Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 253–502

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02

Статті

Євген ПАЩЕНКО
ЛЕСЯ УКРАЇНКА ЯК ПРЕДСТАВНИЦЯ УКРАЇНСЬКОГО МОДЕРНУ

255—261

Олена КОНДРАТЮК
ТРАНСФОРМАЦІЯ РОДИННО-ОБРЯДОВОЇ СПОРІДНЕНОСТІ ВПРОДОВЖ ХХ СТОЛІТТЯ

262—277

Леся ГОРОШКО-ПОГОРЕЦЬКА
ХРЕЩЕННЯ НЕМОВЛЯТИ У ЗВИЧАЄВІЙ КАНВІ ПОКУТТЯ

278—286

Роман СІЛЕЦЬКИЙ
КОНЦЕПТ ВИБОРУ В БУДІВЕЛЬНІЙ ОБРЯДОВОСТІ ВОЛИНЯН

287—302

Роман РАДОВИЧ
СПЕЦИФІКА ВИБОРУ ТА ЗАГОТІВЛІ БУДІВЕЛЬНОЇ ДЕРЕВИНИ НА СХІДНОМУ ПОЛІССІ

303—313

Тетяна ГОЩІЦЬКА
РИТУАЛІЗОВАНЕ ВИКОРИСТАННЯ ДЕЯКИХ ПРЕДМЕТІВ ВНУТРІШНЬОГО ЗАПОВНЕННЯ ЖИТЛА, ВИГОТОВЛЕНИХ ІЗ ДЕРЕВА, У ТРАДИЦІЙНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ КАРПАТ

314—326

Олена СЕРЕБРЯКОВА
ЗВИЧАЄВО-ОБРЯДОВЕ ВИКОРИСТАННЯ ДЕЯКИХ ПОБУТОВИХ ПРЕДМЕТІВ І РИТУАЛЬНИХ СТРАВ У КАЛЕНДАРНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ: МАНТИЧНО-МАГІЧНИЙ АСПЕКТ

327—341

Ярослав ТАРАС
ПОСТАТЬ МАЙСТРА ВАСИЛЯ ТУРЧИНЯКА — БУДІВНИЧОГО ЦЕРКВИ СВ. ЮРІЯ В С. ДУЛІБИ СТРИЙСЬКОГО РАЙОНУ

342—354

Марія ГОРБАЛЬ
САНІТАРІЯ ТА ГІГІЄНА В ПОБУТІ СЕЛЯН СЕЛА СЕЛИСЬКО НА ЛЬВІВЩИНІ (КІНЕЦЬ ХІХ — ХХ СТОЛІТТЯ)

355—366

Олександр КУХАРЕНКО
ПОХОВАЛЬНІ Й РОДИЛЬНІ ОБРЯДИ: СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ

367—373

Роман ТАРНАВСЬКИЙ
ВПРАВИ ТА СЕМІНАР ПІД КЕРІВНИЦТВОМ АДАМА ФІШЕРА: ТЕМАТИКА І ПРЕДМЕТНИЙ ЗАСЯГ (1921—1939)

374—388

Тамара ПАЦАЙ, Оксана ШЕРЕМЕТА
ЕВОЛЮЦІЯ ПОЛЬСЬКИХ НАРОДНИХ ЗВИЧАЇВ: ПУБЛІЦИСТИЧНО-ЕТНОГРАФІЧНІ РОЗДУМИ АДАМА ФІШЕРА НА СТОРІНКАХ ВИДАННЯ «KRONIKA POWSZECHNA»

389—394

Богдана СИПКО
ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ ПРИЙНЯТТЯ ПРОГРАМНИХ ДОКУМЕНТІВ МУСУЛЬМАНСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ ФРАНЦІЇ

395—403

Олена НИКОРАК
ОСОБЛИВОСТІ ДЕКОРУ БУРУНЧУКОВИХ НАМІТОК БУКОВИНСЬКОГО ПОДІЛЛЯ КІНЦЯ ХІХ — СЕРЕДИНИ ХХ СТОЛІТЬ

404—423

Оксана КУЛІШ
МЕТАФОРА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ІКОНИ «НЕДРЕМНЕ ОКО» ІЗ СУБОТОВА

424—434

Анатолій ЩЕРБАНЬ, Євген ОСАДЧИЙ
ПОСУДИНА-«ТРІЙЧАТКА» З ФОНДІВ КОНОТОПСЬКОГО МУЗЕЮ

435—439

Юлія МАЙСТРЕНКО-ВАКУЛЕНКО
РИСУНОК УКРАЇНСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ В ЕВАКУАЦІЇ (1941—1945)

440—450

Лариса САЛАТЮК
УКРАЇНСЬКИЙ ТРАНСАВАНГАРД: ГЕНЕЗА ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

451—455

Ірина КОВАЛЬ-ФУЧИЛО
МЕМОРІАЛЬНА КУЛЬТУРА Й ОПОВІДІ ПРО ПЕРЕСЕЛЕННЯ ІЗ ЗОН ЗАТОПЛЕННЯ

456—471

Рецензії

Дяків Володимир
Енциклопедичне дослідження основних понять і термінів з теорії етнології

472—474

Мовна Маріанна
Дністер — ріка часу та історичної пам’яті

475—478

Гнатюк В’ячеслав
Ідучи до свого коріння…

479—483

Пилипів Ігор
Новітнє дослідження про лемків

484—485

Радович Роман
Бісерне оздоблення народної ноші українців як етномистецький феномен

486—487

Інформації

Павлюк Степан, Конопка Володимир
Наукова діяльність колективу Інституту народознавства НАН України у 2020 р.

488—499

In memoriam

Професійний і морально-етичний кодекс Євгена Луня (1960—2021)
500—502

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »