Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 303–526

2-2018

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.02

Від редактора

Павлюк Степан
Унікальний підрозділ української академічної науки

303-304

Народне мистецтво у міждисциплінарних дискурсах: теорія, методика, термінологія

Герус Людмила Мечиславівна
МОТИВАЦІЯ Й ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ «УКРАЇНСЬКЕ ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО 1990—2020-х РОКІВ: ЕТНІЧНІ СМИСЛИ ТВОРЧИХ ПРАКТИК»

305–309

Никорак Олена Іванівна
МИХАЙЛО СТАНКЕВИЧ — ДОСЛІДНИК ТЕОРІЇ ДЕКОРАТИВНОГО МИСТЕЦТВА

310–318

Федорчук Олена Степанівна
КОНЦЕПЦІЯ ЕТНІЧНОЇ МИСТЕЦЬКОЇ ТРАДИЦІЇ БІСЕРНОГО ОЗДОБЛЕННЯ НАРОДНОЇ НОШІ УКРАЇНЦІВ (Частина 2. Чинники формування, еволюціонування та актуалізації етнічної мистецької традиції)

319–327

Лебедєва Альона Ігорівна
«НАРОДНИЙ ДИЗАЙН»: ПОНЯТТЯ, ЩО НЕ СТАЛО ТЕРМІНОМ

328–332

Федорчук Олена Степанівна, Куцир Тетяна Василівна, Кумпікайтє Егле, Мілашенє Дайва, Ненартавічютє Еріка
У ПОШУКАХ ЕТНОМИСТЕЦЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ: українсько-литовські студії (зустріч перша)

333–338

Місце та роль народного мистецтва у культурному просторі ХХІ століття: осередки, майстри, художні ідеї

Болюк Олег Миколайович
СУЧАСНИЙ СТАН ТВОРЧИХ ПРАКТИК УКРАЇНСЬКОГО ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА (НАРАТИВИ ІНТЕРНЕТ-ДЖЕРЕЛ): Питання перше: спроби класифікації корисної інформації

339–343

Куцир Тетяна Василівна
ПОШУК НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ШЛЯХОМ РЕКОНСТРУКЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ВБРАННЯ

344–352

Віннікава Марія
ГОЛОВНІ УБОРИ В ТРАДИЦІЙНОМУ ЖІНОЧОМУ КОСТЮМІ БІЛОРУСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПОГРАНИЧЧЯ (ЗАХІДНЕ ПОЛІССЯ)

353–362

Тріска Оксана Олегівна
ТРАДИЦІЯ ХАТНЬОЇ ІКОНИ НА СКЛІ: ВІДРОДЖЕННЯ, ІНТЕРПРЕТАЦІЯ (НА ПРИКЛАДІ ЛЬВІВСЬКОГО ОСЕРЕДКУ)

363–371

Козакевич Олена Романівна
ТРАДИЦІЯ ПЛЕТІННЯ ПОЯСІВ НА ГУЦУЛЬЩИНІ В ХХ — НА ПОЧ. ХХІ СТОЛІТТЯ

372–384

Гасанова Валіда Вахід кизи
ПУБЛІКАЦІЯ АЗЕРБАЙДЖАНСЬКИХ НАРОДНИХ КАЗОК

385–390

Цимбалюк Олена Констянтинівна
ЗВИЧАЄВА ФЛОРИСТИКА СЕЛА СЛОВІТИ НА ЛЬВІВЩИНІ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

391–396

Івашків Галина Михайлівна
КЕРАМІКА ДВОХ ПОКОЛІНЬ РОДИНИ ЧОРНИХ: ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСТВО

397–409

Гілязова Наталія Михайлівна
ВІТРАЖІ У ВІДНОВЛЕНИХ САКРАЛЬНИХ СПОРУДАХ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА КІНЦЯ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

410–415

Макогін Ганна Василівна
НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО У ДИЗАЙНІ ОДЯГУ ПОЧ. ХХІ ст.: ПРИЙОМИ І ОСОБЛИВОСТІ СТИЛІЗАЦІЇ

416–420

Луковська Ольга Ігорівна
КОРЕЛЯЦІЯ ТРАДИЦІЙ І НОВАЦІЙ У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТИЛІ УКРАЇНИ НА ЗЛАМІ ХХ—ХХІ ст.

421–424

Сидор Віталій Михайлович
САКРАЛЬНА ЛАНДШАФТНА СКУЛЬПТУРА ГАЛИЧИНИ КІНЦЯ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ: ТИПОЛОГІЧНІ НОВАЦІЇ ТА ІКОНОГРАФІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОБРАЗУ ХРИСТА

425–435

Дутка Романа Миколаївна
ШЛЯХИ АКТУАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ВИБІЙКИ У ХХІ СТОЛІТТІ

436–440

Олійник Ольга Володимирівна
ТКАЦТВО ПОКУТТЯ КІНЦЯ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: ТРАДИЦІЯ ТА ОБРАЗНО-СТИЛЬОВІ ІНСПІРАЦІЇ

441–447

Ямборко Ольга Ярославівна
МОДЕРНЕ І ТРАДИЦІЙНЕ У КИЛИМАХ ОЛЕНИ ТА ОЛЬГИ КУЛЬЧИЦЬКИХ

448–453

Народне мистецтво у практиках навчально-виховних закладів

Моїсей Людмила Володимирівна
ФОРМУВАННЯ ЕТНОХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ В СФЕРІ ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА

454–462

Мотиль Романа Ярославівна
ТРАДИЦІЙНА КЕРАМІКА В СИСТЕМІ ХУДОЖНЬОЇ ОСВІТИ (на прикладі Косівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва ім. Василя Касіяна Львівської національної академії мистецтв)

463–468

Чіх-Книш Богдана Василівна
РОЛЬ КОСІВСЬКОГО ОСЕРЕДКУ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ У ЗБЕРЕЖЕННІ ТРАДИЦІЙНИХ РЕМЕСЕЛ ГУЦУЛЬЩИНИ

469–477

Климчик Ірина Володимирівна
ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ АКАДЕМІЇ МУЗИКИ ІМЕНІ МИХАЙЛА ГЛІНКИ

478–482

Народне і академічне мистецтво: взаємозв’язки та взаємовпливи

Селівачов Михайло Романович
РОЛЬ ВАСИЛЯ ПАРАХІНА В УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДНОМУ МИСТЕЦТВІ НА МЕЖІ ХХ і ХХІ СТОЛІТЬ (до 80-річчя від народження)

483–493

Шпак Оксана Дмитрівна
ТРАДИЦІЙНИЙ РОЗПИС ЯВОРІВЩИНИ ЯК ДЖЕРЕЛО ТВОРЧИХ ІНСПІРАЦІЙ НАТАЛІЇ ДЮГ

494–501

Березуцька Марина Сергіївна
РЕПЕРТУАР СУЧАСНОГО АНСАМБЛЮ БАНДУРИСТІВ: СИНТЕЗ НАРОДНОГО І АКАДЕМІЧНОГО

502–506

Ваврух Марія Іванівна
ЛЬВІВСЬКА ГРАФІКА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 1960-х — ПОЧАТКУ 1970-х рр. ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПОКОЛІННЯ МИТЦІВ КІНЦЯ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ ст.

507–513

Збереження та популяризація музейних і приватних збірок народного мистецтва

Флікоп-Світа Галина Олександрівна
ІКОНОПИС НА СКЛІ В БІЛОРУСІ: ВИТОКИ РЕМЕСЛА, ТВОРИ 1920—1930-х рр. В МУЗЕЙНИХ ЗБІРКАХ ТА ПРИВАТНИХ КОЛЕКЦІЯХ

514–522

Інформації

Герус Людмила
Міжнародний науковий форум «Традиційний білоруський костюм в європейському культурному просторі»

523-524

Рецензії

Брайченко Олена
Етнологічна студія глиняного посуду в українській народній культурі харчування

525-526

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »