Авторам

Вимоги до оформлення авторами публікацій
в “Народознавчих зошитах”

Увага! Останні зміни у вимоги внесені 01.09.2018. Змiни ще вносяться.

Політика відкритого доступу. Редакційна колегія журналу «Народознавчі зошити» керується у своїй роботі міжнародними етичними правилами наукових публікацій і дотримується політики відкритого доступу до опублікованого матеріалу. Користувачі можуть читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати, або посилатися на повні тексти статей цього журналу. Єдиним обмеженням на відтворення і поширення і єдиною умовою копірайта в цій галузі має бути право автора контролювати цілісність своєї роботи і обов’язкові посилання на його ім’я при використанні роботи і її цитуванні. Це, відповідно до визначення BOAI (Budapest Open Access Initiative) відкритого доступу [до рецензованої наукової літератури].

Повнотекстовий доступ в режимі реального часу до наукових статей Журналу на офіційному сайті у розділі Архів номерів.

Права та вiдповiдальностi. Редакційна колегія журналу не несе відповідальності за зміст публікацій та може не поділяти світоглядних переконань авторів. За зміст, точність викладених фактів, цитат і посилань несуть відповідальність автор та рецензенти.

Редакція залишає за собою право на незначне редагування і скорочення, а також літературне виправлення тексту (зі збереженням головних висновків та стилю автора). Тексти, оформлення яких не відповідає вказаним вимогам, не приймаються до друку.

Редакційна колегія має право на відмову публікації рукописів, що містять вже опубліковані дані, а також матеріали, які не відповідають профілю журналу. Рішення про можливість публікації приймає редколегія та незалежні рецензенти.

Рецензування. Процедуру незалежного рецензування проходять усі статті, які надійшли до редакції журналу. Рецензенти – вчені, які здійснюють дослідження за спеціальністю. Оцінюється якість дослідження, оригінальність, новизна, структура статті.

Ні автору, ні рецензентам не надається інформація один про одного. Прислану статтю редакція відправляє (без імені автора) двом вибраним рецензентам, які є експертами в цій галузі.

Рецензування рукописів проводиться конфіденційно. Розголошення конфіденційності рецензування рукопису порушує права автора. Редактори не повідомляють інформацію, що стосується рукопису нікому, крім самих авторів і рецензентів. Порушення конфіденційності можливе лише у випадку заяви про недостовірність або фальсифікацію матеріалів, у всіх інших випадках її збереження обов’язкове.

Відповідальність за порушення авторських прав та недотримання існуючих стандартів в матеріалах статті покладається на автора статті. Відповідальність за достовірність наведених фактів і даних, обґрунтованість зроблених висновків та рекомендацій й науково-практичний рівень статті несуть автор та рецензенти.

Рецензенти надсилають рецензії до редакції, редакційна колегія приймає остаточне рішення про публікацію на підставі висновків рецензентів.

У разі негативної рецензії чи наявності суттєвих зауважень стаття може бути відхилена або повернута автору (авторам) на доопрацювання.

Остаточне рішення, разом з  коментарями рецензентів, відправляється автору.

До друку приймаються наукові статті, доповіді і повідомлення, документи і пам’ятки, рецензії на нові видання, повідомлення про наукові події й заходи (конференції, виставки) українською та англійською мовами. У журналі друкуються оригінальні роботи, що містять нові наукові результати. Авторський текст не має бути опублікованим раніше, та не може бути перекладом раніше опублікованої статті. Виклад повинен бути чітким, стислим, без повторень. Текст не може містити заборонених до друку матеріалів, оскільки збірник є відкритим джерелом інформації.

Всi матерiали необхiдно надсилати на електронну адресу редакції ethnolog@gmail.com

Текст подається до редакції у формі файла з назвою у вигляді «ПрізвищеАвтора.doc». ПрізвищеАвтора – латинськими літерами, наприклад, petrenko.doc.

Текст набирається в редакторі Word for Windows, у форматі .rtf, .doc або .xdoc. Шрифт – Times New Roman, кегль – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, поля – усі 2 см, абзац – 1 см.

Обсяг – 10–30 сторінок, кількість ілюстрацій – до 20.

Нумерація сторінок – наскрізна.

У тексті слід використовувати символи за зразком: лапки типу «…», апостроф (’). Тире у тексті (довге) обов’язково з обох боків відділяють пробілами. Не відділяти від попередньої цифри знак градуса, процента (5°; 23%).

Відділяти нерозривним пробілом (одночасне натискання клавіш Ctrl+Shift+Пробіл) знаки і літери на означення томів, частин, параграфів, пунктів, номерів сторінок тощо від наступної цифри (§ 1; Т. 4; С. 5–50); загальноприйняті позначення одиниць виміру від попередньої цифри (22 км; 50 грн; 4 тис.); ініціали та прізвище (М. Грушевський); скорочення після переліків (і т. п., і т. д.); перед географічними назвами (с. Стрілки, м. Рівне, р. Дніпро) та перед скороченнями р., рр., ст. Скорочення типу 60-ті, 2-го друкувати через нерозривний дефіс (одночасне натискання клавіш Сtrl+Shift+Дефіс). Часові та числові інтервали оформляти через тире без пробілів (січень–лютий; 5–349).

Авторський коментар необхідно робити у круглих дужках із зазначенням через тире ініціалів автора. Коментар – прямим шрифтом, ініціали автора – курсивом.
Виноски (пояснення) необхiдно подавати посторінково з наскрізною арабською нумерацією. Кегль – 10. Не можна робити виноски до назви статтi, а також до пiдписiв до iлюстрацiй.

Джерела у списку літератури нумерують послідовно в порядку їх цитування у тексті. Кожне джерело, процитоване в роботі має з’явитися у списку використаних джерел. Так само, кожен запис у списку використаних джерел має бути згаданим в тексті роботи. У тексті посилання потрібно подавати у квадратних дужках цифрами, що відповідають їхнім номерам у списку. Не припустимі посилання на неопубліковані матеріали. Небажані посилання на підручники, енциклопедії, довідники. Посилання на джерела в тексті подають за таким зразком: [5, с. 12], де 5 – номер джерела за списком використаних джерел, 12 – сторінка. Посилання на декілька джерел одночасно подають таким чином: [1; 3; 14] або [2, с. 43; 8, с. 64; 12, с. 147]. Посилання на архівні джерела – [2, арк. 241, 217зв].

Кожну ілюстрацію (світлини, рисунки) необхідно подавати в окремому файлі. Ілюстрації у середині файлів Word не приймаються. Ілюстрації повинні бути пронумеровані за порядком їх розташування в тексті, наприклад 01.jpg, 02.tif. В електронному вигляді ілюстрації повинні бути виконані високоякісно, збережені у форматах *.tif, *.eps або *.jpg.

На кожну ілюстрацію у тексті обов’язково повинно бути посилання.

Підписи до ілюстрацій необхідно подати у тексті, в самому кінці, після літературних посилань, у вигляді: Номер ілюстрації – Підпис. Не можна робити виноски (посилання) до пiдписiв до iлюстрацiй.

Таблиці повинні бути пронумеровані за порядком їх розташування в тексті та мати назву. Набирати таблиці необхідно у програмі Word. Примітки та виноски до таблиці необхідно друкувати безпосередньо під нею. Розмір шрифта тексту таблиць може бути зменшений (до 8–10 pt).

На кожну таблицю у тексті обов’язково повинно бути посилання.

Наукова стаття повинна містити такі необхідні елементи:

індекс УДК (зазначаємо у лівому верхньому кутку);

через інтервал у правому верхньому кутку
блок українською мовою:
назва статті (назву статті друкують великими літерами та виділяють напівжирним шрифтом; назви підрозділів – напівжирним шрифтом без крапки в кінці, текст з нового рядка; додаткові підрозділи – курсивом з крапкою в кінці назви підрозділу, текст у цьому ж рядку). Назва не повинна мiстити виносок (посилань);

через інтервал
ім’я та прізвище автора (авторів) (ім’я малими, прізвище великими літерами);
код ORCID (http://orcid.org/) (обов’язково) (курсивом);
науковий ступінь, вчене звання (курсивом);
посада і місце роботи (без скорочень курсивом);
e-mail (курсивом);

через інтервал
анотація (анотація повинна бути стислою, не повинна повторювати назву статті, містити загальних фраз, не дублювати розділ «Висновки», не мiстити цитат, не мати виносок (посилань). Анотація повинна стисло назвати тематику, проблематику, мету чи об’єкт дослідження (вiдповiдайте на питання: що дослiджується, що аналiзується, що висвiтлюється, що розглядається, чому придiляється основна увага, яка проблема пiднiмається, яких аспектiв торкається?);

через інтервал
ключові слова – 5–10 слів;

через інтервал у лівому верхньому кутку
блок англійською мовою (аналогічно українській):
назва статті;
ім’я та прізвище автора (авторів);
код ORCID;
науковий ступінь, вчене звання;
посада і місце роботи;
e-mail;
анотація (Introduction, Problem Statement, Purpose, Methods, Results, Conclusion) 1800–2000 знаків;
ключові слова.

Стаття має бути структурована за такими розділами:

– Вступ, де окреслено постановку проблеми, актуальність обраної теми, аналіз останніх досліджень та публікацій, мету й завдання роботи;

– Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

– Висновки, де підведено підсумки роботи та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі;

– Список використаних джерел з транслітерацією.

Перед списком літератури даємо список скорочень за абеткою.

Список літератури має складатися з двох частин: Список літератури та References.

Список літератури — джерела мовою оригіналу, оформлені відповідно до українського стандарту бібліографічного опису (ДСТУ 8302:2015: Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання. Київ, 2016).

У переліку посилань необхідно зазначати: для книг — прізвище та ініціали автора, назву, місто, видавництво, рік видання, кількість сторінок; для статей — прізвище та ініціали автора, назву, назву журналу, рік і том, номер журналу, сторінки початку й кінця статті.

До джерела необхідно додати цифровий ідентифікатор DOI (в разі наявності), наприклад: https://doi.org/10.15407/scin13.05.019.

Приклади оформлення посилань на літературні джерела

Статті в журналах

Парахіна М. Проблема повернення культурного надбання України в українсько-російських взаємовідносинах: з історії проблеми. Східноєвропейський історичний вісник. 2018. № 6. С. 8—14. DOI: 10.24919/2519-058x.6.123760.

Федорчук О., Куцир Т., Кумпікайтє Е., Мілашенє Д., Ненартавічютє Е. У пошуках етномистецької ідентичності: українсько-литовські студії (зустріч перша). Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 333—338.

Книги

Фольклорні записи Марка Вовчка та Опанаса Марковича. Київ: Наукова думка, 1983. 327 с.
Kožmínová A. Podkarpatská Rus. Práce a život lidu. Praha, 1992.
Mathews T.F. The Early Churches of Constantinopole: Architecture and Liturgy. University Park: Pennsylvania State University Press, 1971. 194 р.

Матеріали конференцій

Цяо Шубей. Тенденции в проектировании детского игрового пространства в Китае. Педагогічні аспекти підготовки викладачів з візуального мистецтва та дизайну: сучасність і перспективи; Актуальні питання мистецтвознавства: виклики XXI століття: Збірник матеріалів Міжнародних науково-методичних конференцій (м. Харків, 9—12 жовтня 2017). Харків, 2017. С. 349—350.

Рецензії

Конопка В. Комплексне дослідження традиційного житла Полісся. Народознавчі зошити. 2018. № 4. С. 1018—1019. Рец. на кн.: Радович Р. Поліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процеси. Львів, 2017.

Архіви

Архів ІН НАН України, ф. 1, оп. 2, од. зб. 704, арк. 1—489. Серебрякова О.Г. Покуття (польові матеріали, зібрані в Коломийському, Снятинському, Тлумацькому, Тисменицькому, Городенківському р-нах Івано-Франківської обл., 2013, 2014, 2016, 2017 рр.).

Електронні ресурси віддаленого доступу

Наукові публікації і видавнича діяльність НАН України. Київ, 2007. URL: http://www.nas.gov.ua/publications (дата звернення: 19.03.2014).

Garfield E. More on the ethics of scientific publication: abuses of authorship attribution and citation amnesia undermine the reward system of science. Essays of an information scientist. URL: http://www.garfield.library.upenn.edu/essays/v5p621y1981-82.pdf (Last accessed: 16.04.2013).

References — це список літератури, перекладений англійською мовою (або транслітерований в романському алфавіті) і оформлений згідно з міжнародним бібліографічним стандартом АРА (American Psychological Association (APA) Style: http://nbuv.gov.ua/node/929). Про стиль також у https://ztu.edu.ua/ua/science/files/6_APA-style.pdf.

При транслітерації слід дотримуватись вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею» від 27 січня 2010 р. № 55.

Транслітеруємо тільки прізвища авторів, назви міст, видавництв, назви журналів, газет, організацій (якщо їх назв англійською немає на офіційних сайтах).

У References, як і в списку літератури, до джерела необхідно додати цифровий ідентифікатор DOI (в разі наявності) та у кінці мову оригіналу (наприклад: [in Ukrainian], [in Russian], іноземного – [in English], [in Polish], [in German] тощо).

Безоплатно скористатися програмою транслітерації україномовного тексту латиницею
можна на сайті http://litopys.org.ua/links/intrans.htm, а російськомовного тексту – на сайті http://www.translit.ru.

До References необхідно вносити:

Опис журналу

прізвища всіх авторів (між прізвищем та ініціалами, а також між прізвищами співавторів ставимо кому, а перед останнім автором знак &);
рік виходу статті у круглих дужках ( ), якщо газета – рік, число, місяць через кому у круглих дужках ();
назва статті англійською мовою;
переклад назви журналу (газети) англійською мовою (транслітеровану назву журналу (газети), якщо назви англійською немає на сайті) (назва курсивом);
номер журналу (курсивом) (том, випуск) та сторінковий інтервал через кому цифрами.

Опис книги

прізвища всіх авторів (між прізвищем та ініціалами, а також між прізвищами співавторів ставимо кому, а перед останнім автором знак &);
рік виходу у круглих дужках ( ) (до і після дужок крапка);
переклад назви англійською мовою (після назви крапка);
місто;
видавництво (після міста перед видавництвом двокрапка).
Для книги без автора можна вказати редактора(ів) (аналогічно авторам із зазначенням в круглих дужках (ed), (eds)).
Для електронних книг після назви даємо посилання на електронний ресурс. Retrieved from:
Для розділу із книги після авторів і року подаємо: Назву розділу. In Назву книги (сторінки pp. Xxx-x). Місто: Видавництво.

Доповідь на конференції

подаємо як розділ із книги.
Прізвище, Ініціали. (Рік). Назва виступу, Відомості про конференцію. Місце видання: Видавництво.

Багатотомні видання

Прізвище автора багатотомної праці, Ініціали, & Прізвище редактора, Ініціали (Ed.). (Рік). Назва багатотомної праці (номер видання). (Діапазон томів). Місце видання: Видавництво.

Для окремого тому

Прізвище автора тому, Ініціали. (Рік). Назва тому. Ініціали Прізвище редактора (Ed.), Назва багатотомної праці: Підназва (номер видання). (Номер тому, сторінковий інтервал). Місце видання: Видавництво.

Дисертації

Автор. (рік публикації). Назва дисертації (Докторська чи кандидатська). Доступ до неї.
(Для неопублікованої назву установи). Обов’язкові елементи для опису: PhD dissertation, Extended abstract of PhD dissertation, Master’s thesis.

REFERENCES приклади

Статті в журналах

Konopka, V. (2013) Areal characteristics of harvest caroling tradition in Ukraine. The Ethnology notebooks, 3(111), 447–455 [in Ukrainian].

Книги

Artiukh, L.F. (1977). Ukrainian folk cooking (Historical-ethnographic research). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
Williams, J. M. (Ed.). (2016). Applied sport psychology: peak performance (5th ed.). Boston: McGraw-Hill.

Частина книги

Grosman, D. (2009). Writing in the dark. In T. Morrison (Ed.), Burn this book (pp. 22-32). New York, NY: HarperCollins Publishers.

Матеріали конференцій

Radovych, R. (2016). Development of the system of heating of housing in Ukrainian Carpathians. Monuments of Tustan in the context of the development of the Carpathians in the prehistoric times and in the Middle Ages; problems of their preservation and use (Proceedings of the 3rd International Scientific Conference). Lviv [in Ukrainian].

Окремий том багатотомного видання

Tolstoy, N.I. (Ed.). (2012). Slavic antiquities: Ethno linguistic dictionary (Vol. 5). Moscow: Mezhdunarodnyye otnosheniya [in Russian].
Niehuis, S. (2008). Dating. In J. T. Sears (Ed.), The Greenwood encyclopedia of love (Vol. 6, pp. 57- 60). Westport, CT: Greenwood.

Дисертації

Radovych, R.В. (2018). Polissya dwelling: cultural and genetic origins and evolutionary processes. (Doctoral dissertation). Ivan Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].

Автореферати дисертацій

Movna, U. (2017). Beekeeping: Ukrainian ritual contex. The thesis for the academic degree of Doctor of Historical Sciences with a specialization in Ethnology. Lviv [in Ukrainian].
Radovych, R.В. (2018). Polissya dwelling: cultural and genetic origins and evolutionary processes. (Dr. hist. sci. diss. abstr.). Lviv [in Ukrainian].

Архівний документ

Goroshko L.M. (2013). Field materials from Pokuttia (Kolomyjsky, Gorodenkivsky, Tlumatsky, Snyatinskyi district, Ivano-Frankivsk oblast). // Archive of the IN NANU (Archive of the Institute of Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine). F. 1. Op. 2. Od. save 698. Arc. 1–116 [in Ukrainian].

Електронні ресурси віддаленого доступу

Scientific publications and publishing activities of the National Academy of Sciences of Ukraine. Retrieved from: http://www.nas.gov.ua/publications (Last accessed: 19.03.2014).

Всi матерiали необхiдно надсилати на електронну адресу редакції ethnolog@gmail.com

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »