« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1268—1273

УДК 398.2(477)161.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1268

HORROR І АМОРАЛЬНІСТЬ У «КАЗКАХ ПОКУТТЯ» ОСКАРА КОЛЬБЕРҐА

ГАЛАЙЧУК Оксана

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8052-6616

канд. філол. наук, молодший науковий співробітник

Міжнародний інститут освіти, культури і

зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка»

вул. Степана Бандери, 32, 79000, м. Львів, Україна

e-mail: ok_halaychuk@ukr.net

Анотація. У статті на основі казок, які записав на Покутті Оскар Кольберґ, виокремлено і проаналізовано явища, що викликають у слухача відчуття жаху і огиди. Здійснено порівняння цих явищ із аналогічними у польських народних казках та оповіданнях. Запропоновано розглядати їх у категорії казок для дорослих, так званих жахівок чи оповідань-horror, і це є об’єктом нашого дослідження. Опрацьовано оприлюднені в «Pokucie» Oskara Kolberga 1889-го року і подані польською транслітерацією дві казки, які «з етичних міркувань» не увійшли до українського видання «Казки Покуття», що побачило світ у видавництві «Карпати» у 1991 році. Ці казки і є предметом дослідження нашої статті.

Мета нашої статті — показати, що слов’янські народні казки, а точніше — українські й польські, зображають не менш жорстокі й аморальні історії та явища. Надмірна натуралістична деталізація цих явищ викликає жах і відразу навіть у дорослої людини, у них іноді важко відшукати навіть натяк на дидактику чи естетику, що є основними жанророзрізнювальними факторами казкової прози.

Авторка доходить висновку, що якщо одні з казок ще можна розповідати дітям з повчально-виховною метою, то є тексти, які категорично не підпадають під категорію дитячої казки. Ймовірно, це міг бути окремий жанр оповідань для дорослих, які розповідали з метою налякати, викликати жах, страх, застерегти від аморальних вчинків.

Ключові слова: казка, жах, horror, батьковбивство, дітовбивство, каліцтво, казіродство, канібалізм, зоофілія.

Надійшла 3.10.2019

Список використаних джерел

  1. Кольберг О. Казки Покуття. Упоряд., підгот. текстів, вступ. ст., приміт. та слов. І.В. Хланти; худож.-оформл. Е.Ф. Медвецька. Ужгород: Карпати, 1991. 327 с.
  2. The Origional Folk and Fairy Tales of the Brothers Grimm. The Complete First Edition Jacob & Wilhelm Grimm. Edited and translated by Jack Zipes. Illustr. by Andrea Dezsц. Princeton University Press. 2015. 568 p.
  3. The Origional Folk and Fairy Tales of the Brothers Grimm. The Complete First Edition Jacob & Wilhelm Grimm. URL: https://press.princeton.edu/titles/10300.html (дата звернення: 10.08.2019).
  4. Щеткина Е. Як старі казки заново стирають межу між добром та злом. URL: http://www.dsnews.ua/society/yak-stari-kazki-zanovo-stirayut-mezhu-mizh-dobrom-ta-zlom-12112014202800 (дата звернення: 10.08.2019).
  5. Sіownik polskiej bajki ludowej. Red. nauk. V. Vrуblewska. Toruс: Wydawnictwo naukowe uniwersytetu Mikoіaja Kopernika, 2018. T. 1: a—e. 482 s.
  6. Sіownik polskiej bajki ludowej. Red. nauk. V. Vrуblewska. Toruс: Wydawnictwo naukowe uniwersytetu Mikoіaja Kopernika, 2018. T. 2: f—o. 480 s.
  7. Sіownik polskiej bajki ludowej. Red. nauk. V. Vrуblewska. Toruс: Wydawnictwo naukowe uniwersytetu Mikoіaja Kopernika, 2018. T.3: p—z. 584s.
  8. МушкетикЛ. Персонажі української народної казки: монографія. Київ: Український письменник, 2014. 360с.
  9. ПроппВ. Морфология волшебной сказки. Исторические корни волшебной сказки (Собрание трудов В.Я. Проппа). Москва: Лабиринт, 1998. 512с.
  10. Kolberg O. Pokucie: Obraz etnograficzny. Krakьw: Dru­karnia Uniwersytetu Jagielloсskiego, 1889. T. IV. 328 s.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »