У спогадах автора статті наголошується на Славському періоді, де Г. Дем’ян займався національно-патріотичним вихованням учнів на уроках історії та в позашкільних заходах, зокрема екскурсіях, мандрівках місцями видатних людей, історичних подій тощо.

Величезної поваги здобув Г. Дем’ян серед своїх учнів. Зерна науки, посіяні Вчителем, проросли цінними плодами. Його вихованці — науковці, вчені державного рівня, а головне — порядні громадяни України.

І з наголи 90-ліття від дня народження Вчителя складають щирий глибокий вінок любові, поваги і шани.

Ключові слова: педагог, Вчитель, історія, рідний край, патріотичне виховання, любов до Батьківщини.

Надійшла 14.06.2019

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »