« 2023. № 1 (168)

Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169).  С. 120—125

УДК 930.2:[[39:728](=161.2):[72.04:745.51]](477.43-22)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.01.120

ЗНАХІДКА ДОШКИ З РІЗЬБЛЕННЯМ ІЗ С. СУРЖА ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

НЕЧИТАЙЛО Павло

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6849-2705
  • кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
  • ДП «Науково-дослідний центр
  • «Охоронна археологічна служба»
  • Інституту археології НАН України», ,
  • вул. Руська 2, м. Кам’янець-Подільський, 32301, Україна,
  • Контакти: e-mail: kparchaeology@gmail.com

НАКОНЕЧНА (ГОЩІЦЬКА) Тетяна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8596-8974
  • кандидат історичних наук, науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: hoshchitska.tetiana@gmail.com

Анотація. Об’єктом пропонованої статті є конструктивні елементи житла Поділля етнографічного періоду, а предметом — дошка з різьбленням, знайдена під час демонтажу віконної рами в хаті ХІХ — першої половини ХХ ст., із с. Суржа Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.

Наукова новизна полягає у тому, що досліджувану балку з вирізьбленим зображенням хреста та кількома кириличними написами ми проінтерпретували як сволок, який було використано повторно у новому житлі. Попередні дослідники наводили згадки про таке явище, та зараз ми побачили його наочне, предметне підтвердження.

Методика дослідження ґрунтується на застосуванні методів аналізу та синтезу, компаративного, інтердисциплінарного, методів польових досліджень.

Ключові слова: сволок, форми хрестів, народна архітектура, різьблення, Поділля.

Надійшла 6.01.2023

Список використаних джерел

  • 1. Косміна Т.В. Локальні особливості народного житла південних районів Поділля. Народна творчість та етнографія. Київ, 1973. № 4. С. 24—31.
  • 2. Косміна Т.В. Сільське житло Поділля. Кінець ХІХ—ХХ ст. Історико-етнографічне дослідження. Київ, 1980. 191 с.: з іл.
  • 3. Косміна Т. Етнічна виразність народного житла. Поділля. Історико-етнографічне дослідження. Київ, 1994. С. 236—243.
  • 4. Данилюк А.Г. Традиційне житлово-господарське будівництво на західному Поділлі. Подільська старовина. Вінниця, 1993. С. 395—400.
  • 5. Данилюк А.Г. Подільська хата. Наука і суспільство. Київ, 1987. № 7. С. 73—75.
  • 6. Данилюк А.Г., Бодревич-Буць О.М. Використання каменю в народному будівництві Поділля. Народна творчість та етнографія. 1980. № 1. С. 85—88.
  • 7. Радович Р. Сільське житло кінця XIX — початку XX ст. на півдні Поділля (за матеріалами Борщівського району). Літопис Борщівщини: історико-краєзнавчий збірник. Борщів, 1996. Вип. VIII. С. 58—66.
  • 8. Радович Р. Традиційне житло українців південного Поділля другої половини ХІХ — початку ХХ століття: конструктивно-технологічний аспект (за матеріалами з Хмельницької області). Вісник Львівського Національного університету ім. І. Франка. Серія історична. Львів, 2010. Вип. 45. С. 437—462.
  • 9. Сауляк Б.М. Розвиток деревообробних ремесел Схід­ного Поділля кінця ХІХ — початку ХХІ ст. Київ: Наукова думка, 2018. 216 с.
  • 10. Сапожников І.В., Слюсар Ю.О., Шувалов О.Р. Типологія кам’яних намогильних хрестів Південно-За­хідної України. Старожитності Причорномор’я. Одеса, 1995. Вип. 2. С. 16—47.
  • 11. Жвава О. Лексика поховального обряду у говірках Наддністрянсько-Буковинсько-Подільського суміжжя. Studia methodologica. Тернопіль: Редакційно видавничий відділ ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2009. Випуск 27. Лемківський діалект у загальноукраїнському контексті. Укладачі Панцьо С.Є., Свистун Н.О. С. 135—140.
  • 12. Узенева Е.С. Матица. Славянские древности: энтно­лингвис­тический словарь: в 5 т. Под ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 1995. Т. 3. К—П. С. 201—203.
  • 13. Гребінь І.Ф. Обряди пов’язані з будівництвом сільського житла. Поділля: історико-етнографічне дослідження. Київ, 1994. С. 243—250.
  • 14. Довгань С.О. Подільське житло в системі звичаїв та обрядів. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: історія. Вінниця, 2009. Вип. 15. С. 178—183.
  • 15. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість українців: монографія. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2011. 428 с.: з іл.
  • 16. Шкіра М.В., Шкіра Н.М., Шкіра Л.М. Різьблені сволоки у традиційному народному житла (за матеріалами артефактів музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»). Сіверщина в історії України. Збірник наукових праць. Київ; Глухів, 2008. Вип. 11. С. 420—427.
  • 17. Яценко С.П. Сволок із колекції Запорізького краєзнавчого музею. Музейний вісник. Запоріжжя, 2010. № 10. С. 9—15.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »