Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 533–784

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.03

3-2019

Статті

СЕГЕДА Сергій
МОГИЛА ГЕТЬМАНА ІВАНА МАЗЕПИ: ІСТОРІЯ, ДОСЛІДЖЕННЯ, ЛЕГЕНДИ І ПЕРЕКАЗИ

535—547

САПЕЛЯК Оксана
ШКІЛЬНИЦТВО ТА ПРОСВІТНИЦЬКА ПРАЦЯ ДУХОВЕНСТВА В ГАЛИЧИНІ НА ЗЛАМІ ХІХ—ХХ СТ. (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЧАСОПИСУ «ПРАПОР»)

548—556

ЯРЕМЧУК Валентина
ФІЛОСОФІЯ ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ ЕТНОГРАФА, АРХЕОЛОГА, СВЯЩЕНИКА ЮРІЯ ШУМОВСЬКОГО

557—562

РАХНО Костянтин
ГОНЧАРСТВО У ФОЛЬКЛОРНІЙ СПАДЩИНІ ІВАНА ФРАНКА

563—579

ГОРОШКО-ПОГОРЕЦЬКА Леся
«ТУЛИСЯ МІХ ДО МІХА, А ТОРБА ДО ТОРБИ» (ПЕРЕДВЕСІЛЬНІ ЗВИЧАЇ НА ПОКУТТІ)

580—590

КОНДРАТЮК Олена
МЕХАНІЗМИ ТВОРЕННЯ НОВИХ РОДИННИХ ЗВ’ЯЗКІВ НА ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ПОЛІССІ

591—607

МОВНА Уляна
ОБРЯДОВИЙ КОМПЛЕКС ТРАДИЦІЙНОГО БДЖІЛЬНИЦТВА УКРАЇНЦІВ НАДСЯННЯ

608—621

ГОЩІЦЬКА Тетяна
СИМВОЛ ДЕРЕВА У СВІТОВИХ МІФОЛОГІЯХ ТА МІФОЛОГЕМА СВІТОВОГО ДЕРЕВА (У ПОРІВНЯЛЬНОМУ КОНТЕКСТІ ТА НА ПРИКЛАДІ ТРАДИЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ)

622—640

ТАРАС Ярослав
НАРОДНА ЕКОЛОГІЯ, САНІТАРІЯ ТА ГІГІЄНА НА ПОКУТТІ

641—659

СЕРЕБРЯКОВА Олена
ДЕЯКІ ФРАГМЕНТИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ВОРОЖБИ НА СВЯТКИ (ЗА ПОЛЬОВИМИ МАТЕРІАЛАМИ З ПОКУТТЯ)

660—669

КРИВЕНКО Анастасія
«ОДОЙДИ, НЕЧИСТА СИЛА! ОСТАНЬСЯ, СВЯТИЙ ДУХ!»: АПОТРОПЕЇЧНІ МОТИВИ В СТРУКТУРІ КАЛЕНДАРНОЇ ОБРЯДОВОСТІ ВОЛИНЯН

670—683

КАНАПЛЯНІКАВ Дмитро, ТОВСЦІК Тетяна
УЯВЛЕННЯ ПРО СУБСТАНЦІЇ У БІЛОРУСІВТА ЇХ КООРДИНУВАЛЬНА РОЛЬВ ТРАДИЦІЙНОМУ ЧАРІВНИЦТВІ І ЗНАХАРСТВІ: КРОВ, ДУХ, ДУША, СИЛА, ЗНАННЯ, ПРИСТРІТ

684—697

ГАЛАЙЧУК Володимир
ТРАДИЦІЙНА БУДІВЕЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ МАНЕВИЧЧИНИ

698—704

ФАЙНИК Тетяна
ВИБІР ДЕРЕВА ДЛЯ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ: НАРОДНІ СВІТОГЛЯДНІ ЗАСАДИ, ТРАДИЦІЙНА СИМВОЛІКА

705—714

РАДОВИЧ Роман
ІНТЕР’ЄР ПОКУТСЬКОГО ЖИТЛА (друга половина XIХ — початок ХХ ст.)

715—731

СИВАК Василь
ВБУДОВАНЕ ТА НАПІВВБУДОВАНЕ ОБЛАДНАННЯ В ІНТЕР’ЄРІ НАРОДНОГО ЖИТЛА УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ КІНЦЯ ХІХ — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.

732—748

ПРОЦІВ Олег
ДІЯЛЬНІСТЬ КАЗИМИРА ШЕПТИЦЬКОГО В ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА ГАЛИЧИНИ

749—757

КРАВЧУК Леонід
ПОЛІТИКА КОМУНІЗМУ ЯК ЧИННИК НЕБЕЗПЕКИ ТА ЗАГРОЗИ ЛЮДСТВУ З ІСТОРІЇ РАДЯНІЗАЦІЇ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ (ВЕРЕСЕНЬ 1939 — ЧЕРВЕНЬ 1941 р.)

758—766

Рецензії

Никорак Олена
Перше фундаментальне дослідження дизайну костюма Лагоди Оксани Миколаївни.

767—769

Пастух Надія
«Там, де страждання з маленької людини робить велику людину».

770—771

Інформації

Федорчук Олена
Минуле і новітнє української культури: огляд VIІ всеукраїнської виставки «Бісер: Вчора. Сьогодні. Завтра».

772—776

Никорак Олена, Юсипчук Юрій
Різдвяна пава.

777—782

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »