Народознавчі зошити. 2024. № 1 (175). С. 1-

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01

Статті

ТАРАС Ярослав
УКРАЇНСЬКЕ САКРАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО, НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО ТА ЕТНОГРАФІЯ НА НЕГАТИВАХ В. ЩЕРБАКІВСЬКОГО (ЗА АРХІВНИМИ МАТЕРІАЛАМИ ІН НАН УКРАЇНИ) (ДО 150-РІЧЧЯ ЗАСНУВАННЯ НТШ)

3—15

РАХНО Костянтин
ГЛИНЯНИЙ ПОСУД В ОБРЯДАХ ВИКЛИКАННЯ ДОЩУ УКРАЇНЦІВ І БІЛОРУСІВ ТА ЧЕРЕПИЧНИЦЬКА МАГІЯ ПІВДЕННИХ СЛОВ’ЯН

16—29

СЕРЕБРЯКОВА Олена
«ПОЛАЗНИК» НА БОЙКІВЩИНІ: АКЦІОНАЛЬНО-МАГІЧНИЙ АСПЕКТ (НА МАТЕРІАЛАХ ПОЛЬОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ)

30—41

ГОРБАЛЬ Марія
СВЯТА У ГРУДНІ НА ЛЕМКІВЩИНІ

42—55

ТАРАС Ярослав
ВІДТВОРИТИ МИНУЛЕ ЗАДЛЯ МАЙБУТНЬОГО: ФОТОНЕГАТИВИ МУЗЕЮ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМ. ШЕВЧЕНКА У ФОНДАХ ІНСТИТУТУ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ (ДО 150-РІЧЧЯ ЗАСНУВАННЯ НТШ)

56—69

ЙОВЕНКО Лариса, ОСІПЕНКО Наталія
АНТРОПОЛОГІЧНІ Й ЕТНОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ О. АЛЕША НА ТЕРЕНАХ ІСТОРИЧНОЇ УМАНЩИНИ

70—75

ВАХНЯНИН Анна
СВІТОВИЙ КОНҐРЕС ВІЛЬНИХ УКРАЇНЦІВ: КРИЗИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

76—82

ЯЦІВ Андрій
СВІТОВИЙ КОНҐРЕС ВІЛЬНИХ УКРАЇНЦІВ: НАЛАГОДЖЕННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН З ІНСТИТУТАМИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ТА СУСПІЛЬСТВОМ (1991—1993 РР.)

83—95

МАРХВІНСЬКИЙ Іван
УКРАЇНЦІ В БАВАРІЇ: МІГРАЦІЙНИЙ ТА ІНТЕГРАЦІЙНИЙ АСПЕКТИ (1991—2015)

96—108

СИПКО Богдана
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА У СВІТЛІ РОБОТИ КОМІСІЇ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ НАЦІОНАЛЬНОЇ АСАМБЛЕЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (2014—2023)

109—118

КОСТИШИН Ярослав
ПРИЧИНИ ВЧИНЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ У ДОСЛІДЖЕННЯХ КРИМІНОЛОГІЧНИХ ШКІЛ XVIII—XX СТ.

119—130

ТАРАНЕЦЬ Сергій, ФИЛИПЕНКО Артем
РОЗВИТОК ДЕСАНТНО-ШТУРМОВИХ ВІЙСЬК ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

131—144

СЕЛІВАЧОВ Михайло, ПУЧКОВ Андрій
ВАСИЛЬ КРИЧЕВСЬКИЙ ЯК ДОСЛІДНИК МИСТЕЦТВА

145—153

ОДРЕХІВСЬКИЙ Роман
СОЦІАЛЬНІ ТА ІСТОРИЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ МИСТЕЦТВА В ГАЛИЧИНІ: ПЕРША ТРЕТИНА ХХ СТОЛІТТЯ

154—158

ФЕДАК Марта
ТВОРЧА СПАДЩИНА МАЙСТРА ТРЕТЬОЇ ЧВЕРТІ XVI ст. ЧИНУ «МОЛІННЯ» З БОРТНОГО НА ЛЕМКІВЩИНІ

159—169

ПАУР Ірина
ВІДОБРАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИХ ТРАДИЦІЙ В ТВОРАХ ПОЛЬСЬКОЇ ІНТЕЛІЃЕНЦІЇ КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПОШТОВИХ ЛИСТІВОК)

170—179

ПАВЛИШИН Анастасія
ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ МОЗАЇКИ ТА КЕРАМІКИ ІРЕНИ РОМАНИ НОСИК

180—188

БАБІЙ Надія
ВІЗУАЛЬНА МЕТАФОРА «МІСТО — ДОРОЖНІЙ ЗНАК» У МИСТЕЦТВІ КІНЦЯ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

189—198

ГУЛЕВИЧ Світлана
МЕТОДИ КОДУВАННЯ КОЛЬОРУ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ПРОБЛЕМАМИ ЗОРУ

199—204

ДЯКІВ Володимир
«ЗЕМЛЯ ТОДІ ЗДВИГНЕТЬСЯ, ПОВЕРТАЄТЬСЯ ЛІТО НА ЗИМУ»: ОСОБЛИВОСТІ НАРОДНОЇ РЕЛІГІЙНОСТІ У СВЯТІ ЗДВИЖЕННЯ
205—210

ШУМЕЙКО Оксана
АКАДЕМІК МИХАЙЛО ВОЗНЯК ЯК ДОСЛІДНИК ДУМ

211—219

ЗАВАДСЬКА Вікторія
РІЗДВЯНІ ВІНШУВАННЯ 2022—2024: ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИКИ

220—235

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »