Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 785–1036

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04

4-2019

Ювілеї

СОКІЛ Василь, КОВАЛЬ Галина
ФОРМУВАННЯ ТА УТВЕРДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЗИЦІЇ ПЕДАГОГА ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА

787—806

ПАВЛЮК Степан
ДИДАКТИЧНА ВИШУКАНІСТЬ У ВИХОВАННІ ЛЮБОВІ ДО РІДНОГО КРАЮ

807—810

СОКІЛ Ганна
ПОВСТАНСЬКА ПІСНЯ У ФОЛЬКЛОРИСТИЧНИХ СТУДІЯХ ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА

811—817

СОКІЛ-КЛЕПАР Наталія
ГРИГОРІЙ ДЕМ’ЯН — ЗБИРАЧ І ДОСЛІДНИК МІКРОТОПОНІМІВ

818—822

Статті

МУШКЕТИК Леся
ПРАЦЕЦЕНТРИЧНІ ЦІННОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ ФОЛЬКЛОРНІЙ ТРАДИЦІЇ

823—832

КОВАЛЬ Галина
ФОЛЬКЛОРНО-ЕТНОГРАФІЧНА ПОДВІЙНІСТЬ: МЕХАНІЗМ ТА ВЗАЄМОДІЯ ТЕКСТОВИХ МОДЕЛЕЙ

833—841

МАЗУРІНА Наталія
СИСТЕМА ЧИННИКІВ ВАРІАНТНОСТІ В ПІСЕННОМУ ФОЛЬКЛОРІ

842—849

ГАНДЗІЙ Уляна
МОТИВНИЙ ФОНД УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ПІСЕНЬ ПРО КОХАННЯ

850—860

КУЦЕНКО Сергій
ХОРЕОГРАФІЧНИЙ ФОЛЬКЛОР УКРАЇНИ ЯК ЗАСІБ ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ СУСПІЛЬСТВА

861—866

ТЕМЧЕНКО Андрій
ТЕКСТ «ГОЛОВИ» В ТРАДИЦІЙНІЙ КУЛЬТУРІ СЛОВ’ЯН (НА МАТЕРІАЛІ ЗАМОВЛЯНЬ)

867—877

ХАРЧИШИН Ольга, ПАСТУХ Надія, КОВАЛЬ Василь
СУЧАСНИЙ СТАН ПОБУТУВАННЯ ФОЛЬКЛОРНОЇ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНЦІВ МОЛДОВИ: КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВИЙ ЦИКЛ

878—897

ДЕМЕДЮК Марина
МІЖЕТНІЧНА ВЗАЄМОДІЯ У ФОЛЬКЛОРНІЙ ПРОЗІ ВОЛИНСЬКОГО ПОЛІССЯ ПРО ПОДІЇ 40—60 рр. ХХ ст.

898—905

ЛУНЬО Євген
НАРОДНИЙ ПЕРЕКАЗ «РОМАН ШУХЕВИЧ ПРИЛІТАЄ У ЛІС ДО ПОВСТАНЦІВ»: ІДЕЙНО-СМИСЛОВИЙ І ЕСТЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

906—914

КАЧМАР Марія
НАРОДНІ ОПОВІДАННЯ ПРО ПЕРЕСЕЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ З ЗАКЕРЗОННЯ У 1940‑Х РОКАХ: ФОЛЬКЛОРНА ТА ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ (НА МАТЕРІАЛАХ СЕЛА ТУЛИГОЛОВИ ГОРОДОЦЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

915—927

ЧІКАЛО Оксана
ПАВЛО ЧУБИНСЬКИЙ — ВИДАТНИЙ ПОДВИЖНИК УКРАЇНСЬКОГО НАРОДОЗНАВСТВА (ДО 180-ЛІТТЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

928—933

КОЗАР Лідія
ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ ОЛЕКСАНДР ЛОНАЧЕВСЬКИЙ-ПЕТРУНЯКА В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ФОЛЬКЛОРИСТИКИ

934—943

КРАВЦОВА Галина
СЕМЕН ШПІЦЕР: ДУШПАСТИРСЬКА СТЕЗЯ ТА ФОЛЬКЛОРИСТИЧНІ ЗАЦІКАВЛЕННЯ

944—950

ГАЛАЙЧУК Володимир
НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР БЕРЕЗНІВЩИНИ В ОБРЯДАХ, ЗВИЧАЯХ ТА ФОЛЬКЛОРІ

951—1000

ШЕВЧУК Тетяна
ФІТОНІМ «РОЖА» В УКРАЇНСЬКОМУ ОБРЯДОВОМУ ФОЛЬКЛОРІ

1001—1006

КОСТИК Василь
ЗАРОДЖЕННЯ, ФОРМУВАННЯІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОЛЬКЛОРИСТИЧНИХ (НАРОДОЗНАВЧИХ) ОСЕРЕДКІВ ПІВНІЧНОЇ І ПІВДЕННОЇ БУКОВИНИ

1007—1016

Рецензії

Мушинка Микола
П’ять книжок Володимира Гнатюка перевидано у Харкові

1017—1020

Бистрова Олена
Архітектурна перлина Дрогобича у культурологічному та науковому просторі ХХІ століття

1021—1022

Інформації

Павлюк Степан, Врочинська Ганна, Пацай Тамара
Визнання наукової ефективності

1022—1030

Анонс

Костик Василь
Висока відзнака фольклориста

1031—1032

Павлюк Степан
«Українська фольклористична енциклопедія» — одне з кращих академічних видань

1033—1034

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »