Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2018. № 5 (143)

Народознавчі зошити. 2018. № 5 (143). С. 1161—1167

УДК 7. 74. 745.51

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.05.1161

Надійшла 03.10.2018

МИСТЕЦЬКІ ТВОРИ РІЗЬБЯРІВ ДИНАСТІЇ ШКРІБЛЯКІВ НА ВИСТАВКАХ ГАЛИЧИНИ (160-річчю Миколи Шкрібляка присвячується)

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0815-6096

Молинь Валентина Дмитрівна, кандидат мистецтвознавства, доцент,

завідувач кафедри образотворчого мистецтва та академічних дисциплін,

член Національної спілки художників України.

Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва

Львівської національної академії мистецтв,

Вул. Міцкевича, 2, 78600 Івано-Франківська область, Косів, Україна

Контакти:  +380682265428,  valentynamolyn@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена творчості відомого майстра художньої обробки дерева на Гуцульщині Юрія Шкрібляка (1822—1884) та його синів — Василя (1856—1928), Миколи (1858—1920) і Федора (1859—1942). Простежено активну участь різьбярів династії Шкрібляків у виставках, що відбувалися в Галичині, зокрема у Відні (1873), Львові (1894, 1905), Станіславі (1879), Коломиї (1880, 1912), Тернополі (1887).

Ключові слова: Юрій Шкрібляк, династія, різьба, виставки, народне мистецтво, Гуцульщина, Галичина.

Список використаних джерел

  1. А.І. Австрійська Україна на одеській виставі / А.І. — Неділя. — 1911. — Ч. 50. — 24 грудня. — С. 1—2.
  2. Будзан А.Ф. Різьба по дереву в західних областях України / Антін Будзан. — Київ : Видавництво Академії наук Української РСР, 1960. — 107 с.
  3. Будзан А.Ф. Різьба по дереву. Роботи різьбярів Юри, Василя та Миколи Шкрібляків / Антін Будзан. — Київ : Вид. Академії наук Української РСР, 1960.
  4. Вистава домашнього промислу в Коломиї під протекторатом їх ц. к. Високости Архикнязя Кароля Франца Йосифа і Архикнягині Зити в днях 21—30 вересня 1912 року: Каталог. — Коломия : Накл. виставкового комітету з друк. А.В. Кисилевського і С-ки, 1912.
  5. Выставка господарско-промыслова въ Коломыъ. Справозданье Петра Чорного. — Станиславовъ, 1881.
  6. Данилюк А.Г. Українська народна архітектура на краєвій виставці у Львові 1894 року / Архип Данилюк // Народна творчість та етнографія. — 1984. — № 1. — С. 50—52.
  7. Изъ выставки Станиславовской. Наше резбярство // Гос­по­дарь и промишленник. — Станиславовъ, 1879. — Т. 1. — Ч. 3. — С. 41—45.
  8. Кіс-Федорук О. Із спостережень над типологією гуцульської плоскорізьби. (На матеріалі творчості Шкрібляків) / О. Кіс-Федорук // Народна творчість та етнографія. — 2000. — № 2—3. — С. 103—106.
  9. Кречковський Л. Школа дерев­ного промислу в Коломиї / Любомир Кречковський // Животоки: Статті, есе, розвідки. — Коломия : Народний дім, 1994. — С. 5—9.
  10. Левицький В. Вистава гуцульських виробів в Косові / Володимир Левицький // Діло. — 1904. — Ч. 135.
  11. Лукіянович Д. Вистава домашнього промислу в Коломиї / Денис Лукіянович // Неділя. — Львів, 1912. — Ч. 38—40.
  12. Моздир М.І. Різьбярство / Микола Моздир // Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження / відпов. ред. Гошко Ю. — Київ : Наукова думка, 1987. — С. 388—405.
  13. Молинь В. Класик гуцульської різьби (До 180-річчя від дня народження Юрія Шкрібляка) / Валентина Молинь // Народне мистецтво. — 2002. — № 1—2. — С. 23—25.
  14. Молинь В. Майстри народного декоративного мистецтва Станіславщини у «виставковому русі» Галичини / Валентина Молинь // Українська академія мистецтва. Дослідницькі та науково-методичні праці. — Випуск 15. — Київ : Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури. — 2008. — С. 366—377.
  15. Перша українська хліборобська виставка в Стрию // Господар і промисловець. — Стрий, 1909. — Ч. 20.
  16. Родина Шкрібляків. Альбом / автор-упорядник Захарчук-Чугай Р.В. — Київ : Мистецтво, 1979. — 99 с. : іл.
  17. Селівачов М.Р. Юрій Шкрібляк і його внесок у розвиток українського образотворчого мистецтва / Михайло Селівачов // Народна творчість та етнографія. — 2002. — № 5—6. — С. 59—65.
  18. Станкевич М.Є. Українське художнє дерево ХVІ—ХХст. / Михайло Станкевич.— Львів, 2002. — 480 с.
  19. Труш І. Вистава українських артистів / Іван Труш // Артистичний вісник. — 1905. — Зош. 2—3. — С. 24—28.; Зош. 4. — С. 43.; Зош. 5. — С. 58—62.
  20. ШухевичВ.О. Гуцульщина. Перша і друга частини. Репринтне відтворення видання 1899року / Володимир Шухевич. — Верховина, 1997. — 352 c.
  21. Wystawa etnograficzna Pokucia w Kolomyi przez Marce­lego Turkawzkiego. — Krakow : Czcionkami drukarni «Cza­cu», 1880. — 55 s.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »