« 2018. № 2 (140)

Народознавчі зошити. 2018. № 2 (140). С. 385–390

УДК 821 (479. 24)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.02.385

Надійшла 8.02.2018

ПУБЛІКАЦІЯ АЗЕРБАЙДЖАНСЬКИХ НАРОДНИХ КАЗОК

Гасанова Валіда Вахід кизи, докторант НАН Азербайджану,

провідний науковий співробітник,

науково-дослідного відділу бібліотекознавства

Азербайджанської Національної Бібліотеки.

Xaqani Küçəsi 29, Bakı 1000, Азербайджан

Контакти: e-mail valide_a@yahoo.com

Анотація. Коротко описується шлях розвитку азербайджанських народних казок, даються прості пояснення як становленню їх документально-інформаційної бази, так і духовного багатства.

Ключові слова: азербайджанські народні казки, казки, Нізамі Гянджеві, розповіді, фольклор.

Список використаних джерел

  1. Аббаслы И. Азербайджанский фольклор в армянских источниках XIX века / И. Аббаслы. — Баку, 1977. — 154 с. — (На азербайджанском языке).
  2. Азербайджанские сказки : в 2-х т. — Т. I / собиратель, составитель А. Ахундов. — Баку : Азернешр, 1970. — 273 с. — (На азербайджанском языке).
  3. Азербайджанские тюркские сказки / перевод, статьи и комментарии А. Багрия, Х. Зейналлы ; под общей редакцией Ю.М. Соколова. — Москва : Academia, 1935. — 697 c.
  4. Алиев О. Поэтика азербайджанских сказок / О. Алиев. — Баку : Сада, 2001. — 192 с. — (На азербайджанском языке).
  5. Алиева-Кенгерли А. Фольклор Азербайджана и книжная культура / А. АлиеваКенгерли. — Баку : Элм, 2008. — 423 с. — (На азербайджанском языке).
  6. Зейналлы Х. Азербайджанский фольклор / Х. Зей­нал­лы // Литературная газета. — 1936. — 29 февраля. — (На азербайджанском языке).
  7. Коран / перевод на азербайджанский язык Буниятов З.М., Мамедалиев В.М. — Баку, 2004. — 680 c. — (На азербайджанском языке).
  8. Сеидов Н. Некоторые замечания о художественной свойстве Азербайджанских сказок (Исследования по азербайджанской устной народной литературе), К. 2 / Н. Сеидов. — Баку, 1966. — C. 52—117. — (На азербайджанском языке).
  9. Указатель к I—XX выпускамь «Сборника материалов для описания местностей и племень Кавказа» 1881—1894 г. / сост. Е. Козубский. — Тифлис, 1895. — 177 с.
  10. Халисбейли Т. Низами Гянджеви и азербайджанские источники / Т. Халисбейли. — Баку : Азернешр, 1991. — 296 с. — (На азербайджанском языке).
  11. Халисбейли Т. Низами Гянджеви и азербайджанский фольклор: по поэме «Искандернаме» / Т. Халисбейли. — Баку, 1990. — 119 с. — (На азербайджанском языке).
  12. https://cloud.mail.ru/public/a475452ef22a/ %D0%A1%D0%9C%D0%9E%D0%9C%D0%9F%D0%9A_1883_03.pdf.
  13. https://cloud.mail.ru/public/e92505927fa4/ %D0%A1%D0%9C%D0%9E%D0%9C%D0%9F%D0%9A_1889_07.pdf.
  14. https://cloud.mail.ru/public/e92505927fa4/ %D0%A1%D0%9C%D0%9E%D0%9C%D0%9F%D0%9A_1889_07.pdf.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »