Народознавчі зошити. 2018. № 5 (143). С. 1039–1338

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.05

5-2018

Ювілеї

Шпак Оксана Дмитрівна
ПРАЦЯ НА БЛАГО УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА (До ювілею Олени Іванівни Никорак)

1039—1061

Стельмащук Галина Григорівна
ДОСЛІДНИЦЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА ОЛЕНА НИКОРАК

1062—1068

Сапеляк Оксана Адамівна
ЕТНОЛОГІЧНІ РОЗСЛІДИ ДОКТОРА МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА ОЛЕНИ НИКОРАК

1069—1076

Никорак Олена Іванівна
ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ЛІЖНИКАРСТВА В ТВОРЧОСТІ СУЧАСНИХ МИСТЦІВ

1077—1095

Герус Людмила Мечиславівна
ХЛІБ І ТКАНИНА В ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ: ФУНКЦІЇ ТА ЗМІСТОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ

1096—1105

Болюк Олег Миколайович
ФУНКЦІОНАЛЬНА, ТЕКТОНІЧНА, СИМВОЛІЧНА СТРУКТУРИ ДЕРЕВ’ЯНОГО ОБЛАДНАННЯ ЦЕРКВИ У ПРОСТОРІ ТАЇНСТВА ЄВХАРИСТІЇ

1106—1123

Мотиль Романа Ярославівна
ТОВСТЕ — САМОБУТНІЙ ОСЕРЕДОК ПОДІЛЬСЬКОГО ГОНЧАРСТВА

1124—1131

Козакевич Олена Романівна
МЕРЕЖИВО ТА В’ЯЗАННЯ У НАРОДНОМУ ВБРАННІ ГУЦУЛІВ РАХІВЩИНИ КІНЦЯ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: ЛОКАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ

1132—1148

Ямборко Ольга Ярославівна
КИЛИМ В ЖИТЛОВОМУ ІНТЕР’ЄРІ ЯК ЕЛЕМЕНТ РАДЯНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ПОБУТУ

1149—1160

Молинь Валентина Дмитрівна
МИСТЕЦЬКІ ТВОРИ РІЗЬБЯРІВ ДИНАСТІЇ ШКРІБЛЯКІВ НА ВИСТАВКАХ ГАЛИЧИНИ (160-річчю Миколи Шкрібляка присвячується)

1161—1167

Юсипчук Юрий Володимирович
РІЗЬБЛЕННЯ ТА МЕТАЛІРСТВО НА ГУЦУЛЬЩИНІ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТОЛІТТЯ

1168—1175

Статті

Тарас Ярослав Миколайович
ПРОМИСЛИ І РЕМЕСЛА НА ПОКУТТІ

1176—1190

Радович Роман Богданович
ЗАБУДОВА ПОКУТСЬКОГО ДВОРУ: БУДІВЛІ ДЛЯ УТРИМАННЯ ДОМАШНІХ ТВАРИН, ПТИЦІ ТА МАЛІ АРХІТЕКТУРНІ ФОРМИ

1191—1202

Зюбровський Андрій Вікторович
ТРАДИЦІЙНІ КАТАЛІЗАТОРИ ПРОЦЕСУ БРОДІННЯ ТІСТА У ХЛІБОПЕЧЕННІ НАСЕЛЕННЯ ЕТНОГРАФІЧНОЇ ВОЛИНІ В КІНЦІ ХІХ — НА ПОЧАТКУ ХХІ ст.

1203—1210

Келемен Юлія Іванівна
СПІВВІДНОСНІСТЬ ОБРЯДУ І ТЕКСТУ В КУПАЛЬСЬКИХ ТРАДИЦІЯХ ВОЛИНІ

1211—1222

Сокіл Василь Васильович
УЧИТЕЛЬ-ПАТРІОТ

1223—1228

Галина Василівна Коваль
НАРОДНОПОЕТИЧНА НУМЕРОЛОГІЯ В КАЛЕНДАРНОМУ ТЕКСТІ

1229—1238

Мовна Маріанна Василівна
ЯКУБ ШАЛЛЬ ТА ІЗИДОР ГЬОЛЬЦЕЛЬ: ПРЕДСТАВНИКИ ЄВРЕЙСЬКОЇ ПУТІВНИКОВОЇ ВІЗІЇ ЛЬВОВА 30-х рр. ХХ ст.

1239—1245

Матвєєва Юлія Геннадіївна
ВУЗЛИ НА ЗАВІСАХ ТА ВУЗЛИ НА КОЛОНАХ У ВІЗАНТІЙСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ: ПОХОДЖЕННЯ, ВИКОРИСТАННЯ, СИМВОЛІКА

1246—1254

Купчинська Лариса
ХУДОЖНИКИ ВІДЕНСЬКОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ШКОЛИУ ТЕАТРАЛЬНОМУ ЖИТТІ ЛЬВОВА КІНЦЯ XVIII — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТЬ

1255—1267

Косів Роксолана Романівна
ІКОНОГРАФІЯ СВЯТИХ МОНАХІВ ОНУФРІЯ, СИМЕОНА СТОВПНИКА ТА САВИ ОСВЯЩЕННОГО У ТВОРАХ РИБОТИЦЬКИХ МАЙСТРІВ 1670—1750-х РОКІВ

1268—1278

Тріска Оксана
ВИТОКИ УКРАЇНСЬКОЇ ХАТНЬОЇ ІКОНИ: ПАТРОНАЛЬНИЙ ПРИНЦИП СВЯТОСТІ

1279—1289

Гомирева Олена Іванівна
ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ СЕПІЙ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 1856 РОКУ

1290—1297

Косів Василь Михайлович
НАРОДНИЙ ОРНАМЕНТ ЯК СИМВОЛ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ГРАФІЧНОМУ ДИЗАЙНІ УРСР ТА ДІАСПОРИ 1945—1989 рр.

1298—1307

Сунь Ке
КИТАЙСЬКИЙ ОЛІЙНИЙ ЖИВОПИС ПЕРІОДУ «ШРАМІВ МИСТЕЦТВА» ТА ВИНИКНЕННЯ НЕОКЛАСИЦИЗМУ

1308—1319

Юдова-Романова Катерина Володимирівна
ВОГНЯНІ ЕФЕКТИ ЯК ЕЛЕМЕНТ ВІЗУАЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ ПУБЛІЧНОГО ПРОСТОРУ

1320—1325

Канаплянікав Дмитро Геннадійович
ВКЛЮЧЕННЯ В КОНЦЕПТ ЛЮДИНИ БІЛОРУСАМИ МІФОЛОГІЧНИХ ПЕРСОНАЖІВ: «НЕВИДИМІ ХАЗЯЇНИ» АБО ЕЛЬФИ БІЛОРУСІ

1326—1333

Рецензії

Василь Костик
ПЕРШЕ ФУНДАМЕНТАЛЬНЕ ВИДАННЯ ФОЛЬКЛОРИСТИЧНОЇ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ В УКРАЇНІ

1334—1335

Тетяна Гощіцька
ФУНДАМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАДИЦІЙНОЇ АРХІТЕКТУРИ ПОЛІССЯ

1336—1338

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »