Народознавчі зошити. 2019. № 4 (148). С. 785–1036

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.04

4-2019

Ювілеї

СОКІЛ Василь, КОВАЛЬ Галина
ФОРМУВАННЯ ТА УТВЕРДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЗИЦІЇ ПЕДАГОГА ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА

787—806

ПАВЛЮК Степан
ДИДАКТИЧНА ВИШУКАНІСТЬ У ВИХОВАННІ ЛЮБОВІ ДО РІДНОГО КРАЮ

807—810

СОКІЛ Ганна
ПОВСТАНСЬКА ПІСНЯ У ФОЛЬКЛОРИСТИЧНИХ СТУДІЯХ ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА

811—817

СОКІЛ-КЛЕПАР Наталія
ГРИГОРІЙ ДЕМ’ЯН — ЗБИРАЧ І ДОСЛІДНИК МІКРОТОПОНІМІВ

818—822

Статті

МУШКЕТИК Леся
ПРАЦЕЦЕНТРИЧНІ ЦІННОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ ФОЛЬКЛОРНІЙ ТРАДИЦІЇ

823—832

КОВАЛЬ Галина
ФОЛЬКЛОРНО-ЕТНОГРАФІЧНА ПОДВІЙНІСТЬ: МЕХАНІЗМ ТА ВЗАЄМОДІЯ ТЕКСТОВИХ МОДЕЛЕЙ

833—841

МАЗУРІНА Наталія
СИСТЕМА ЧИННИКІВ ВАРІАНТНОСТІ В ПІСЕННОМУ ФОЛЬКЛОРІ

842—849

ГАНДЗІЙ Уляна
МОТИВНИЙ ФОНД УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ПІСЕНЬ ПРО КОХАННЯ

850—860

КУЦЕНКО Сергій
ХОРЕОГРАФІЧНИЙ ФОЛЬКЛОР УКРАЇНИ ЯК ЗАСІБ ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ СУСПІЛЬСТВА

861—866

ТЕМЧЕНКО Андрій
ТЕКСТ «ГОЛОВИ» В ТРАДИЦІЙНІЙ КУЛЬТУРІ СЛОВ’ЯН (НА МАТЕРІАЛІ ЗАМОВЛЯНЬ)

867—877

ХАРЧИШИН Ольга, ПАСТУХ Надія, КОВАЛЬ Василь
СУЧАСНИЙ СТАН ПОБУТУВАННЯ ФОЛЬКЛОРНОЇ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНЦІВ МОЛДОВИ: КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВИЙ ЦИКЛ

878—897

ДЕМЕДЮК Марина
МІЖЕТНІЧНА ВЗАЄМОДІЯ У ФОЛЬКЛОРНІЙ ПРОЗІ ВОЛИНСЬКОГО ПОЛІССЯ ПРО ПОДІЇ 40—60 рр. ХХ ст.

898—905

ЛУНЬО Євген
НАРОДНИЙ ПЕРЕКАЗ «РОМАН ШУХЕВИЧ ПРИЛІТАЄ У ЛІС ДО ПОВСТАНЦІВ»: ІДЕЙНО-СМИСЛОВИЙ І ЕСТЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

906—914

КАЧМАР Марія
НАРОДНІ ОПОВІДАННЯ ПРО ПЕРЕСЕЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ З ЗАКЕРЗОННЯ У 1940‑Х РОКАХ: ФОЛЬКЛОРНА ТА ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ (НА МАТЕРІАЛАХ СЕЛА ТУЛИГОЛОВИ ГОРОДОЦЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

915—927

ЧІКАЛО Оксана
ПАВЛО ЧУБИНСЬКИЙ — ВИДАТНИЙ ПОДВИЖНИК УКРАЇНСЬКОГО НАРОДОЗНАВСТВА (ДО 180-ЛІТТЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

928—933

КОЗАР Лідія
ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ ОЛЕКСАНДР ЛОНАЧЕВСЬКИЙ-ПЕТРУНЯКА В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ФОЛЬКЛОРИСТИКИ

934—943

КРАВЦОВА Галина
СЕМЕН ШПІЦЕР: ДУШПАСТИРСЬКА СТЕЗЯ ТА ФОЛЬКЛОРИСТИЧНІ ЗАЦІКАВЛЕННЯ

944—950

ГАЛАЙЧУК Володимир
НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР БЕРЕЗНІВЩИНИ В ОБРЯДАХ, ЗВИЧАЯХ ТА ФОЛЬКЛОРІ

951—1000

ШЕВЧУК Тетяна
ФІТОНІМ «РОЖА» В УКРАЇНСЬКОМУ ОБРЯДОВОМУ ФОЛЬКЛОРІ

1001—1006

КОСТИК Василь
ЗАРОДЖЕННЯ, ФОРМУВАННЯІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОЛЬКЛОРИСТИЧНИХ (НАРОДОЗНАВЧИХ) ОСЕРЕДКІВ ПІВНІЧНОЇ І ПІВДЕННОЇ БУКОВИНИ

1007—1016

Рецензії

Мушинка Микола
П’ять книжок Володимира Гнатюка перевидано у Харкові

1017—1020

Бистрова Олена
Архітектурна перлина Дрогобича у культурологічному та науковому просторі ХХІ століття

1021—1022

Інформації

Павлюк Степан, Врочинська Ганна, Пацай Тамара
Визнання наукової ефективності

1022—1030

Анонс

Костик Василь
Висока відзнака фольклориста

1031—1032

Павлюк Степан
«Українська фольклористична енциклопедія» — одне з кращих академічних видань

1033—1034

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »