« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1205—1210

УДК 801.631.5:398.8:7.041](100)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1205

ГІПЕРБОЛІЗАЦІЯ У ПОЕТИЧНІЙ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІЙ КАРТИНІ СВІТУ

КОВАЛЬ Галина

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2998-2357

кандидат філологічних наук,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

е-mail: galyna.kov@gmail.com

Анотація. Розкривається поетичний засіб — гіпербола (перебільшення), який допомагає яскравіше возвеличити ліричного героя, показати силу почуттів і глибину емоцій. Зазначений художній троп характерний переважно для ліро-епічного фольклору (описи зовнішності героїв, їхньої сили, подвигів), поширений він і в календарно-обрядовій пісенності для змалювання особливостей портрета, дій людини, поведінки чи процесів, пов’язаних з її діяльністю. Тема дослідження актуальна, оскільки гіпербола спрямована на увиразнення художнього зображення та виявлення емоційно-естетичного ставлення до нього.

Гіперболізуються не лише особи, а й предмети, що оточують їх чи належать їм, а також усе довкілля. Фольклор  — це мистецтво слова, тому, звичайно, емоції відіграють важливу роль, тим більше, що календарно-обрядові пісні спрямовані до людей та їх возвеличення, ідеалізації. Мета роботи — представити художнє перебільшення, яке переносять людину у сферу омріяного, фантастичного ідеалу. Створюючи такий світ образів і понять за допомогою гіперболи, народна пісня виходить за межі реального світу, представляє бажане.

Об’єкт вивчення — обрядові пісні, в яких відбита ментальна сутність людини. Для українців — це заможний господар, працьовита господиня, відважний юнак-син, вродлива та розумна дівчина-дочка. Саме в цих образах закріплені коди національного мислення, розкриттю яких сприяє художній засіб, що полягає в перебільшенні характерних властивостей, ознак якогось предмета, явища, дії з метою їх увиразнення, а також вираження емоційно-естетичного ставлення до них.

Ключові слова: гіпербола, перебільшення, художній засіб, календарно-обрядові пісні.

Надійшла 9.10.2019

Список використаних джерел

  1. ТимченкоВ.Д. Гіпербола. Українська літературна енциклопедія. Київ: Головна редакція УРЕ ім. М.П. Ба­жана, 1988. Т. 1. С. 424.
  2. Потебня О. Естетика і поетика слова. Збірник. Упоряд., вступ. ст., приміт. І.В. Іваньо, А.І. Колодної. Київ: Мистецтво, 1985. С. 136.
  3. Грушевський М. Історія української літератури: в 6-ти т., 9-ти кн. Київ: Либідь, 1993. Т. 1. 400 с.
  4. Народні пісні з батьківщини Івана Франка. Зібр. та упоряд. В. Сокіл. Львів: Каменяр, 2003. 408с.
  5. Сборник материалов по малоруському фольклору. Собр.А.Н.Малинка. Чернигов, 1902. 388 с.
  6. Обрядові пісні Слобожанщини (Сумський регіон). Фольклорні записи та упоряд. В.В. Дубравіна. Суми, 2005. 407 с.
  7. Фольклорні матеріали з отчого краю. Зібрав В. Сокіл та Г. Сокіл. Львів, 1998. 614 с.
  8. Потебня А.А. О мифическом значении некоторых обрядов и поверий. А.А. Потебня. Символ и миф в народной культуре. Собрание трудов. Москва, 2000. С.110.
  9. Колядки та щедрівки. Зимова обрядова поезія трудового року. Упоряд. передм. і приміт. О.І. Дея; нотний матеріал упоряд. А.І. Гуменюк. Київ: Наукова думка, 1965. 804 с.
  10. Календарно-обрядові пісні. Упоряд., вступ. ст. та приміт. О.Ю. Чебанюк. Київ: Дніпро, 1987. 392 с.
  11. Записи з І польової фольклорної екскурсії Львівського відділу Інституту українського фольклору. 1940 р. Роздольський О.І. Наукові архівні фонди рукописів та фонозаписів ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України. Ф. 34—3. Од. зб. 36. Арк. 222.
  12. Ігри та пісні: весняно-літня поезія трудового року. Упоряд., передм. і приміт. О.І. Дея. Київ: Наукова думка, 1963. 681 с.
  13. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной императорским Русским географическим обществом. Юго-Западный отдел. Материалы и исследования, собраные П.П. Чубинским. Санкт-Петербург, 1872. Т. 3. 486 с.
  14. Круть Ю. Величання і побажання в обрядовій поезії слов’ян. Розвиток і взаємовідношення жанрів сло­в’ян­ського фольклору. Київ: Наукова думка, 1973. С. 91—139.
  15. Франко І. Передмова до видання «Вибір декламації для руських селян і міщан». Львів: Просвіта, 1902. І. Франко. Зібр. творів: у 50 т. Київ: Наукова думка, 1982. Т. 33. С. 422.
  16. 16. Набок М. Українські народні думи: особливості національного характеру і типологія героя. Тернопіль, 2014. 176 с.
  17. Гринченко Б.Д. Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях. Чернигов, 1899. Т. 3. 765 с.
  18. Семененко В.П. Поетичне моделювання прекрасного в українському фольклорі: традиційний ідеал. Автореф… канд. філол. наук. Київ, 2006. С.19—20.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »