Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165). С. 523-744

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.03

Статті

СЕЛІВАЧОВ Михайло
«НАЇВНЕ МИСТЕЦТВО»: СТАНОВЛЕННЯ ПОНЯТТЯ, РІЗНОВИДИ ТА РІЗНІ НАЗВИ ЯВИЩА

525—535

ПЕЛЕХ Мар’яна
СТИЛІСТИЧНІ ЗМІНИ В ХУДОЖНЬОМУ ВИРАЖЕННІ ІКОНОСТАСІВ ТА ВІВТАРІВ ХРАМІВ ГАЛИЧИНИ ПІСЛЯ ЗАМОЙСЬКОГО СОБОРУ

536—548

АВУЛА Анастасія
ОБРАЗИ СПАСИТЕЛЯ, КОРОНОВАНОГО ТЕРНЯМ, З ЛЬВІВСЬКОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ РЕЛІГІЇ

549—561

КАЩІЙ Марія
МЕБЛІ ПЕРІОДУ ІСТОРИЗМУ В ЕКСПОЗИЦІЇ ВЕЛИКОГО ПАЛАЦУ ЗОЛОЧІВСЬКОГО ЗАМКУ: НЕОРОКОКО

562—572

ІВАНИЦЬКА Тетяна
ОСОБЛИВОСТІ ПОРТРЕТНОГО МАЛЯРСТВА ЗАКАРПАТТЯ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.: ТИПОЛОГІЯ ОБРАЗІВ, ХУДОЖНЬО-СТИЛІСТИЧНІ ПРОЯВИ

573—579

ЛУЦЬ Сергій
ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЧОСТІ ПРОВІДНИХ МИСТЦІВ СУЧАСНОГО ЮВЕЛІРСТВА УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ В. БАЛИБЕРДІНА, О. ГАРКУСА, Т. КАЛЮЖНОЇ)

580—584

СКОРОМНА Алеся
ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ТА ЗАКРИТТЯ КИЇВСЬКОЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ МАЙСТЕРНІ ХУДОЖНЬОЇ КЕРАМІКИ (1944—1987 РР.)

585—593

ГУЛЕВИЧ Світлана
СВІТОВИЙ ДОСВІД СТВОРЕННЯ ТАКТИЛЬНИХ КНИЖОК

594—600

ЖДАНОВИЧ Юлія
ЕВОЛЮЦІЯ ДЕКОРУ ТРАДИЦІЙНОГО ЖИТЛА НА УКРАЇНСЬКО-МОЛДАВСЬКОМУ ПОГРАНИЧЧІ В ХХ СТ.

601—607

ГЕРУС Людмила
ЗБІРКА ЯВОРІВСЬКОЇ ЗАБАВКИ МУЗЕЮ ЕТНОГРАФІЇ ТА ХУДОЖНЬОГО ПРОМИСЛУ ІНСТИТУТУ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ:  ФОРМУВАННЯ, ПРЕЗЕНТАЦІЯ

608—614

БАЛУХ Олексій
ХОТИНСЬКА ВОЛОСТЬ НА ТЛІ БОРОТЬБИ ЗА МОЛДАВСЬКИЙ ПРЕСТОЛ У 1572 РОЦІ

615—621

ПІДЛЯСЬКИЙ Орест
ПОВСЯКДЕННИЙ ДОСВІД МЕШКАНЦІВ РОБІТНИХ БУДИНКІВ ВІКТОРІАНСЬКОЇ АНГЛІЇ

622—632

КОРЧАК Андрій
КУЛЬТ БОГИНІ АСТАРТИ НА БОСПОРІ: МІЖ ІСТОРІОГРАФІЧНИМ КОНСТРУКТОМ І РЕАЛЬНІСТЮ

633—646

СТОЦЬКИЙ Ярослав
НАУКОВИЙ І ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ВНЕСОК ІВАНА ПУЛЮЯ У ПЕРШИЙ ПОВНИЙ УКРАЇНОМОВНИЙ ПЕРЕКЛАДІ БІБЛІЇ

647—656

КУХАРЕНКО Олександр
АНТИНОМНІ ГРУПИ ПЕРСОНАЖІВ У СТРУКТУРІ ПОХОВАЛЬНОГО ЦИКЛУ ОБРЯДІВ

657—663

ДЕНИС Ірина, ВОЙТОВИЧ Надія
ДОРОДОВІ ЗВИЧАЇ Й ОБРЯДИ УКРАЇНЦІВ ОПІЛЛЯ ТА БОЙКІВЩИНИ

664—673

СОВА Андрій
ПЕДАГОГІЧНА ПРАЦЯ СТЕПАНА ГАЙДУЧКА У ЛЬВОВІ НАПЕРЕДОДНІ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

674—684

СЕРЕБРЯКОВА Олена
«НЕ КУГУТ СТУПАЄ, А ДОЛЯ ТВОЯ…»: ШЛЮБНІ ДИВІНАЦІЇ ЗА ПОВЕДІНКОЮ СВІЙСЬКИХ ПТАХІВ В ЗИМОВІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ

685—690

ГОРБАЛЬ Марія
БІЛЬШОВИЦЬКА ТА НІМЕЦЬКА ОКУПАЦІЇ СЕЛА СЕЛИСЬКО НА ЛЬВІВЩИНІ. ГОЛОД 1941—1942 ТА 1947 РОКІВ

691—705

КУЗЬМЕНКО Оксана
«ОЙ У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА …»: АБО ЧОМУ СТРІЛЕЦЬКА ПІСНЯ СТАЛА СИМВОЛОМ ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ ТА МАРКЕРОМ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТИ

706—720

БРОВАРЕЦЬ Тетяна
ВИШИТІ ЕПІГРАФИ ЯК ЕЛЕМЕНТИ ВІРТУАЛЬНИХ ЛИСТІВОК ДО ТРИДЦЯТОЇ РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

721—727

Рецензії

Селівачов Михайло
Помітне досягнення українського мистецтвознавства

728—731

Федорук Олександр
Висотний стрижень академічної праці колективу

732—734

Летяга Альона, Селівачов Михайло
Про мистецтво та культуру — теоретико-сатирично

735—736

Інформації

Коваль-Фучило Ірина
Увага до народної релігійності

737—739

In Memoriam

Відчував пробуджені сили для нового світу…
740—742

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »