« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1165—1177

УДК 738:39:7.046.1 (4)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1165

ГОНЧАРНА ТЕМАТИКА У ФОЛЬКЛОРНИХ ЗАПИСАХ МИТРОФАНА ДИКАРЕВА

РАХНО Костянтин

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0973-3919

доктор історичних наук,

провідний науковий співробітник,

Національний музей-заповідник

українського гончарства в Опішному,

вул. Партизанська, 102, 38164 Опішне,

Зіньківський район, Полтавська область, Україна

e-mail: krakhno@ukr.net

Анотація. Фольклорна традиція якнайповніше висвітлює народне сприйняття гончарного ремесла та його носіїв — майстрів-гончарів. Особливо актуальною є наукова спадщина визначного фольклориста, етнографа і міфолога Митрофана Дикарева (1854—1899), яка, попри значний обсяг, залишається маловивченою. Дослідити представлений у ній гончарний фольклор є метою автора. Об’єктом нашої студії є науковий доробок Митрофана Дикарева, що складається з публікацій народної прози, пісень і малих форм фольклору, описів весільних і календарних обрядів і звичаїв, народного побуту, наукових досліджень у царині міфології, а предметом — наявні в них уявлення, які розкривають народну перцепцію діяльності гончарів і горшковозів, роль і функції гончарних виробів у традиційному побуті українців Воронежчини та Кубані другої половини ХІХ ст. Методологічною основою дослідження є історико-географічний метод у поєднанні з принципами й методами історіографічних досліджень.

Основою роботи є записані Митрофаном Дикаревим міфологічні легенди, що показують міфологічне значення гончарної сировини — глини та функції виробів із неї, бувальщини, прислів’я та приказки, які показують ставлення народу до професій гончаря та горшковоза. Результатами дослідження є те, що вони висвітлюють образи гончаря та горшковоза в народних міфологічних уявленнях, народне ставлення до них і їхніх занять, їхній стосунок до інших міфологічних персонажів, а також розповідають про міфологічні конотації глиняного посуду.

Ключові слова: гончарство, фольклор, легенди, бувальщини, весільні обряди, календарна обрядовість, приказки, прислів’я, пісні, Митрофан Дикарів.

Надійшла 26.07.2019

Список використаних джерел

  1. Козар Л. Народознавець Митрофан Дикарев з укра­їнсько-російського етнографічного пограниччя. Мате­ріали до української етнології. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. Вип.7(10). С. 110—116.
  2. ДикаревМ.А. Воронежский этнографический сборник. Воронеж: Типо-литография Губернского правления, 1891. [4], 314. II с.
  3. Гринченко Б.Д. Этнографические материалы, со­бранные в Черниговской и соседних с ней губерниях. Чернигов: Типография Губернского земства, 1895. Вып.1. 308с.
  4. ДикаревМ. Рождественские святки (Отрывки из малорусского народного календаря). Кубанские областные ведомости. Екатеринодар, 1895. №5. С. 2.
  5. КрамаренкоМ. Різдвяні сьвятки в станиці Павлівській Єйського одділу, на Чорноморії. Етноґрафічний збір­ник. Львів: Друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1895. Т.І. С. 1—24.
  6. Казки та оповідання з Поділля: В записах 1850—1860-их рр. Випуск І—ІІ. Упорядкував Микола Левченко. Київ: Друкарня Української Академії Наук, 1928. LVIII. 598с.
  7. ДрагомановМ. Малорусские народные предания и рассказы. Свод Михаила Драгоманова. Киев: Типография М.П.Фрица, 1876. 647 с.
  8. ГнатюкВ. Галицько-руські анекдоти. Етноґрафічний збірник. Львів: Друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1899. Т. VІ. XІІ. 370. ІІІ с.
  9. Франко І. Пять лєґенд. Етноґрафічний збірник. Львів: Друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1898. Т. V. С. 111—116.
  10. Дикарєв М. Чорноморські народні казки й анекдоти. Етноґрафічний збірник. Львів: Друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1896. Т.ІІ. С.3—50.
  11. Дикарев М. Велыкдень на Украине и Черномории (отрыв­ки из народного календаря). Кубанские об­ластные ведомости. Екатеринодар, 1897. № 84. С. 2.
  12. ДикаревМ. О царских загадках. Этнографическое обозрение. Москва, 1896. №4. С. 1—64.
  13. Чубинский П.П. Труды этнографическо-статис­тической экспедиции в западно-русский край, снаряжённой Императорским Русским Географическим Обществом. Санкт-Петербург: Типография и хромолитография А. Траншеля, 1878. Том вторый. Малорусския сказки. 688 с.
  14. ПотебняА.А. О мифическом значении некоторых обрядов и поверий. Москва: Университетская типография Каткова и Кє, 1865. 310 с.
  15. Чубинский П.П. Труды этнографическо-статис­тической экспедиции в западно-русский край, снаряжённой Императорским Русским Географическим Обществом. Санкт-Петербург: Типография В. Киршбаума, 1877. Том четвертый. Обряды: родины, крестины, свадьба, похороны. ХХХ, 713. 44 с.
  16. ДикаревМ. Заметка по истории народной ботаники. Этнографическое обозрение. Москва, 1899. №1—2. С. 19—53.
  17. ДикаревМ. Малорусское слово «паляниця» и греческое релбнпт. Киевская старина. Киев, 1899. ТомLXVII. Октябрь. С. 31—49.
  18. ЧубинскийП.П. Труды этнографическо-статис­тической экспедиции в западно-русский край, снаря­жённой Императорским Русским Географическим Об­ществом. Санкт-Петербург: Типография В. Безобразова, 1872. Том третий. Народный дневник, из­данный под наблюдением действ.-чл. Н.И.Кос­томарова. ІІ, VIII, 486. II с.
  19. Козар Л. Місце Митрофана Дикарева в історії української фольклористики. Дослідники українського фольклору: невідоме та маловідоме. Колективна монографія. Київ: Видавець Микола Дмитренко, 2008. С. 255—276.
  20. Дикарев М. Проґрама до збираня відомостей про громади і збірки сільської молоді (вулицю, вечерниці, досвітки і складки). Посмертний твір М. Дикарева. Материяли до українсько-руської етнольоґії. Львів: Друкарня Наукового товариства ім. Шевченка, 1900. Том ІІІ. С. 1—27.
  21. [Дикарев М.] Посмертні писання Митрофана Дикарева з поля фолькльору й мітольоґії. Львів: друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1903. XII. 258 с.
  22. АгапкинаТ.А., Топорков А.Л. К проблеме этногра­фического контекста календарных песен. Славянский и балканский фольклор: Духовная культура Полесья на общеславянском фоне. Москва: Наука, 1986. С.76—88.
  23. Чубинский П.П. Труды этнографическо-статис­тической экспедиции в западно-русский край, сна­ря­жённой Императорским Русским Географическим Обществом. Санкт-Петербург: Типография В. Безобразова, 1872. Том первый. Верования и суеверия. Загадки и пословицы. Колдовство. ХХХ. 467 с.
  24. ЧумаченкоВ.К. Майкопчанин П.С. Плугатырев (Плу­гатырь) и его этнографические письма М.А. Дикареву. Памяти М.В. Семенцова. XVIII-е Дикаревские чтения. Краснодар: Плехановец, 2017. С.76—97.
  25. СтарковВ. Листування Бориса Грінченка та Митрофана Дикаріва. Література та культура Полісся. Ніжин: НДПУ, 2001. Випуск15: Спадщина П. Куліша в сучасних дослідженнях. С. 199—269.
  26. ДикарєвМ. Народний калєндар Валуйського повіту (Борисівської волості) у Вороніжчині. Материяли до українсько-руської етнольоґії. Львів: Друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1905. ТомVІ. С. 114—204.
  27. Гнатюк В. Знадоби до української демонольоґії. Етноґрафічний збірник. Львів: Друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1912. Т. ХХХІІІ. Т. ІІ. Вип. 1. XLII. 237 с.
  28. Гнатюк В. Знадоби до української демонольоґії. Етноґрафічний збірник. Львів: Друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1912. Т. ХХХІV. Т. ІІ. Вип. 2. XXIV. 280 с.
  29. Wуjcicki K.Wі. Klechdy, staroїytne podania i powiesci ludu polskiego i Rusi. Warszawa: Wyd. P. Barycki, 1837. T. II. 215 s.
  30. Czubala D. Folklor garncarzy polskich. Katowice: Wy­daw­nictwo Uniwersytetu Њl№skiego, 1978. 152 s.
  31. Czubala D., Czubalina M. Anegdoty, bajki, opowieњci garncarzy. Warszawa: Ludowa spуіdzielnia wydawnicza, 1980. 200 s.
  32. Григорьев А.Д. Архангельские былины и исторические песни, собранные А.Д. Григорьевым в 1899—1901 гг. с напевами, записанными посредством фонографа. Москва: Университетская типография, 1904. Т.1. Ч.І. Поморье. Ч. 2. Пинега. 708 с.
  33. Милорадович В.П. Народные обряды и песни Лубенского уезда Полтавской губернии, записанные в 1888—1895 г. Харьков: Типография Губернского прав­ления, 1897. 149 с.
  34. Ригведа. Мандалы V—VIII. Москва: Наука, 1995. 745с.
  35. Тулси Дас. Рамаяна, или Рамачаритаманаса. Море подвигов Рамы. Перевод с индийского (хинди), комментарии и вступительная статья академика А.П. Баранникова. Москва; Ленинград: Издательство АН СССР, 1948. 968с.
  36. Г[натюк]В. Збірки сільської молодіжі на Україні. З паперів Митр. Дикарєва. Матеріяли до української етнольоґії. Львів: Друкарня Наукового товариства імени Шевченка, 1918. ТомXVIII. С. 170—275.
  37. МиловидовФ.Ф. Жаба и лягушка в народном миросозерцании, преимущественно малорусском. Сборник Харьковского историко-филологического общества. Харьков: Типография «Печатное Дело», 1913. Том XIX. Памяти профессора Егора Кузьмича Редина (†27 апреля 1908 г.). С.358—400.
  38. Гринченко Б.Д. Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях. Чернигов: Типография Губернского земства, 1899. Том ІІІ. Песни. 766 с.
  39. АрандаренкоН. Записки о Полтавской губернии, составленныя в 1846 году: в трех частях. Полтава: Типография Губернского Правления, 1849. ЧастьІІ. 2, IV, 385. 28 с.
  40. Фольклорні записи Марка Вовчка та Опанаса Мар­ковича. Атрибуція автографів, упорядкування, перед­мова та примітки О.І.Дея. Київ: Наукова думка, 1983. 527с.
  41. Народні пісні в записах Івана Манжури. Упорядкування, вступна стаття і примітки Л.С. Каширіної. Ки­їв: Музична Україна, 1974. 352 с.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »