« 2019. № 4 (148)

Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 833—841

УДК 801.81:398.8:[7.045:2-135.3]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04.833

ФОЛЬКЛОРНО-ЕТНОГРАФІЧНА ПОДВІЙНІСТЬ: МЕХАНІЗМ ТА ВЗАЄМОДІЯ ТЕКСТОВИХ МОДЕЛЕЙ

КОВАЛЬ Галина

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2998-2357

кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна.

Контакти: е-mail: galyna.kov@gmail.com

Анотація. Для розгляду фольклорної текстової моделі в статті використовуємо термін редуплікація, в онові якого є повтор обряду та його елементів у пісні. Йдеться про таке явище, як переспів обрядодій, звичаєвих елементів у народній пісні або просто його номінування. Це своєрідна тотожність учинків учасників видовища, що вказує на давній синкретизм явища. Важливо осягнути поетику слова та дії, які образно взаємодоповнюють одне одного. Тема дослідження актуальна, оскільки окреслюються системні мовні, комунікативні, фольклорно-етнографічні чинники, які формують редуплікаційні конструкції. Віра в магію дії та слова, на основі яких виник обряд, переосмислюється, згодом зникає, залишається вербальний текст, який з обрядом уже не цілком взаємодіє. Це стосується тих жанрів, де збереглися словесні тексти, а обрядовий супровід зник.

Метою роботи є представити явище редуплікації на рівні номінування обряду, учасників, їхніх дій. Низка текстів містить інформацію про традиційні обрядові страви (кутя, узвар, каша) та ін. Досить часто повторюється просторовий локус, де відбувається певна обрядова дія: наряджання Куста, проводи русалок проходять у лісі. Редуплікуються окремі дії — «прибирати Купала» та атрибути — «квіти, вінки, свічка». Акцентація на цих елементах в обряді та пісні підсилюють значущість та символічність образів.

Об’єктом вивчення є редуплікація, яка відображена в різних циклах календарно-обрядових пісень на рівні номінації обряду, учасників, узвичаєних норм і правил.

Ключові слова: редуплікація, обряд, пісня, фольклорна модель, поетика.

Надійшла 27.05.2019

Список використаних джерел

  1. Агапкина Т.А., Панина А. Пение. Славянские древности. Москва: Международные отношения, 2004. Т. 3. С. 662—663.
  2. Петров В. Український фольклор (Заговори, голосіння, обрядовий фольклор народно-календарного циклу). Мюнхен: Український університет, 1948 (на правах рукопису). 142 с.
  3. Ковальчук Г.М. Поетика обрядових символів. Література. Фольклор. Проблеми поетики. Київ: Київський ун-т, 2003. Вип. 17.
  4. Шухевич В. Гуцульщина. Вид. 2-е. Верховина, 1999. Ч. 4. 304 с.
  5. Колядки і щедрівки. Зібр. В. Гнатюк. Т. 1. Етнографічний збірник. Львів, 1914. Т. 35. 269 с.
  6. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной импраторским руським географическим обществом. Юго-Западный отдел. Материалы и исследования, собр. П.П. Чубинским. СПб., 1872. Т. 3. 486 с.
  7. Мовна У. Бджільництво: український обрядовий контекст. Львів, 2018. 551 с.
  8. Герус Л. Калач. Мала енциклопедія українського народознавства. Львів, 2007. С. 253—254.
  9. Колядки та щедрівки: Зимова обрядова поезія трудового року. Упоряд. передм. і приміт. О.І. Дея; нотний матеріал упоряд. А.І. Гуменюк. Київ: Наукова думка, 1965. 804 с.
  10. Етимологічний словник української мови. Київ: Наукова думка, 1982. Т. 1. 631 с.
  11. Шекерик-Доників П. Як відбувалися коляди в гуцулів. Т.1. Етнографічний збірник. Львів, 1914. Т. 35. С. XV—ХХХІV.
  12. Возняк М. Народний календар з Овруччини 50 рр. ХІХ ст. в записі Михайла Пйотровського. Древляни. Львів, 1996. С. 291—335.
  13. Жайворонок В. Знаки української етнокультури. Київ: Довіра, 2006. 704с.
  14. Волинські щедрівки. Зібр., упоряд. і прокоментував В. Давидюк. Луцьк, 2008. 152 с.
  15. Сборник материалов по малоруському фольклору. Собр. А.Н. Малинка. Чернигов, 1902. 388 с.
  16. Курочкін О. Святковий рік українців від давнини до сучасності. Біла Церква, 2014.
  17. Пісні Поділля. Записи Насті Присяжнюк в селі Погребище. 1920—1970 рр. упоряд. С.В. Мишанич. Київ: Наукова думка, 1976. 524 с.
  18. Веснянки, колисанки та загадки, записані 1920 року в селі Кирилівка Григорієм Ткаченком. Підгот. до друку С.К. Росовецького, Ю.Б. Дядищевої-Росовецької, К. Ткаченко. Київ: Київський ун-т, 2007. 136 с.
  19. Гринченко Б.Д. Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях. Чернигов, 1899. Т. 3. 765 с.
  20. Сумцов Н.Ф. Хлеб в обрядах и песнях. Сумцов Н.Ф. Символика славянских обрядов. Москва: Восточная литература, 1996. С.158—248.
  21. Етнографічні матеріали з Волині. Зап. Б. Заклинський. 1917 р. Наукові архівні фонди рукописів та фонозаписів ІМФЕ. Ф. 28—3. Од. зб. 272. 30 арк.
  22. Остапик О. Колодка («колодій»). Мала енциклопедія українського народознавства. Львів, 2007. С.280.
  23. Записи пісень з голосу Лесі Українки. Записи Климента Квітки. Українка Леся. Зібр. творів: у 12-т. Київ: Наукова думка, 1977. Т. 9. С. 180—372.
  24. Осадча В.М. Обрядова пісенність Слобожанщини. Харків, 2011. 182 с.
  25. Практика вивчення музичного фольклору. Народні пісні з Вінничини, записані від Ганни Коваль. Вінниця, 2013. 63с.
  26. Словарь української мови. Упоряд., з додатком власного матеріалу Борис Грінченко. Київ, 1908. Т.2. 506с.
  27. МіндерТ. Номінації веснянок на Західному Поліссі. Фольклористичні зошити. 2000. № 3. С. 71—87.
  28. З пісенних скарбів Волині. Зап. вступ. ст. і пояснення М.П. Гнатюка. Народна творчість та етнографія. 1961. № 2. С. 114—118.
  29. Калиновий квіт Полісся: Народні пісні, що побутують у Камінь-Каширському районі на Волині. Зібр. і впоряд.О.П.Кондратович. Луцьк: Надстир’я, 1994. 142 с.
  30. Щербаківський В. Основні елементи орнаментації українських писанок та їх походження. Праці відділу українознавства. Київ; Оттава, 1990. Т. 7. С. 3—29.
  31. Скорик М. З джерел писанкового орнаменту. Питання генезису рослинних мотивів. Наша культура. Варшава, 1980. №3. С.11—12.
  32. Методичні принципи і прийоми записування усної словесності. Укл. Ганна Сокіл. Львів: ЛДУ, 1998. 29 с.
  33. Українські народні пісні в записах Михайла Гайдая. Упоряд. М.М. Гайдай. Київ, 2010. 304 с.
  34. Ошуркевич О. Релікти волочебних звичаїв на західноукраїнському Поліссі. Полісся: мова, культура, історія. Матеріали міжнародної конференції. Київ, 1996. С. 349—353.
  35. СтупницькийВ. Пісні Слобідської України. Фонографічний запис. Харків, 2007. 52 с.
  36. Куст на Ровенщині. Упоряд. С.І. Шевчук. Наукові архівні фонди рукописів та фонозаписів ІМФЕ. Ф. 14-3. Од.зб.1196. 155 арк.
  37. Календарно-обрядові пісні. Упоряд., вступ. ст. та приміт. О.Ю. Чебанюк. Київ: Дніпро, 1987.
  38. Українські народні пісні в записах Зоріана Доленги-Ходаковського. Упоряд. О.І. Дея. Київ: Наукова думка, 1974. 710с.
  39. Українка Леся. Купала на Волині. Леся Українка. Зібр. творів: у 12-ти т. Київ: Наукова думка, 1977. Т. 9. С. 9—29.
  40. Головацький Я.Ф. Виклади давньослов’янських легенд, або міфологія. Київ: Довіра, 1991. 94 с.
  41. Ігри та пісні: весняно-літня поезія трудового року. 672 с.
  42. Кутельмах К. Аграрні мотиви в календарній обрядовості поліщуків. Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження. Львів: Ін-т народознавства НАНУ, 1999. Вип. 2: Овруччина. С. 191—210.
  43. Пісні з Волині. Упор. О.Ф. Ошуркевич (тексти), М.С. Стефанишин (мелодії). Київ: Музична Україна, 1970. 333 с.
  44. Народные южно-русские песни. Изд. А. Метлинского. Киев: В университетской типографии, 1854. 472 с.
  45. Обрядові пісні Слобожанщини (Cумський регіон). Фольклорні записи та упор.В.В.Дубравіна. Суми: Універсальна книга, 2005. 446 с.
  46. Українка Леся. Колодяженські пісні з рукописного зошита. Леся Українка. Зібрання творів: у 12-ти т. Київ: Наукова думка, 1997. Т.9. С.30—84.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »