2014 рік, випуск 3

3-2014

Нахлік Є. Історизм та психологізм Шевченкового реалізму. С. 431-452

У синтетичній розвідці узагальнюються і по-новому розглядаються різноманітні аспекти реалізму в поезії та прозі Т. Шевченка. Автор доводить, що лірична автопсихографія Шевченка вела не тільки до реалізму, а й до історизму, і то більшою мірою, ніж романтичні історичні поеми, — у сенсі правдивого, конкретно-історичного віддзеркалення життєвої та психологічної історії поета як творчої особистості середини ХІХ ст.
Ключові слова: міметизм, соціальний і психологічний аналіз, соціально-історична конкретність, соціально-психо­логічний детермінізм, критика соціальної дійсності, сатира, гротескний реалізм, просвітницький реалізм, літературна типізація.

читати »

Пахаренко В. «Серцем поділитись…» (Родинні архетипи у художньому світі Тараса Шевченка). С. 453-461

У статті умотивована думка, що візіонерсько-міфотворчий тип таланту Шевченка зумовив засадничу архетипність його творчості. Визначальний у «Кобзарі» архетип родини, він виявляється на рівнях особистісному, національному, духовному.
Ключові слова: Тарас Шевченко, архетип, міфотворчість, візіонерство, христологія, національний менталітет.

читати »

Кирчів Р. «Подай же руку козакові і серце чистеє подай». С. 462-466

Передається духовний зв’язок, переклик ідейного концепту Шевченкового вірша «Полякам» з сучасно польскою піснею, співаною під сильним враженням від Київського Євромайдану, — «Podaj rękę Ukrainie» («Подай руку Україні»).
Ключові слова: концепт, серце, рефлексія, метафорика.

читати »

Кузьменко О. Шевченківські ідейні концепти у поетиці стрілецького фольклору (Україна, Воля, Слава, Могила). С. 467-477

Розглядаються поетичні образи «Україна», «Слава, «Воля», «Могила», які задіяні у художній системі стрілецького фольклору (у народних та фольклоризованих піснях, переказах) в їх кореляції з однойменними шевченківськими ідейними категоріями. Стверджується, що націософська концепція Т. Шевченка безпосередньо вплинула на зміст, семантичну структуру та прагматику цих образних констант.
Ключові слова: Т. Шевченко, стрілецький фольклор, Україна, слава, воля, розрита могила, поетика, концепт, образ.

читати »

Кравченко В. Григорій Нудьга — шевченкознавець. С. 478-480

У статті йдеться про Г. Нудьгу як шевченкознавця та дослідника української романтичної балади в її історичному розвитку. Аналізується балада Т. Шевченка «Чого ти ходиш на могилу?..».
Ключові слова: Григорій Нудьга, шевченкознавство, балада, зміст, поетика.

читати »

Вертій О. Етика Григорія Нудьги. С. 481-490

Визначені основні джерела та складові етики Г.А. Нудьги як громадянина, вченого і письменника.
Ключові слова: життя, мета, смисл, цінність, світогляд, позиція.

читати »

Михно Л. Особливості наукового мовомислення Г.А. Нудьги. С. 491-493

Розглядається специфіка стильової манери наукових праць Г.А. Нудьги (мовний аспект). Зроблено спробу виокремити стильові домінанти наукового дискурсу вченого.
Ключові слова: науковий стиль, мова наукових праць, науковий дискурс.

читати »

Голик Р. Сльози й кості: Перша світова війна у текстах та уявленнях галицьких селян. С. 494-501

Досліджуються окремі аспекти фольклорного зображення Першої світової війни, її рецепція в історичній свідомості галицьких селян. Автор аналізує пісні т. зв. «талергофського циклу» в порівнянні з іншими народними текстами, присвяченими воєнним подіям.
Ключові слова: Галичина, історія, Талергоф, фольклор, Перша світова війна, селяни, ментальність, уявлення.

читати »

Луньо Є. Повстанський героїчний епос і питання сучасного державотворення. С. 502-513

У статті розглядається місце і роль повстанського народного героїчного епосу в процесі сучасного українського державотворення. Зазначено, що оповідний фольклор періоду героїчних ОУН та УПА передає теперішнім поколінням важливі ідеї та постулати: ідеалізм, націоналізм, цивілізаційний вибір, державність, суверенність, соборність, консолідація, покладання на власні сили, мовне питання, демократія в її істинному сенсі, що є необхідними для успішного утвердження державності.
Ключові слова: державотворення, повстанський народний епос, ОУН, УПА, масова свідомість, героїзм, національний дух.

читати »

Харчишин О. Маланкові пісні українців півночі Молдови: поетичний аспект (переосмислення мотивів). С. 514-528

На експедиційному матеріалі з українських сіл півночі Молдови (2005—2009 рр.) простежено в новорічних піснях про Маланку функціональні зміни ХХ—ХХI ст. із переосмисленням поетичних мотивів. Виявлено виразну передшлюбну семантику досліджуваних пісень, що дає змогу розглядати цей регіональний прояв творчості в загальній системі української народної поезії кохання.
Ключові слова: Маланка, маланкові пісні, Молдова, запис, текст, мотив, семантика.

читати »

Пастух Н. Жанровий репертуар українців українсько-молдовського суміжжя в контексті жанрової типології погранич. С. 529-544

На основі матеріалів польових фольклористичних обстежень та в контексті широкого порівняльного аналізу виявлено своє­рідність жанрової морфології українського фольклору на українсько-молдовському пограниччі. Огляд конкретних прикладів такої своєрідності та зіставлення їх зі схожими явищами на інших порубіжних теренах дають змогу говорити загалом про типологію жанрової моделі погранич.
Ключові слова: фольклорний жанр, жанрова система, українсько-молдовське пограниччя.

читати »

Пащенко Є. Проблеми і завдання порівняльного вивчення етногенезу хорватів в українському контексті. С. 545-560

Розглянуто головні напрями вивчення проблеми етногенезу хорватів — в історичному розвитку, вказано на деякі головні праці хорватських та іноземних дослідників. Український контекст висвітлено як потребу комплексного міждисциплінарного дослідження українських і хорватських вчених. Викладено положення здійснених досліджень і вказано на сфери подальшого вивчення.
Ключові слова: етногенез хорватів, українсько-хорватські зв’язки, Дубровник, Рагуза, міф.

читати »

Шалак О. Рукопис подільського весілля з архіву Олександра Кістяківського: атрибутування і текстологія. С. 561-574

Подається рукопис подільського весілля, віднайдений в архіві відомого юриста, доктора кримінального права О. Кістяківського. О. Шалак здійснила текстологічний аналіз і арґументовано довела авторство опису, що належить подільському фольклористові А. Димінському. Дослідниця охарактеризувала методологічні засади записування збирача на прикладі віднайденого рукопису.
Ключові слова: рукопис, архів, весілля, Андрій Димінський, фіксація, варіант.

читати »

Гунчик І. Тематико-функціональна приналежність українських народних молитов у праці В. Милорадовича «Житье-бытье лубенского крестьянина». С. 575-579

У статті розглядаються фольклорні молитви з відомої російськомовної праці В. Милорадовича «Житье-бытье лубенского крестьянина», з’ясовується їх тематико-функціо­нальна приналежність в українському оказіонально-обря­довому фольклорі. Автор звертає увагу, що у цьому дослідженні В. Милорадович уперше в вітчизняній фольклористиці використав термін «народна молитва», назвавши ним варіант магічно-сакрального тексту, відомий у народі як «Сон Пресвятої Богородиці».
Ключові слова: народна молитва, фольклор, магічно-сакральний текст, тематична група, персонаж, функціональний різновид.

читати »

Пошивайло С. Народні назви знарядь, споруд та інструментів, які використовуються у гончарному виробництві Полтавщини. С. 580-583

Розглядається лексико-семантична група (ЛСГ) гончарської лексики, що включає в себе народні назви знарядь, споруд та інструментів, які використовуються у гончарному виробництві Полтавщини. Зокрема подано варіанти назв реалій та з’ясовано склад, структуру та семантичне наповнення даної ЛСГ.
Ключові слова: гончарство, гончарська лексика, знаряддя, інструменти, назви.

читати »

Горох Г. Духовний хоровий спів у місті Рівне на межі ХХ—ХХІ століть: інституційний аспект. С. 584-589

Досліджуються особливості розвитку духовної хорової музики в м. Рівне на межі ХХ—ХХІ століть; здійснюється аналіз діяльності хорових колективів духовного спрямування.
Ключові слова: хорове мистецтво, духовна музика, хор.

читати »

Сокіл В. Почин української фольклористичної енциклопедії. С. 590-619

Йдеться про створення повноцінної фольклористичної енциклопедії України. Коротко подається історіографія проблеми. Мета запропонованої роботи — узагальнення й підсумки досвіду в ділянці української фольклористики. Енциклопедія міститиме статті про персоналії, фольклорні зібрання, часописи, у яких представлені народнопоетичні матеріали, а також архівні джерела, профільні інституції, установи, заклади тощо. Належне місце займуть фольклорні персонажі, як і жанри, теорія, поетика фольклору. Пропонується читачам лише дещиця із великої теми, керівником якої є автор.
Ключові слова: фольклористична енциклопедія, персоналія, персонаж, збірник, жанр, теорія фольклору, поетика фольклору.

читати »

Сокіл В. Закарбовані в пам’яті. С. 620-628

Подаються пропам’ятні статті про п’ять непересічних особистостей, які відійшли у вічність у 2013 році. Це велика втрата для української фольклористики. Йдеться про: Григорія Дем’яна — представника історичної школи, неперевершеного збирача, дослідника повстанської тематики; Наталію Шумаду — класичного україніста та болгариста, репрезентанта київської школи; Степана Мишанича — виразника естетичного напрямку в народознавстві, джерелознавця, енциклопедиста; Йосипа Федаса — знавця українського вертепу; Олега Павлова — прихильника психологічної течії в українській фольклористиці.
Ключові слова: українська фольклористика, дослідник, збирач, болгарист, естетичний напрям, психологічна течія.

читати »

Кирчів Р. Найтепліші спогади про Наталію Сергіївну Шумаду. С. 629-630
читати »

Кузьменко О. «Зозуленько рябенька, пташечко маленька! Закуй мені по звичаю…», або про що віщує зозуля?. С. 631-634
читати »

Яців Р. Мала енциклопедія життя наддністрянського села. С. 635-635
читати »

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »