« 2024. № 1 (175)

Народознавчі зошити.  2024. № 1 (175).  С. 119—130

УДК 340.123(100)”17/19″:343.37

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.01.119

ПРИЧИНИ ВЧИНЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ У ДОСЛІДЖЕННЯХ КРИМІНОЛОГІЧНИХ ШКІЛ XVIII—XX СТ.

КОСТИШИН Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-0888-8373
  • аспірант, Львівський національний університет
  • імені Івана Франка, історичний факультет,
  • вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: jaroslav.costishin@gmail.com

Анотація. Досліджується еволюція поглядів на антисоціальну поведінку від релігійного (католицького) дискурсу до наукових студій повоєнного часу. Проаналізовано основні кримінологічні школи, діяльність засновників та найвидатніших діячів, в яких політичних та соціальних аспектах відбувалося їх функціонування. Охарактеризовано основні постулати кожної з шкіл, з застосуванням порівняльно-аналітичного та критичного методів.

Метою дослідження є прослідкувати та проаналізувати зміни, які відбувалися в західній науковій думці відносно причини вчинення злочинів впродовж століть; описати основні принципи та логіку їх підходів, заодно з причинами, які вплинули на розвиток та занепад цих кримінологічних шкіл.

Хронологічні рамки дослідження — XVIII—XX ст. Стаття торкається проблем суспільного розуміння злочинів, їх наслідків та можливостей профілактики конкретного явища. Виводиться новизна дослідження, яка полягає у висновках, що кримінологічна традиція XVIII—XX ст. перебувала в довготривалому маятниковому дискурсі, де основним проблемним питанням було визначення злочинної поведінки як внутрішнього недоліку чи як результату навколишнього середовища; що на цей дискурс впливали нові дослідження з суміжних наук — статистики, психології, економіки і т. д.

Ключові слова: Кримінологічні школи, Ломброзо, Беккарія, Маркс, Сазерленд.

Надійшла 26.01.2024

Список використаних джерел

  • 1. Зарва В.А. Просвітництво як феномен світової культури. Слово і Час. 2014. № 2. С. 15—24. DOI: 10.33608
  • 2. Burke R.H. An Introduction to Criminological Theory. Portland: Willan Publishing, 2001. 416 p.
  • 3. Vold G., Bernard T., Snipes J. Theoretical Criminology. Oxford: Oxford University Press, 1998. 400 p.
  • 4. Cullen, Francis T., Agnew R. Criminological Theory: Past to Present. Oxford: Oxford University Press, 2011. 688 p.
  • 5. Sutherland E., Cressey D. Criminology Tenth Edition. Philadelphia: Lippincott, 1978. 123 p.
  • 6. Akers R.L. Criminological Theories Introduction and Evaluation. Oxford: Oxford University Press: Oxford, 2013. 272 p.
  • 7. Базярук М.І. Економічна злочинність та її ознаки. Науковий вісник Львівського університету внутрішніх справ. Серія Юридична. 2008. URL: https://www.lvduvs.edu.ua/documents_pdf/library/visnyky/nvsy/02_2008/08bimtyo.pdf
  • 8. Бойко А.М. Детермінація економічної злочинності в Україні в умовах переходу до ринкової економіки. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. 380 с.
  • 9. Попович В. Теоретичні та практичні передумови комплексного підходу до вивчення і розв’язання проблем детінізації економіки. Право України. 2002. № 3. С. 63—70.
  • 10. Kindynis T. Ripping up the Map: Criminology and Cartography Reconsidered. The British Journal of Criminology. 2014. Vol. 54. No 2. Pp. 222—243. DOI: 10.1093/bjc/azt077
  • 11. Гусар Л. Біологічна концепція Чезаре Ломброзо. Підприємництво, Господарство і Право. Кримінологія. 2020. № 8. С. 249—253. DOI: 10.32849/2663-5313/2020.8.41
  • 12. Lombroso-Ferrero G. Charles Goring’s the English Convict a Symposium. Journal of Criminal Law and Criminology. 1914. Vol. 5. № 2. Pp. 207—223.
  • 13. Kovačević D. A Historical-Legal review of Hammurabi’s code. Pravo teorija i praksa. 2022. № 39 (1). Pp. 71—82. DOI: 10.5937/ptp2201071K
  • 14. Johnston D. The Cambridge companion to Roman law. New York: Cambridge University Press, 2015. 540 p.
  • 15. Резнік В.С. Делегітимація приватної власності в утопічних соціалістичних вченнях Нового часу. Український соціум. 2012. № 1 (40). С. 71—82. DOI: 10.15407/socium2012.01.071
  • 16. Stroud J.W. Instinctus and the Gifts of the Holy Spirit: Explaining the Development in St. Thomas’s Teaching on the Gifts of the Holy Spirit. Journal of Moral Theology. 2019. Vol. 8. Special Issue № 2. Pp. 60—79.
  • 17. Шевчук А.В. Аналіз Політико-Правової Теорії Томи Аквінського: Збірник учасників п’ятнадцятої все­укра­їнської практично-пізнавальної конференції «Наукова думка сучасності та майбутнього» (Дні­про, 27 листопада — 7 грудня 2017). Дніпро, 2017. C. 70—72.
  • 18. Falvey J.L., Jr Crime and Punishment: A Catholic Perspective. The Catholic Lawyer. 2004. Volume 43. № 1. Pp. 146—168.
  • 19. Sharma R.K. Criminology and Penology. Delhi: Atlantic publishers and distributors, 1998. 287 p.
  • 20. Darvesh Z. Schools of Criminology: a comparative analysis. Indian Journal of Integrated Research in Law. 2022. Volume II. Issue II. Pp. 355—363. DOI: IJIRL/V2-I2/A32
  • 21. Мельничук Н.Ю. Поняття «злочин» та «покарання» у трактуванні Чезаре Беккаріа в контексті ідей Просвітництва. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ Серія юридична. 2008. № 3. С. 1—10.
  • 22. Amarasinghe K.K. Pure-Classical and Neo-Classical Schools of Criminology: Applicability Into the Present Context of Criminal Law in Sri Lanka. US-China Law Review. 2020. Vol. 17. No 8. Pp. 348—355. DOI: 10.17265/1548-6605/2020.08.003
  • 23. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаних. Москва: ИНФРА, 2004. 184 с.
  • 24. Carpenter A.N. Criminological Theory Cesare Beccaria: Classical School. Thousand Oaks: SAGE Publications Inc, 2010. 76 p.
  • 25. Кононов І.Ф. Чезаре Беккаріа як теоретик спра­ве­дливості: Збірник матеріалів міжнародної нау­ково-практичної конференції до 250-річчя праці Че­заре Беккаріа «Про злочини та покарання» (Харків, 24 червня 2014). Харків, 2014. C. 100—105.
  • 26. Friendly M.A.-M. Guerry’s Moral Statistics of France: Challenges for Multivariable Spatial Analysis, History of Data Visualization. Statistical Science. 2007. № 3. Pp. 368—399. DOI:10.1214/07-STS241
  • 27. Schwartz J. What’s wrong with Exploitation? Ohio State University Law School. Noûs. 1995. Vol. 29. No 2. Pp. 158—188. DOI: 10.2307/2215657
  • 28. Иншаков С.М. Зарубежная криминология. Москва: ИНФРА, 1997. 368 с.
  • 29. Vigh J. Causality, Determinism and Prognosis in Criminology. Budapest: Akademiai Kiado, 1986. 301 p.
  • 30. Worrall C. Crime and Capital: Rethinking a Marxist Theory of Crime and Punishment. Reinvention: a Journal of Undergraduate Research. URL: https://warwick.ac.uk/fac/cross_fac/iatl/reinvention/archive/launchissue/paper4/ (Last accessed: 07.01.24) 2007. Launch Issue, 2007. 120 p.
  • 31. Ломброзо Ч. Преступный человек. Пер. з італ. Москва: Ексмо; Мідгард, 2005. 876 с.
  • 32. Goddard H.H. Feeble-Mindedness Its Causes And Consequences. New York: The Macmillian Company, 1914. 679 p.
  • 33. Benjamin L.T.Jr. The birth of American intelligence testing. American psychological association. 2009. Vol. 40. № 1. P. 20. DOI: 10.1007/978-3-031-24926-6_16
  • 34. Houssier F., Marty F. Drawing of psychoanalytic pedagogy: the influence of August Aichhorn on the psychotherapy of adolescent. Psychoanalytic Quarterly. 2012. LXXVIII. Pp. 1091—1108. DOI: 10.1002/j.2167- 4086.2009.tb00428.x
  • 35. Torrence K. Schools of Criminology. URL: https://owlcation.com/social-sciences/Schools-of-Criminology
  • 36. Ross L.M. Criminological implications of the thought of Gearge Herbert Mead. Sociology of Crime, Law and Deviance. 2006. Vol. 7. Pp. 77—108. DOI: 10.1016/S1521-6136(06)07005-9
  • 37. Lutters W.G., Ackerman M.S. An Introduction to the Chicago School of Sociology Interval Research Proprietary. 1996. 25 p.
  • 38. Geis G. Revisiting Sutherland’s Criminology. Criminology. 1976. Vol. 14. № 3. Pp. 303—306. DOI: 10.1111/j.1745-9125.1976.tb00025.x
  • 39. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. Київ: Ін Юре, 2007. 424 c.
  • 40. Дадалко В.А., Протасов К.А., Чекмарев В.В. Экономическая преступность и ее влияние на Экономическую безопасность государства. Вестник КГУ им. Н.А. Некрасова. 2014. № 6. С. 119—122.
  • 41. Грицишен Д.О. Сутність економічної злочинності для цілей державного управління в контексті забезпечення державної безпеки. Інвестиції: практика та досвід. 2020. № 23. С. 98—104. DOI: 10.32702/2306-6814.2020.23.98
  • 42. Стрельцов Е.Л. Этапы «взросления» экономической преступности в Украине. Харків: Поиск, 2002. 75 c.
  • 43. Матусовский Г.А. Экономические преступления: кри­миналистический анализ. Харків: Консум, 1999. 480 c.
  • 44. Пшиннік О.В. Поняття економічних злочинів як об’єк­та адміністративно-правової протидії. Право і безпека. 2016. № 3 (62). С. 60—65. ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2976-6566
  • 45. Яковлев А.М. Социология экономической преступности. Москва: Московский юридический институт, 1988. 256 c.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »