« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 395—403

УДК 94(44):28-74-42:347](094.2)”20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.395

ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ ПРИЙНЯТТЯ ПРОГРАМНИХ ДОКУМЕНТІВ МУСУЛЬМАНСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ ФРАНЦІЇ

Богдана СИПКО

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3136-9340
  • кандидат історичних наук, доцент,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  •  кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн,
  •  вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: bogdanasypko@gmail.com

Джерельною базою написання статті стали основні про­грамні документи французьких мусульман — Хартія ісламу у Франції 1994 р., Принципи та юридичні основи, що визначають відносини між цивільною владою й ісламом у Франції 2000 р., Громадянська конвенція мусульман Франції для спільного життя 2014 р., Хартія французького імама 2017 р., Хартія цінностей і принципів Мусульман Франції 2017 р., Хартія принципів для французького ісламу 2021 p. Основний акцент зроблено на історичні умови, в яких приймалися ці акти, а також проблемні моменти їх реалізації. Зокрема, розглядається, як нагальні виклики, які поставали перед французькою уммою — радикалізація частини молоді під впливом зовнішнього тиску, зокрема ІДІЛ, і соціальних проблем, а також прагнення влади взяти ситуацію під контроль, штовхали Французьку раду ісламу до глибоких компромісів. Стаття торкається проблеми суперництва між великими ісламськими федераціями, яке не лише послаблювало Французьку раду ісламу, а й призводило до того, що програмні документи відкидалися частиною спільноти.

Програмні документи мусульман Франції ще не стали предметом окремого вивчення істориків, тому метою пропонованої статті є аналіз окреслених актів, і в цьому полягає актуальність теми.

Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі, систематизації і узагальненні, історичному огляді та спостереженнях автора.

Ключові слова: імам, іслам, П’ята республіка, програмний документ, умма, Франція, Французька рада ісламу, хартія.

  • 1. Сипко Б. Мусульманська спільнота у житті Французької Республіки (1995—2007 рр.): монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 344 с.
  • 2. Boyer A. La place et l’organisation du culte musulman en France. Études. 2001. Vol. 395. P. 619—629. DOI: 10.3917/etu.956.0619.
  • 3. Bruce B. Promoting Belonging through Religious Institutionalization? The French Council of Muslim Faith (CFCM) and the German Islamkonferenz. Political Perspectives. 2010. Vol. 4 (2). P. 49—69.
  • 4. Sfeir A., Coste J. Le Conseil français du culte musulman à l’épreuve du temps. Hommes&Migrations. 2006. № 1259. P. 44—54. DOI: https://doi.org/ 10.3406/homig.2006.4417
  • 5. Zeghal M. La Constitution du Conseil Français du Culte Musulman: reconnaissance politique d’un islam français? Archives de sciences sociales des réligions. 2005. № 129. URL: http://assr.revues.org DOI: https://doi.org/ 10.4000/assr.1113 (Consulté le 19.02.2021).
  • 6. Сипко Б. Проблема інституціоналізації «французького ісламу» у 1990—2003 рр. Вісник Львівського уні­вер­ситету. Серія Історична. 2013. Вип. 48. С. 228—242. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/his. 2013.48.541
  • 7. El Karoui H., Jardin A. Un islam français est possible. Paris: Institut Montaigne, 2016. 177 p.
  • 8. Charte du culte musulman en France. Azeroual Y. Foi et République. Paris: Éditions Patrick Banon, 1995. P. 181—186.
  • 9. Principes et fondements juridiques régissant les rapports entre les pouvoirs publics et le culte musulman en France du 28 janvier 2000. URL: http://www.ambafrance-jo.org/1-9-Pouvoirs-publics-et-culte (Consulté le 19.02.2021).
  • 10.    Convention Citoyenne des Musulmans de France pour le vivre-ensemble. 4 juin 2014. Conseil Français du culte musulman, 2014. 15 p.
  • 11.    Projet de Charte de l’imam de France URL: http://www.umfrance.fr/images/CharteDeImamDeFrance-Con­tri­bu­tion-UMF.pdf (Consulté le 19.02.2021).
  • 12.    Musulmans de France. Charte des valeurs et principes. URL: http://www.uoif-online.com/wp-content/uploads/ 2017/04/CHARTE-MUSULMANS-DE-FRAN­CE-15.04.17.pdf (Consulté le 19.02.2021).
  • 13.    Présentation de la Charte des principes pour l’islam de France au Président de la République. URL: https://www.cfcm-officiel.fr/presentation-de-la-charte-des-principes-pour-lislam-de-france-au-president-de-la-republique/ (Consulté le 19.02.2021).
  • 14.    Cesari J. Être musulman en France: Associations, militants et mosquées. Aix-en-Provence: Institut de recherches et d’études sur le monde arabe et musulman, 1994. URL: http://books.openedition.org/iremam/852 (Con­su­lté le 19.02.2021).
  • 15.    El Khatib M. Le processus de mise en France d’instances représentatives de l’islam de France. De Pierre Joxe à Nicolas Sarkozy: 1990—2003. Mémoire réalisé sous la direction de Gilles Richard. 2003. 77 p.
  • 16.    Helly D. Pourquoi créer une instance unitaire musulmane en Belgique, en Espagne et en France? La réligion dans la sphère publique. Sous la dir. de Solange Lefebvre. Montréal: Presses de l’Université de Montréal, 2005. URL: http://books.openedition.org/pum/10491 (Con­sulté le 19.02.2021).
  • 17.    Zwilling A.-L. Le CFCM et le communautarisme. URL: http://www.communautarismes.hypotheses.org/44/ (Consulté le 19.02.2021).
  • 18.    Le CFCM annonce une «certification» des imams pour promouvoir un «islam tolérant». 25 novembre 2015. URL: http://www.crif.org/fr/revuedepresse/le-cfcm-an­nonce-une-certification-des-imams-pour-promouvoir-un-islam-tol%C3% A9rant/58069 (Consulté le 19.02. 2021).
  • 19.    Le CFCM instaure un «conseil théologique». 10 mai 2016. URL: http://www.crif.org/fr/revuedepresse/le-cfcm-in­staure-un-conseil-theologique (Consulté le 19.02.2021).
  • 20.    Islam — Le CFCM veut «accompagner» les convertis à l’islam, «avant et après». 5 juillet 2016. URL: http://www.crif.org/fr/revuedepresse/islam-le-cfcm-veut-accompagner-les-convertis-lislam-avant-et-apres (Consulté le 19.02.2021).
  • 21.    Une Charte de l’imam adoptée par le Conseil Français du culte musulman. 31 mars 2017. URL: http://www.crif.org/fr/revuedepresse/france-une-charte-de-limam-adoptee-par-le-conseil-francais-du-culte-musulman (Consulté le 19.02.2021).
  • 22.    Сипко Б. Міжрелігійний діалог французьких іудеїв і мусульман на початку ХХІ ст.: інституційний рівень. Народознавчі зошити. 2018. № 4 (142). С. 832—843. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2018.04.832
  • 23.    La mosquée de Paris se retire du Conseil français du culte musulman. Le Parisien, 3 janvier 2018. URL: http://www.leparisien.fr/societe/la-mosquee-de-paris-se-retire-du-conseil-francais-du-culte-musulman-03-01-2018-7482261.php (Consulté le 19.02.2021).
  • 24.    Déclaration de M. Emmanuel Macron, président de la République, sur la lutte contre les séparatismes, Les Mureaux le 2 octobre 2020. URL: https://www.vie-publique.fr/discours/276537-emmanuel-macron-02102020-separatismes (Consulté le 19.02.2021).
  • 25.    Projet de loi № 3649 confortant le respect des principes de la République. URL: https://www.assemblee-nationale.fr/dyn/15/textes/l15b3649_projet-loi (Consulté le 19.02.2021).

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »