Про часопис
Часопис «Народознавчі зошити» включений до Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук. Затверджено наказами Міністерства освіти і науки України.
- Iсторичні – 032 (Наказ МОН України від 09.02.2021 р. № 157)
- Філологічні – 035 (Наказ МОН України від 26.11.2020 р. № 1471)
- Мистецтвознавство – 023 (Наказ МОН України від 26.11.2020 р. № 1471)
з 2025 р. – кластер B Гуманітарні науки та мистецтво
Редакційна Колегія «НЗ» запрошує до співпраці всіх, хто має наукові напрацювання в різних галузях сучасної гуманітаристики.
Засновники: Національна академія наук України, Інститут народознавства НАН України
Рік заснування: 1995
Видавцем і виготовлювачем журналу Інституту народознавства НАН України, відповідно до розпорядження Президії НАН України від 24.03.2022 № 158 “Про визначення Видавничого дому “Академперіодика” НАН України видавцем наукових журналів, підготовка і випуск яких здійснюється у межах Програми підтримки журналів НАН України”, є Видавничий дім “Академперіодика” НАН України
Ідентифікатор медіа: R30-02957
ISSN 1028-5091 (друк)
ISSN 2786-6866 (Online)
DOI: https://doi.org/10.15407/nz
Періодичність і наклад видання: 6 разів на рік, 90 прим.
Мета та завдання
Метою наукового часопису «Народознавчі зошити» є публікація та поширення результатів сучасних наукових досліджень у галузях етнології, фольклористики, мистецтвознавства, народного мистецтва та суміжних гуманітарних дисциплін, а також формування наукової
платформи для фахового обговорення проблем традиційної культури, етнічної ідентичності та соціокультурної динаміки розвитку українського суспільства та міжнародної спільноти.
публікація оригінальних наукових статей з етнології, фольклористики, мистецтвознавства та культурної антропології та суміжних дисциплін.
Завдання:
- висвітлення проблем традиційної та сучасної культури, народних художніх практик, звичаєвої культури та обрядовості;
- розвиток міждисциплінарних досліджень у сфері гуманітаристики;
- сприяння науковій комунікації між українськими та зарубіжними дослідниками;
- підтримка апробації результатів досліджень молодих учених та здобувачів наукових ступенів.
Рецензування
Рецензування. Процедуру незалежного рецензування проходять усі статті, які надійшли до редакції журналу. Рецензенти – вчені, які здійснюють дослідження за спеціальністю. Оцінюється якість дослідження, оригінальність, новизна, структура статті.
Після первинного відбору рукопис анонімізується та передається на рецензування щонайменше двом незалежним експертам – члену редакційної колегії за відповідним науковим напрямом та зовнішнім рецензентам (вітчизняним або міжнародним фахівцям). Рецензенти не повинні бути пов’язані з авторами або їхніми установами та не мати конфлікту інтересів.
Ні автору, ні рецензентам не надається інформація один про одного. Прислану статтю редакція відправляє (без імені автора) двом вибраним рецензентам, які є експертами в цій галузі.
Рецензування рукописів проводиться конфіденційно. Розголошення конфіденційності рецензування рукопису порушує права автора. Редактори не повідомляють інформацію, що стосується рукопису нікому, крім самих авторів і рецензентів. Порушення конфіденційності можливе лише у випадку заяви про недостовірність або фальсифікацію матеріалів, у всіх інших випадках її збереження обов’язкове.
Відповідальність за порушення авторських прав та недотримання існуючих стандартів в матеріалах статті покладається на автора статті. Відповідальність за достовірність наведених фактів і даних, обґрунтованість зроблених висновків та рекомендацій й науково-практичний рівень статті несуть автор та рецензенти.
Рецензенти надсилають рецензії до редакції. За результатами оцінювання рецензент обирає одну з рекомендацій: прийняти статтю до публікації; прийняти після незначних доопрацювань; направити на суттєве доопрацювання; відхилити. У разі негативного рішення або необхідності доопрацювання рецензент надає аргументовані зауваження.
У разі негативної рецензії чи наявності суттєвих зауважень стаття може бути відхилена або повернута автору (авторам) на доопрацювання.
Редакційна колегія приймає остаточне рішення про публікацію на підставі висновків рецензентів. Рецензії зберігаються в редакції протягом встановленого терміну.
Остаточне рішення, разом з коментарями рецензентів, відправляється автору.
Типові строки рецензування становлять 2–4 тижні, а середній час до ухвалення першого рішення 4–8 тижнів.
Політика відкритого доступу
Політика архівування та довготривалого зберігання у відкритому доступі
Усі публікації отримують цифрові ідентифікатори об’єктів (DOI), що гарантує їхню унікальну ідентифікацію та стабільність доступу.
Журнал забезпечує довготривале збереження та постійний доступ до опублікованого контенту шляхом впровадження сучасних процедур цифрового архівування. З цією метою застосовуються регулярне резервне копіювання даних, моніторинг технологічної інфраструктури для запобігання втраті інформації через застарілі формати або програмне забезпечення, а також використання метаданих цифрового збереження. Авторам рекомендується самоархівувати опубліковану версію своїх статей в інституційних репозитаріях або на персональних вебсайтах негайно після публікації.
Політика відкритого доступу
Журнал дотримується моделі відкритого доступу (Diamond Open Access). Це означає, що всі результати досліджень стають публічно доступними одразу після виходу номера без жодних фінансових, часових чи технічних бар’єрів.
Публікаційна етика та редакційна політика видання
Публікаційна етика та редакційна політика видання
Редакція журналу дотримується міжнародних стандартів публікаційної етики, зокрема рекомендацій COPE (Committee on Publication Ethics), а також керується нормами чинного законодавства України, включаючи Цивільний кодекс України та Закон України “Про авторське право і суміжні права”. Політика спрямована на забезпечення доброчесності, прозорості та відповідальності всіх учасників публікаційного процесу.
Етичні зобов’язання редакційної колегії
Редакційна колегія несе відповідальність за прийняття рішень щодо публікації наукових матеріалів на основі їх наукової цінності, актуальності та відповідності тематиці журналу. Усі рукописи проходять первинну перевірку та подвійне “сліпе” рецензування. У разі суперечливих висновків рецензентів може бути призначено додаткове рецензування. Редакція залишає за собою право відхилити рукопис без направлення на рецензування у разі невідповідності вимогам, тематиці журналу або виявлення порушень етики.
Оцінювання рукописів здійснюється виключно за їх науковим змістом без дискримінації за будь-якими ознаками. Редакція гарантує конфіденційність усіх матеріалів і захист неопублікованих даних.
Редактори зобов’язані утримуватися від розгляду рукописів у разі наявності конфлікту інтересів. Журнал забезпечує прозорість щодо джерел фінансування досліджень.
У разі виявлення порушень (плагіату, фальсифікації даних, помилкових висновків) редакція вживає відповідних заходів: публікація виправлень, спростувань або відкликання статті.
Редакція розглядає всі повідомлення про порушення етики відповідно до рекомендацій COPE та вживає необхідних заходів, включаючи публікацію виправлень або вибачень у разі підтвердження порушень.
Етичні зобов’язання авторів
Автори зобов’язані подавати точні та об’єктивні результати досліджень із достатнім описом методології для їх відтворення. За запитом редакції автори повинні надати первинні дані та забезпечити їх збереження. Подані роботи повинні бути оригінальними. Плагіат, самоплагіат, фальсифікація або фабрикація даних є неприпустимими. Рукопис не може бути одночасно поданий до кількох видань.
Авторами визнаються лише особи, які зробили суттєвий внесок у дослідження. Усі співавтори повинні погоджувати остаточну версію рукопису.
Автори зобов’язані декларувати всі потенційні конфлікти інтересів і джерела фінансування дослідження.
У разі виявлення помилок автори повинні невідкладно повідомити редакцію та сприяти їх виправленню або відкликанню статті.
Автори зобов’язані взаємодіяти з редакцією під час рецензування, своєчасно надавати відповіді на зауваження та вносити необхідні виправлення.
Етичні зобов’язання рецензентів
Рецензування сприяє прийняттю редакційних рішень і підвищенню якості наукових публікацій.
Рецензент повинен приймати до розгляду лише ті рукописи, що відповідають його науковій компетенції, та своєчасно повідомляти редакцію у разі неможливості виконання рецензії.
Матеріали, отримані на рецензування, є конфіденційними і не можуть використовуватися або поширюватися без дозволу редакції.
Оцінювання повинно бути неупередженим, аргументованим і базуватися на наукових критеріях. Особиста критика авторів є неприпустимою.
Рецензент має звертати увагу на коректність цитування, виявляти можливі випадки плагіату, дублювання або фальсифікації та повідомляти про це редакцію.
Рецензент не повинен брати участь у розгляді рукопису за наявності конфлікту інтересів і зобов’язаний повідомити про це редакцію.
Дотримання принципів та рекомендацій COPE, WAME, DORA тощо
Редакційна колегія журналу дотримується рекомендацій провідних міжнародних організацій у сфері академічної доброчесності та відкритої науки, зокрема COPE, WAME, DORA, ICMJE та інших сучасних ініціатив.
1. COPE (Committee on Publication Ethics)
Журнал керується етичними стандартами, визначеними COPE:
Прозорість – чіткий і відкритий процес подання, рецензування та публікації статей.
Неупередженість – незалежність рішень редакторів та рецензентів.
Академічна доброчесність – запобігання плагіату, фальсифікації та подвійних публікацій.
Коректне авторство – чітке визначення внеску кожного автора.
Робота зі скаргами – відкриті процедури розгляду апеляцій і етичних претензій.
Виправлення та відкликання статей – прозора процедура ретракції, виправлень і повідомлень про помилки.
2. WAME (World Association of Medical Editors)
Рекомендації WAME застосовуються для забезпечення високих стандартів у наукових журналах:
Редакційна незалежність – рішення редактора не залежать від спонсорів, установ або комерційних інтересів.
Конфлікти інтересів – автори, рецензенти та редактори зобов’язані їх декларувати.
Об’єктивне рецензування – забезпечення справедливого і своєчасного експертного оцінювання.
Прозорість фінансування – розкриття джерел грантів і спонсорства.
Підтримка молодих науковців – сприяння публікаціям дослідників на початкових етапах кар’єри.
3. DORA (San Francisco Declarationon Research Assessment)
Принципи DORA спрямовані на чесну оцінку наукової діяльності:
Якість понад кількісні показники – оцінка досліджень за їх науковою цінністю, новизною та внеском у науку, а не лише за бібліометричними індикаторами (імпакт-фактор, h-індекс).
Визнання різних результатів – програмне забезпечення, дані, алгоритми, технічні рішення.
Підтримка міждисциплінарних досліджень – рівнозначність класичним публікаціям.
Заохочення відкритої науки – публікація препринтів, відкритий доступ до даних і кодів.
4. ICMJE (International Committee of Medical Journal Editors)
Загальні принципи включають:
Критерії авторства – автором визнається лише той, хто зробив суттєвий внесок у роботу.
Етика досліджень – дотримання норм роботи з даними, людськими учасниками та експериментами.
Відкритість даних – заохочення авторів до збереження та надання доступу до дослідницьких даних.
5. OASPA (Open Access Scholarly Publishing Association)
Журнал підтримує стандарти OASPA для забезпечення високої якості відкритого доступу:
Якість публікацій – забезпечення рецензування, академічної доброчесності та наукової цінності матеріалів.
Прозорість – відкриті політики журналу, включно з рецензуванням, авторством та фінансуванням.
Відкритий доступ – публікації доступні безкоштовно та без комерційних обмежень.
Етична практика – запобігання шахрайству, плагіату, фальсифікаціям і конфліктам інтересів.
Сприяння відкритій науці – заохочення використання ліцензій Creative Commons, архівування даних та забезпечення довгострокової доступності результатів досліджень.
6. Інші сучасні принципи та ініціативи
Open Access – сприяння відкритому доступу до наукових результатів.
FAIR-принципи для даних (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable) – забезпечення пошуку, доступності, сумісності та повторного використання даних.
Plan S – підтримка публікацій у відкритих журналах та репозитаріях.
Етичне використання ШІ – прозорість і відповідальність при застосуванні штучного інтелекту в дослідженнях.
Політика використання ШІ та технологій з підтримкою ШІ
У зв’язку зі стрімким розвитком генеративного штучного інтелекту (ШІ) та зростанням його використання у науковій діяльності редакційна колегія запроваджує цю політику з метою забезпечення прозорості, достовірності та високої якості наукових публікацій. Документ визначає правила застосування інструментів ШІ для авторів, рецензентів і редакторів. Політика стосується використання ШІ у процесі підготовки та оцінювання рукописів і не обмежує його застосування як інструменту дослідження (аналізу даних, моделювання тощо), за умови належного наукового обґрунтування. Редакція залишає за собою право переглядати та оновлювати ці положення відповідно до розвитку технологій.
Для авторів. Використання інструментів генеративного ШІ у процесі написання рукопису допускається виключно з метою покращення мовного оформлення тексту (читабельності, граматики, стилю). Усі результати, отримані за допомогою ШІ, повинні бути ретельно перевірені та відредаговані авторами, оскільки такі інструменти можуть генерувати неточну, неповну або упереджену інформацію. Автори несуть повну відповідальність за зміст, достовірність і оригінальність поданих матеріалів.
Факт використання ШІ має бути обов’язково розкритий у рукописі із зазначенням назви інструменту та характеру його застосування. Інструменти ШІ не можуть бути зазначені як автори чи співавтори роботи, оскільки авторство передбачає відповідальність, що може належати виключно людині.
Використання генеративного ШІ для створення або суттєвої модифікації зображень, рисунків і ілюстрацій не допускається. Дозволяється лише базова технічна обробка (наприклад, корекція яскравості чи контрасту), яка не змінює науковий зміст зображення. Виняток становлять випадки, коли застосування ШІ є частиною дослідницької методології; у такому разі воно має бути детально описане із зазначенням інструменту, версії та способу використання. За вимогою редакції автори повинні надати вихідні дані або необроблені зображення. Використання ШІ для створення графічних анотацій заборонене.
Порушення цих вимог може призвести до відхилення або відкликання статті.
Для рецензентів. Рукопис, поданий на рецензування, є конфіденційним документом. Рецензентам забороняється завантажувати рукописи або їх частини до будь-яких інструментів ШІ, оскільки це може порушити права авторів і принципи конфіденційності. Це правило також поширюється на тексти рецензій.
Рецензування передбачає незалежну експертну оцінку, що ґрунтується на критичному мисленні та професійній компетентності. Використання генеративного ШІ для підготовки або формування змісту рецензії не допускається. Рецензент несе повну відповідальність за наданий висновок.
Для редакторів. Подані рукописи та вся пов’язана з ними комунікація є конфіденційними. Редакторам забороняється використовувати інструменти ШІ для обробки рукописів, рецензій або редакційної кореспонденції, оскільки це може призвести до порушення конфіденційності та прав авторів.
Прийняття редакційних рішень є виключною відповідальністю редактора і повинно базуватися на експертній оцінці, а не на автоматизованих системах. Використання ШІ для підтримки процесу прийняття рішень щодо рукописів не допускається. У разі підозри щодо порушення цієї політики автором або рецензентом редактор зобов’язаний повідомити редакційну колегію для подальшого розгляду.
Ця політика спрямована на забезпечення доброчесності, прозорості та відповідальності у використанні сучасних технологій у наукових публікаціях.
Процедура розгляду скарг щодо порушень академічної доброчесності та публікаційної етики
Редакція журналу дотримується принципів академічної доброчесності та міжнародних стандартів публікаційної етики, зокрема рекомендацій Комітету з публікаційної етики (COPE). Процедура розгляду скарг поширюється на авторів рукописів і опублікованих статей, рецензентів, членів редакційної колегії та інших осіб, залучених до публікаційного процесу. Скарги можуть подаватися авторами, рецензентами, читачами, представниками установ або будь-якими іншими зацікавленими сторонами та повинні бути чіткими, обґрунтованими і містити достатні факти або докази можливих порушень (зокрема плагіату, фабрикації чи фальсифікації даних, некоректного авторства, подвійного подання, конфлікту інтересів, порушень у рецензуванні тощо). Скарга подається у письмовій (електронній) формі та має містити інформацію про заявника, опис порушення, дані про відповідний рукопис або публікацію, а також підтверджувальні матеріали. Скарги, подані в образливій, погрозливій або наклепницькій формі, не розглядаються; у випадках, що виходять за межі компетенції журналу, заявнику надається відповідне обґрунтоване роз’яснення.
Після отримання скарги редакція проводить попередню перевірку. У разі наявності підстав для детального розгляду головний редактор формує тимчасову комісію з числа членів редакційної колегії та/або незалежних експертів із дотриманням принципів неупередженості та відсутності конфлікту інтересів. Комісія має право запитувати пояснення та документи від усіх причетних сторін, залучати фахівців, використовувати інструменти перевірки (зокрема на плагіат) та інші аналітичні засоби. Особа, щодо якої подано скаргу, має право бути поінформованою про її зміст, надати письмові пояснення та додаткові матеріали, а також оскаржити рішення у встановленому порядку; заявник, своєю чергою, має право отримувати інформацію про перебіг розгляду та надавати додаткові докази.
Остаточне рішення ухвалюється редакційною колегією або головним редактором на основі зібраних матеріалів. Залежно від характеру порушення можуть бути застосовані такі заходи: публікація виправлень або спростувань, відкликання статті, відмова у публікації, тимчасове обмеження права подання матеріалів або інші відповідні дії.
У разі серйозних порушень матеріали можуть бути передані до відповідних установ або компетентних органів. Усі рішення документуються, сторони повідомляються про результати, а конфіденційність і захист персональних даних гарантуються редакцією журналу.
Скарги надсилаються на електронну адресу редакції ethnolog@gmail.com та розглядаються до 30 робочих днів, із можливістю подовження цього строку залежно від складності справи.
Усі рішення оформлюються письмово, а сторони повідомляються про результати розгляду.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
Герус Людмила Мечиславівна – д.і.н., с.н.с., завідувач відділу народного мистецтва, ІН НАН України, головний редактор
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
Войтович Надія Миколаївна – к.і.н., доц., в.о.завідувача кафедри історії України та економічної теорії, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Ґжицького
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6313-9585
Scopus ID: 58504398000
Гаратик Анна – PhD, ад’юнкт кафедри соціальних та культурних контекстів педагогіки, Вроцлавський університет, Польща
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1641-6871
Гнатюк Мирослава Василівна – к.ф.н., доц., доцент кафедри української мови, НУ «Львівська політехніка»
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1663-7095
Scopus ID: 58190314100
Дяків Володимир Михайлович – к.ф.н., доцент кафедри української мови, НУ «Львівська політехніка»; с.н.с., с.н.с., ІН НАН України
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9513-4364
Scopus ID: 57221646131
Івашків Галина Михайлівна – д.мист., с.н.с., пр.н.с., ІН НАН України
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2359-6735
Scopus ID: 57954263600
Каміньська Яніна – проф., завідувач кафедри соціальних та культурних контекстів педагогіки, Вроцлавський університет, Польща
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4674-8669
Квасниця Роксоляна Богданівна – к.мист., доцент кафедри візуального дизайну і мистецтва, Інститут архітектури та дизайну, НУ «Львівська політехніка»
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7488-672X
Козакевич Олена Романівна – к.мист., асистент, Етнографічний музей імені Северина Удзєлі у Кракові, Польща
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8742-4337
Коломийчук Олександр Юрійович – к.і.н., науковий співробітник відділу «Український етнологічний центр», Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2865-2396
Scopus ID: 57209733760
Костючок Петро Леонтійович – к.і.н., проф., професор кафедри етнології і археології, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8719-8723
Scopus ID: 59359257200
ResearcherID KWU-4392-2024
Лагода Оксана Миколаївна – д.мист., проф., завідувач кафедри «Дизайн тканин та одягу», Харківська державна академія дизайну і мистецтв
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1808-7119
Scopus ID: 57205248387
Литвин Оксана Григорівна –к.ф.н., доц., завідувач кафедри української мови, НУ «Львівська політехніка»
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8549-5123
Scopus ID: 57815927600
Маєрчик Марія Степанівна – к.і.н., с.н.с., с.н.с., ІН НАН України
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7535-4319
Scopus ID: 57193459797
Ментинська Ірина Богданівна – к.ф.н., старший викладач кафедри української мови, НУ «Львівська політехніка»
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7939-0010
Scopus ID: 57815611200
Мех Наталія Олександрівна – д.ф.н., проф., завідувач відділу екранно-сценічних мистецтв та культурології, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України; пр.н.с. ІН НАН України
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5846-505X
Scopus ID: 58560361200
Микитюк Оксана Романівна – д.ф.н., доц., доцент кафедри української мови, НУ «Львівська політехніка»
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3922-4610
Мотиль Романа Ярославівна – к.мист., доцент кафедри візуального дизайну і мистецтва, НУ «Львівська Політехніка»; с.н.с., с.н.с., ІН НАН України
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6936-0328
Scopus ID: 57982509600
Набок Марина Миколаївна – к.ф.н., доц., доцент кафедри журналістики та філології, Сумський державний університет
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9422-730X
Никорак Олена Іванівна – чл-к. НАН України, д.мист., проф., пр.н.с., ІН НАН України
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0887-8929
Scopus ID: 58262321600
Павлюк Степан Петрович – ак. НАН України, д.і.н., проф., директор, ІН НАН України, заступник головного редактора
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0975-8099
Погунек Ян – PhD завідувач етнографічного відділу, Національний музей у Празі, Чехія
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8533-4282
Scopus ID: 57206774010
Сегеда Сергій Петрович – чл.-к. НАН України, д.і.н., проф., гол.н.с., ІН НАН України
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6772-8387
Сокіл Ганна Петрівна– д.ф.н., проф., проф. кафедри української фольклористики, Львівський національний університет імені Івана Франка
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8352-2124
Соневицька Марія – PhD, проф. кафедри антропології і музики, Бард Коледж, США
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7458-7199
Scopus ID: 55872089900
Стельмащук Галина Григорівна – ак. НАМ України, д.мист., проф., професор кафедри дизайну, Волинський національний університет імені Лесі Українки
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5607-4936
Тарас Ярослав Миколайович – д.і.н., проф.,професор кафедри архітектури та реставрації, НУ «Львівська політехніка»; завідувач відділу етнології сучасності, ІН НАН України
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
Scopus ID: 58601117400
Тарасенко Андрій Андрійович – к.мист., доц., доцент кафедри теорії і методики декоративно-прикладного мистецтва та графіки, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2739-304
Федорчук Олена Степанівна – д.і.н., с.н.с., пр.н.с., ІН НАН України
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4724-3566
Scopus ID: 57216853528
Хома Іван Ярославович – д.і.н., доц., завідувач кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини, НУ «Львівська Політехніка»
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4607-7065
Шмагало Ростислав Дмитрович – д.мист., проф., професор кафедри історії та теорії мистецтва, Львівська національна академія мистецтв
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9853-8989
Яців Роман Миронович – д.і.н., проф., завідувач кафедри художнього дерева, Львівська національна академія мистецтв, відповідальний секретар
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367
