« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1185—1190

УДК: 801.8:821.161.2:821.22(556)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1185

ЕТНОТИП ВОЇНА В УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ДУМАХ ТА КУРДСЬКИХ НАРОДНИХ ПІСНЯХ

НАБОК Марина

ORCID ID:

кандидат філологічних наук, доцент,

Сумський державний університет,

кафедра мовної підготовки іноземних громадян,

вул. Римського-Корсакова, 2, 40000, м. Суми, Україна

е-mail: nabok.marinka@gmail.com

БЕШИР Мехмет

ORCID ID:

студент групи ЛС-329,

Сумський державний університет,

вул. Римського-Корсакова, 2, 40000,

м. Суми, Україна; Туреччина

Анотація. Стрімкий розвиток різних форм і способів міжкультурного спілкування вимагає вивчення і осмислення особливостей національного світосприйняття, світорозуміння, світовираження і світоствердження того чи іншого народу. Важливість такого підходу до вивчення національного буття народів полягає, насамперед, у розумінні «свого» крізь призму «чужого», і «чужого» крізь призму «свого». Цим, власне, і зумовлена актуальність статті.

Мета статті — проаналізувати своєрідне сприйняття етнотипу воїна в українських народних думах та курдських народних піснях, здійснити його порівняльний аналіз. Об’єктом і предметом дослідження є українські народні думи та курдські народні пісні, національні особливості творення етнотипу воїна в народнопоетичних творах. Використовуються теоретичні та емпіричні методи дослідження.

На матеріалі українських народних дум та курдських народних пісень з’ясовується традиційне сприйняття народами образу жінки-матері як берегині роду, поняття «людина і природа», що аналізується в площині відданості героїв своїй землі, за яку вони борються і помирають.

Ключові слова: українські народні думи, курдські народні пісні, етнотип, герой, нація, культура, традиція, світосприйняття, свобода, незалежність.

Надійшла 29.09.2019

Список використаних джерел

  1. Нудьга Г. У колі світової культури. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2006. 440с.
  2. Нудьга Г. Українська дума і пісня в світі. Львів: Інститут народознавства НАН України. Кн. 1, 1997. 422 с.; Кн. 2, 1998. 510 с.
  3. Наливайко С. Таємниці розкриває санскрит. Київ: Просвіта, 2000. 288 с.
  4. Наливайко С. Індоарійські таємниці України. Київ: Просвіта, 2004. 448 с.
  5. Наливайко С. Українська індоаріка. Київ: Євшан-зілля, 2007. 640с.
  6. Руденко Ю. Українська козацька педагогіка: відродження, пошуки, перспективи. Рідна школа. 1994. №5. С.13—18.
  7. Українські народні думи. Том другий корпусу. Тексти № 14—33 і вступ Катерини Грушевської. Харків; Київ: Пролетар, 1931. 304с.
  8. Братко-Кутинський. Феномен України. Київ: Вечірній Київ, 1996. 394с.
  9. «Bкrоtana». URL: http://kurtce-muzik.blogspot.com/2012/ 03/sipan-xelat-beritan.html (дата звернення: 19.04.2019).
  10. Велесова книга. Волховник. Київ: Такі справи, 2002. 367 с.
  11. «Zоlan». URL: http://www.bakanzi.com/sarki-sozu-cevirileri/ciwan-ha (дата звернення:

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »