« 2019. № 5 (149)

Народознавчі зошити. 2019. № 5 (149). С. 1045—1055

УДК 37.091.011.3:94-051

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.05.1045

МІЙ РОДОВІД

СОКІЛ Василь

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-3164-1217

доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу

Інститут народознавства НАН України,

відділ фольклористики,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. У публікації представлено родовід автора, який охоплює понад двісті вісімдесят років. Його здійснено за чотирма лініями — батьківській (чоловічою та жіночою) і материнською (теж двома). Вперше вводяться матеріали, що засвідчують динаміку, неперервність роду, імена хресних, свідків, а також священиків, які подали цю інформацію.

Предметом дослідження стало родове дерево великої сім’ї від його осяжних коренів та різних подальших розгалужень. З цього випливає і мета дослідження — представити джерела (а це метричні записи про народження, одруження та смерті людей, ґрунтові метрики тощо), показати незнищенність роду, що й актуалізує обрану тему.

Джерельною базою до написання пропонованої розвідки стали рукописні документи, які знаходяться в Центральному державному історичному архіві у Львові, та книга записів даних про жителів Волосянки з початку ХІХ — першої половини ХХ ст., яка зберігається у місцевому церковному архіві. Тільки окремі відомості почерпнуто безпосередньо з персональних паспортних даних.

Рід Соколів за чоловічою лінією вдалося засягнути найглибше — з 1730-х рр. Вдалося встановити вісім поколінь. Дещо менше інформації за жіночою лінією — Любасах, зважаючи на те, що бабуся Анна перейшла після заміжжя до Соколів. Аналогічно простежено родовід за материнською лінією — Губалях та Сідорчаках.

Для візуалізації та конкретизації відомостей про родовід поміщено схему, яка узагальнює викладений матеріал.

Ключові слова: родовід, чоловіча, материнська лінії, хресний, свідок, священик.

Надійшла 12.08.2019

Список використаних джерел

  1. Йосифінська метрика. Ґрунтовні метрики поземельного прибутку, описи земельних границь, правил фасіювання нив, сумарії та інші документи. С.Волосянка. 1786—1788 рр. Центральний державний історичний архів у Львові (далі — ЦДІА у Львові). Ф. 19. Оп. 16. Од. зб. 39. 183 арк.
  2. Метрична книга смерті. С. Волосянка. 1812—1855 рр. ЦДІА у Львові. Ф. 201. Оп.4 а. Од.зб. 938. 49 арк.
  3. Францисканська метрика. Ґрунтовні метрики позе­мель­ного прибутку, описи земельних границь. С. Во­лосянка. 1789—1820 рр. ЦДІА у Львові. Ф. 20. Оп. 16. Од. зб. 204. 131 арк.
  4. Метрична книга одруження. С.Волосянка. 1812—1860 рр. ЦДІА у Львові. Ф. 201. Оп.4 а. Од. зб. 939. 51 арк.
  5. Метрична книга народження. С.Волосянка. 1830—1881 рр. ЦДІА у Львові. Ф. 201. Оп.4 а. Од. зб. 940. 49 арк.
  6. Метрична книга. С.Волосянка. 1843—1857 рр. ЦДІА у Львові. Ф. 201. Оп.4 а. Од. зб. 943. 71 арк.
  7. Метрична книга (народження, одруження, смерті). С.Волосянка. Початок ХІХ — перша половина ХХ ст. Парохіальний архів с.Волосянки. 260 арк.
  8. Метрична книга (народження, одруження, смерті). С.Волосянка. 1866—1905 рр. ЦДІА у Львові. Ф. 201. Оп. 4 а. Од. зб. 6359. 312 арк.
  9. Метрична книга (народження, одруження, смерті). С. Волосянка. 1906—1930 рр. ЦДІА у Львові. Ф. 201. Оп. 4 а. Од. зб. 7707. 201 арк.
  10. Метрична книга народження. С. Волосянка. 1812—1830рр. ЦДІА у Львові. Ф.201. Оп. 4 а. Од. зб. 937. 47 арк.
  11. Метрична книга. С.Волосянка. 1840—1864 рр. ЦДІА у Львові. Ф. 201. Оп. 4 а. Од.зб. 942. 67 арк.
  12. Метрична книга (копія). С.Волосянка. 1837—1865 рр. ЦДІА у Львові. Ф.201. Оп. 4 а. Од. зб. 941. 66 арк.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »