« 2022. № 3 (165)

Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165).  С. 585—593

УДК [738+643.557](477-25)”1944/1987″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.03.585

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ТА ЗАКРИТТЯ КИЇВСЬКОЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ МАЙСТЕРНІ ХУДОЖНЬОЇ КЕРАМІКИ (1944—1987 РР.)

СКОРОМНА Алеся

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-8961-4524
  • аспірантка,
  • Національна академія образотворчого
  • мистецтва і архітектури,
  • кафедра теорії та історії мистецтва,
  • вул. Вознесенський узвіз, 20, 04053, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: dolzhenko2012@gmail.com

Анотація. Мета статті — на основі дослідження архівних матеріалів систематизувати й проаналізуватипередумови виникнення та закриття одного з провідних закладів України — київської Експериментальної майстерні художньої кераміки. З’ясовано, що Експериментальна майстерня розпочала свою діяльність у 1944 році та закінчила фактичне існування у 1987 р. (хронологічні межі дослідження). Передумовою створення майстерні стала необхідність збагачення інтер’єрів й екстер’єрів архітектурних споруд і ансамблів зруйнованого війною Києва художньою керамопластикою та осучаснення її декоративних можливостей.Таким чином ця тема сталаособливо актуальною в наш час.

Отож об’єкт дослідження — київська Експериментальна майстерня художньої кераміки, а предмет — архівні матеріали, які проливають світло на розкриття теми.

Методологічною основою дослідження є принцип історизму у поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: архівування, інтерв’ювання, типологічного, комплексного та ретроспективного аналізу, наукового опису, порівняльних аналогій, класифікації, типологічного аналізу, інтерпретації, історичної реконструкції тощо.

Наукова новизна. Введено до наукового обігу нові відомості про діяльність майстерні, її керівників, та визначено основні дати відкриття та закриття досліджуваного закладу.

Ключові слова: Україна, XX ст., П. Мусієнко, Н. Федорова, Н. Крутенко, Експериментальна майстерня, керамопластика, поливи, історія створення та закриття закладу.

Надійшла 6.04.2022

Список використаних джерел

  • 1. Щербак В. Розвиваючи традиції. Народна творчість та етнографія. 1969. № 6. С. 35—41.
  • 2. Крутенько Н. Керамічне суцвіття «Софійської гончарні». Київ, 1988. № 2. С. 171—173.
  • 3. Федорова Н. Три школи. Україна. Наука і культура. 1993. Вип. 26—27. С. 337—352.
  • 4. Сержант Л. Роль народних майстрів у становленні творчого стилю майстерні Ніни Федорової. Музеї народного мистецтва та національна культура: збірник наукових праць за ред. д-ра мист. М. Селівачова. Київ: Златограф, 2006. С. 153—162.
  • 5. Бекетова І. Збірка лабораторії архітектурно-художньої кераміки КиївЗНДІЕП (1944—1985) в колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва. Історія формування. Фундатори музейних колекцій та реалії сучасного стану розвитку музейної справи: науковий збірник за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 145-річчю від дня народження М.Ф. Бі­ля­шівського та 135-річчю від дня народження Д.М. Щербаківського. Київ: Пріоритети, 2014. С. 347—357.
  • 6. Москаленко С. Софійська керамічна майстерня: мистецька традиція, історія, персоналії. Софійський часопис. Вип. 5. Збірник статей за матеріалами ІХ Судацької міжнародної наукової конференції «Причор­номор’я, Крим, Русь в історії та культурі», присвяченої 100‑річчю від народження архітектора Є.І. Лопу­шин­ської (м. Київ, 24—25 вересня 2020 р.). Київ, 2021. С. 195—215.
  • 7. Крутенко Н. На тій майстерні не шукай табличок… Жінка. 1993. № 2. С. 11—13.
  • 8. Чегусова З.А. Історія діяльності та внесок у розвиток комплексного архітектурно-художнього рішення інтер’єрів різних типів споруд України 1970—1990-х років Науково-дослідного центру монументально-декоративного мистецтва КиївЗНДІЕП. Перспек­тивні напрямки проектування житл. та громад. будівель: Зб. наук. пр. Укр. зонал. н.-д. і проект. ін-ту по цивіл. буд-ву. Київ, 2003. С. 208—215.
  • 9. Бекетова І. Софійська гончарня. Образотворче мистецтво. 2007. № 3 (63). С. 109—111.
  • 10. Голубець О. Художня кераміка (1960—1980-ті роки). Історія декоративного мистецтва України: у 5 т. Ред. кол. Г. Скрипник та ін. Т. 5: Мистецтво ХХ — початку ХХІ століття. Голов. ред. Г. Скрипник. НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2016. С. 373—381.
  • 11. «Мистецтво митців глини і вогню» про майстрів О. Же­лезняка, Н. Федорової, Г. Севрук. ЦДАМЛМ України (Центр. держ. архів-музей літератури і мистецтва України). Ф. 990. Оп. 1. Од. зб. 153. Арк. 1—7.
  • 12. Про кераміку в архітектурі. ЦДАМЛМ України (Центр. держ. архів-музей літератури і мистецтва України). Ф. 990. Оп. 1. Од. зб. 46. Арк. 1—5.
  • 13. «Українська радянська художня кераміка». I-варіант. ЦДАМЛМ України (Центр. держ. архів-музей лі­те­ратури і мистецтва України). Ф. 990. Оп. 1. Од. зб. 26. Арк. 1—79.
  • 14. Крутенко Н. Аудіозапис інтерв’ю А. Скоромної з мистецтвознавицею від 08.09.2021 р. та 30.09.2021 р. (Фоноархів авторки).
  • 15. Службові посвідчення працівника Академії архітектури СРСР, Академії будівництва і архітектури УРСР, Державного комітету громадського будівництва і архітектури, Державного інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого. ЦДАМЛМ України (Центр. держ. архів-музей літератури і мистецтва України). Ф. 990. Оп. 1. Од. зб. 827. Арк. 1—17.
  • 16. Матеріали трудової діяльності/трудові та пенсійна книжка. ЦДАМЛМ України (Центр. держ. архів-музей літератури і мистецтва України). Ф. 990. Оп. 1. Од. зб. 823. Арк. 1—23.
  • 17. Грудзинська О. Аудіозапис та відеозапис інтерв’ю А. Скоромної з керамісткою від 19.08.2021 р. та 26.10.2021 р. (Фоноархів авторки)
  • 18. Федорова Н. Архів Н. Федорової. НМУНДМ (Нац. музей укр. народного дек. мист.).
  • 19. Севрук Г. Аудіозапис та відеозапис інтерв’ю А. Скоромної з керамісткою від 23.07.2021 р. (Фоноархів авторки).
  • 20. Матеріали лабораторії архітектурно-художньої кераміки КиївЗНДІЕП: історична довідка, біографічні дані працівників майстерні Маринченка М.М., Мєшкової Л.І., Падалки Я.І., Севрук Г.С., Шарай Г.Г. Каталог виставки, буклети виставки кераміки і текстилю експонованої в Софії Київській, фотокопія почесної грамоти, подяки, поздоровчі вірші, афіша виставки «Керамика украинских художников». ЦДАМЛМ України (Центр. держ. архів-музей літератури і мистецтва України). Ф. 1113. Оп. 1. Од. зб. 64. Арк. 1—50.
  • 21. Керамическая монументальная живопись в архитектуре. ЦДАМЛМ України (Центр. держ. архів-музей літератури і мистецтва України). Ф. 990. Оп. 1. Од. зб. 351. Арк. 1—9.
  • 22. Документи/біографія, анкета, посвідчення, довідки, договори, листи, статті. ЦДАМЛМ України (Центр. держ. архів-музей літератури і мистецтва України). Ф. 990. Оп. 1. Од. зб. 253. Арк. 1—226.
  • 23. Особиста картка по обліку кадрів. Копія трудової книжки. ЦДАМЛМ України (Центр. держ. архів-музей літератури і мистецтва України). Ф. 1113. Оп. 1. Од. зб. 63. Арк. 1—4.
  • 24. Автобіографія. ЦДАМЛМ України (Центр. держ. архів-музей літератури і мистецтва України). Ф. 1113. Оп. 1. Од. зб. 25. Арк. 1—7.
  • 25. Мєшкова Л. Аудіозапис інтерв’ю А. Скоромної з керамісткою від 04.12.2021 р. (Фоноархів авторки)

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »