2023 рік, випуск 1

Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169). С. 1-270

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.01

Ювілеї

Павлюк Степан
Історико-генетична та культурна несумісність українців з московитами

3—13

Тарас Ярослав, Пацай Тамара
Національна постава подвижника народознавчої науки академіка Степана Павлюка

14—23

Яців Роман
Науково-організаційна діяльність Степана Павлюка: від етногенезу до національної культурної самоідентифікації

24—26

Сокіл Василь
Родовід Степана Павлюка

27—30

Статті

СЕГЕДА Сергій
РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ АНТРОПОЛОГІЇ В 20—30-х рр. ХХ ст. ДОБУТКИ І ВТРАТИ

31—43

ТАРАС Ярослав
ХАРЧУВАННЯ В СІМЕЙНОМУ ПОБУТІ ТА КАЛЕНДАРНІЙ ОБРЯДОВОСТІ НА ПОКУТТІ

44—57

ГОРОШКО-ПОГОРЕЦЬКА Леся
ЗВИЧАЇ, ОБРЯДИ І ПОВІР’Я, ПОВ’ЯЗАНІ З ВІНЧАННЯМ МОЛОДЯТ НА ПОКУТТІ

58—69

РІЗУН Назар
НАУКОВИЙ СТИЛЬ АНТОНІЯ ПЕТРУШЕВИЧА (1821—1913)

70—76

СОВА Андрій
«ЗАПОРОЖСЬКІ ІГРИЩА» 1911 РОКУ У ЛЬВОВІ — ПЕРШІ НАЦІОНАЛЬНІ СПОРТИВНІ ЗМАГАННЯ УКРАЇНЦІВ ГАЛИЧИНИ

77—83

МОВНА Уляна
КНИЖКОВІ ВИДАВНИЧІ ПРОЄКТИ МИХАЙЛА БОРОВСЬКОГО З ЦАРИНИ БДЖІЛЬНИЦТВА (ЛЬВІВ, 1930-ті рр.)

84—94

СИВАК Василь
ВИРОБИ ДЛЯ СНУ ТА ВІДПОЧИНКУ ДІТЯМ У ПОВСЯКДЕННОМУ ПОБУТІ УКРАЇНЦІВ КАРПАТ КІНЦЯ ХІХ — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.

95—119

НЕЧИТАЙЛО Павло, НАКОНЕЧНА (ГОЩІЦЬКА) Тетяна
ЗНАХІДКА ДОШКИ З РІЗЬБЛЕННЯМ ІЗ С. СУРЖА ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

120—125

СИПКО Богдана
УКРАЇНА В ОФІЦІЙНОМУ ДИСКУРСІ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (2014—2022)

126—146

ІВАШКІВ Галина
ГОНЧАРІ ЛЕМКІВЩИНИ ТА ЇХНІЙ ВНЕСОК У РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КЕРАМІКИ

147—162

ЛЕВИЦЬКА Мар’яна
РОЗВИТОК ІКОНОГРАФІЇ НЕПОРОЧНОГО ЗАЧАТТЯ БОГОРОДИЦІ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ XVІІІ СТОЛІТТЯ

163—180

ЛЕСІВ Андрій
ІКОНОГРАФІЯ, СИМВОЛІКА ТА ХУДОЖНЬО-ПЛАСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІКОН ПРАЗНИКОВОГО РЯДУ ІКОНОСТАСУ ЦЕРКВИ ЗІСЛАННЯ СВЯТОГО ДУХА В РОГАТИНІ

181—192

ФЕДОРЧУК Олена
ГЕРМІНА ОЗАРКЕВИЧ ТА ЇЇ. ЗБІРКА ТВОРІВ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА

193—206

МОТИЛЬ Романа
ГОНЧАРНИЙ ДИВОСВІТ ОКСАНИ МАРТИНОВИЧ — ШТРИХИ ДО ТВОРЧОГО ПОРТРЕТА

207—217

БАЛАГУТРАК Микола
МОВА І САМОСВІДОМІСТЬ НАРОДУ У ЛІНГВОПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ОЛЕКСАНДРА ПОТЕБНІ

218—226

ДАВИДЮК Віктор
ФЕНОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ ПОХОДЖЕННЯ КОЛЯДИ

227—239

СОКІЛ Василь, КОВАЛЬ Галина
НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯ ХХ СТОЛІТТЯ У ДОСЛІДЖЕННЯХГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА

240—249

СОКІЛ Ганна
ГЕРОЇКА ПОВСТАНСЬКИХ ПІСЕНЬ

250—256

ШАЛАК Оксана
ПАСПОРТИЗАЦІЯ ФОЛЬКЛОРНИХ ЗРАЗКІВ ЯК ДОДАТКОВЕ ДЖЕРЕЛО ДО РЕКОНСТРУКЦІЇ БІОГРАФІЙ ФОЛЬКЛОРИСТА І РЕСПОНДЕНТА

257—262

Рецензії

Костик Василь
Унікальна духовна спадщина українців: колядки і щедрівки

263—265

Сокіл-Клепар Наталія
Два крила української душі

266—268

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »