Народознавчі зошити. 2018. № 4 (142). С. 787–1032

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.04

4-2018

Статті

Кісь Роман Ярославович
СВОБОДА ТА РУХ СМИСЛІВ. (Закінчення. Початок у попередньому випуску журналу)

787–816

Чуйко Олег Дмитрович
КИРИЛО-МЕФОДІЄВСЬКА ТРАДИЦІЯ У ФОРМУВАННІ ХРИСТИЯНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

817–824

Луців Олена Юріївна
ГЕНЕЗИС ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОНЯТТЯ «РЕЛІГІЯ» У СОЦІОГУМАНІТАРНИХ НАУКАХ

825–831

Сипко Богдана Володимирівна
МІЖРЕЛІГІЙНИЙ ДІАЛОГ ФРАНЦУЗЬКИХ ІУДЕЇВ І МУСУЛЬМАН НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ.: ІНСТИТУЦІЙНИЙ РІВЕНЬ

832–843

Радович Роман Богданович
ГОСПОДАРСЬКА ЗАБУДОВА СЕЛЯНСЬКОГО ДВОРУ НА ПОКУТТІ: БУДІВЛІ, ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ ПРОДУКТІВ ЗЕМЛЕРОБСТВА

844–853

Коцан Василь Васильович
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ТРАДИЦІЙНОГО НАРОДНОГО ВЕСІЛЛЯ СІЛ ДОЛИНИ р. УЖ ХІХ — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст. (за сучасними польовими етнографічними матеріалами)

854–865

Король Василь Васильович
ЗОШИТ ІЗ ЗАМОВЛЯННЯМИ ІЗ СЕЛИЩА ЯСІНЯ РАХІВСЬКОГО РАЙОНУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

866–870

Винокур Олена
ВОЛИНСЬКИЙ ЕТНІЧНИЙ КОСТЮМ В ФОРМОТВОРЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОДИ

871–874

Шмагало Ростислав Тарасович
СТВОРЕННЯ ОСВІТНЬО-НАУКОВОГО ЦИФРОВОГО РЕСУРСУ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА УКРАЇНИ: КОНЦЕПЦІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА, ПРАКТИКА

875–885

Віталій Шуляр
З ІСТОРІЇ ФАХОВИХ ОБ’ЄДНАНЬ АРХІТЕКТОРІВ ЛЬВОВА

886–901

Василь Гурмак
ЕТНОГРАФІЧНА ЧУТЛИВІСТЬ ЯК ОСНОВА «ГРЕЦЬКОГО ДИВА» У ДЗЕРКАЛІ АНТИЧНИХ МОНЕТ

902–906

Віктор Філас
ВІДПОЧИНОК, ШИНОК ТА ЖІНКА У ПОДОРОЖНЬОМУ ПОБУТІ ЧУМАКІВ (ЗА КАРТИНАМИ І.К. АЙВАЗОВСЬКОГО)

907–912

Тарас Ярослав Миколайович
СПОВІДЬ 95-ЛІТНЬОЇ ДУЛІБЧАНКИ

913–928

Зятик Богдан Михайлович
ВІДОБРАЖЕННЯ ІКОНОГРАФІЇ КНЯЖОГО ПЕРІОДУ У ПОЛІХРОМІЯХ ХРАМІВ ЛЬВОВА 1990—2015 РОКІВ

929–938

Матвєєва Юлія Геннадіївна
ПОХОДЖЕННЯ ТА ПЕРВИННЕ ВИКОРИСТАННЯ ВЕЛУМУ

939–948

Олена Кашшай
ФОРМУВАННЯ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ШКОЛИ ЖИВОПИСУ У 1920—1940-х рр.: АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНОІ СИТУАЦІІ

949–954

Марта Осадца
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ МІСЬКОГО КРАЄВИДУ В МАЛЯРСТВІ ІВАНО-ФРАНКІВЩИНИ КІНЦЯ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: СТИЛІСТИЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ

955–966

Валентина Яремчук
ЮРІЙ ШУМОВСЬКИЙ — ЕТНОГРАФ, АРХЕОЛОГ: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ

967–975

Мовна Маріанна Василівна
ПОСТАТЬ РУДОЛЬФА МЕНКІЦЬКОГО (1887—1942) В КОНТЕКСТІ ПУТІВНИКОВОГО ДИСКУРСУ ЛЬВОВА 20—30-х рр. ХХ ст.

976–982

Олена Жидких, Олена Тригуб
ОСОБЛИВОСТІ ТРАКТУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНІЧНОЇ ТЕМАТИКИ ПРИ СТВОРЕННІ СУЧАСНИХ ТЕКСТИЛЬНИХ ОДЯГОВИХ ПРИКРАС

983–988

Ольга Требик
ВКЛЮЧЕНА КУМУЛЯЦІЯ В УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ КАЗКАХ

989–999

Фурдичко Андрій Орестович
ЕТНОФЕСТИВАЛЬНИЙ РОЗКВІТ КІНЦЯ XX — ПОЧАТКУ XXI ст. ЯК НЕОДМІННА СКЛАДОВА ФОЛЬКЛОРНОГО РУХУ УКРАЇНИ

1000–1008

Марія Якубовська
АРХЕТИП ТВОРЕННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ПАРАДИГМИ СУЧАСНОСТІ: ПРОЧИТАННЯ РОМАНУ ГАЛИНИ ТАРАСЮК «ПРОРОК І МАРІЯ»

1009–1015

Рецензії

Тамара Пацай
НОВАТОРСЬКЕ ВИДАННЯ З ЦАРИНИ ОБРЯДОВОЇ КУЛЬТУРИ БДЖІЛЬНИЦТВА УКРАЇНЦІВ

1016–1017

Володимир Конопка
КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАДИЦІЙНОГО ЖИТЛА ПОЛІССЯ

1018–1019

In memoriam

Андрій Клімашевський
НА ПОШАНУ ВЧИТЕЛЯ

1020–1021

Інформації

Вікторія Зубань
ГОНЧАР ІЗ ГОНЧАРІВ

1022–1025

Богдан Жеплинський, Дарія Ковальчук, Мирослав Ковальчук
КОЛЯДИ І СПІВАНКИ, ЗАПИСАНІ ДМИТРОМ ДІДУШКОМ, ДУДАРЕМ З ГУЦУЛЬЩИНИ

1026–1032

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »