Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 1–248

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01

1-2020

Народне мистецтво у міждисциплінарних дискурсах: теорія, методика, термінологія

ГЕРУС Людмила
ЗБЕРЕЖЕННЯ НЕМАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД

3—14

СЕЛІВАЧОВ Михайло
АНТРОПОМОРФНІ ЗНАКИ / ОБРАЗИНАРОДНОЇ ОРНАМЕНТИКИ: ЯЗИЧНИЦЬКІ РЕЛІКТИ, ФОЛЬКЛОРНІ СИМВОЛИ, МІФОЛОГЕМИ ФЕЙКЛОРУ

15—20

КОЗІНЧУК Віталій
ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ УКРАЇНСЬКОЇ КАНОНІЧНОЇ ІКОНОГРАФІЇ НА МЕЖІ ХVII—XVIII СТОЛІТЬ

21—26

ТРІСКА Оксана
«ЗВЕНИГОРОДЩИНА. ШЕВЧЕНКОВА БАТЬКІВЩИНА З ПОГЛЯДУ ЕТНОГРАФІЧНОГО ТА ДІАЛЕКТОЛОГІЧНОГО» ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ВИВЧЕННЯ ТРАДИЦІЇ ХАТНЬОЇ ІКОНИ

27—35

МОЛИНЬ Валентина
КАТЕРИНА РОМАНІВНА СУСАК — ПЕДАГОГ, КЕРІВНИК, ДОСЛІДНИК І МАЙСТРИНЯ ВИШИВКИ, ГРОМАДСЬКА ДІЯЧКА

36—48

ЯМБОРКО Ольга
УКРАЇНСЬКЕ ПРОМИСЛОВЕ КИЛИМАРСТВОЯК БРЕНД В РАДЯНСЬКІЙ СИСТЕМІ ХУДОЖНІХ ПРОМИСЛІВ

49—59

Місце та роль народного мистецтва у культурному просторі ХХІ століття: осередки, майстри, художні ідеї

НИКОРАК Олена, КУЦИР Тетяна, КУМПІКАЙТЄ Егле, МІЛАШЕНЄ Дайва, РУКУЙЖЕНЄ Жанета, НЕНАРТАВІЧЮТЄ Еріка
ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ТА ЛИТОВСЬКІ ПОКРИВАЛА: ПАРАЛЕЛІ ЕТНОМИСТЕЦЬКОЇ ТРАДИЦІЇ ДЕКОРУ

60—92

ІВАШКІВ Галина
САКРАЛЬНА КЕРАМІКА З ФАБРИКИ ІВАНА ЛЕВИНСЬКОГО У ЛЬВОВІ (ДО 100-ЛІТТЯ ВІД ЧАСУ СМЕРТІ)

93—108

ҐАЙДАМАВІЧЮТЄ Она
СИМВОЛІКА ПТАХІВ У ЛИТОВСЬКОМУ (БАЛТІЙСЬКОМУ) ФОЛЬКЛОРІ ТА НАРОДНОМУ МИСТЕЦТВІ

109—116

ЧІХ-КНИШ Богдана
РІЧКІВСЬКІ МАЙСТРИ ІНКРУСТАЦІЇ ДЕРЕВ’ЯНИХ ВИРОБІВ. ПРОДОВЖЕННЯ ТРАДИЦІЇ І ФОРМАЛІЗМ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА

117—125

БОЛЮК Олег
ХУДОЖНІ ВИРОБИ З ДЕРЕВА БОЙКІВ: АРХАЇЧНА МОНУМЕНТАЛЬНІСТЬ І «ЖИВОПИСНА» ГЕОМЕТРІЯ

126—137

Народне і академічне мистецтво: взаємозв’язки та взаємовпливи

МОТИЛЬ Романа
МІЖНАРОДНИЙ СИМПОЗІУМ КЕРАМІКИ У м. ЛЄЛЮНАЙ (ЛИТВА): ТРАДИЦІЇ, МИСТЕЦЬКІ ПОШУКИ, ЗДОБУТКИ

138—146

СТУДЕНЕЦЬ Наталя
ХАТНІЙ СТІНОПИС ПОДІЛЛЯ В СУЧАСНИХ МИСТЕЦЬКИХ ПРАКТИКАХ

147—154

БЕРЕЗУЦЬКА Марина
ТВОРИ A CAPELLA В РЕПЕРТУАРІ БАНДУРИСТІВ ЯК СУЧАСНЕ ВТІЛЕННЯ ТРАДИЦІЙ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ (на прикладі ансамблю бандуристів «Чарівниці»)

155—164

ЩЕРБАНЬ Анатолій, КОТЛЯР Євген
АРХІТЕКТУРНІ ЗАМАЛЬОВКИ МИХАЙЛА ДЯЧЕНКА

165—176

ГАВРИЛЮК Алла
РОЛЬ РОДИННОЇ ТРАДИЦІЇ У СТАНОВЛЕННІ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ (НА ПРИКЛАДІ П’ЯТИ ПОКОЛІНЬ СЕЛІВАЧОВИХ)

177—189

Народне мистецтво у практиках навчально-виховних закладів

ФРУНЗЕ Олена, БАБІНА Юліана
ГОНЧАРСТВО ЯК ЕТНІЧНИЙ ФЕНОМЕН ТРАНСПОГРАНИЧНОГО НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА ТА ЯК ХУДОЖНЯ ДИСЦИПЛІНА У ПРАКТИКАХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА

190—199

Збереження та популяризація музейних і приватних збірок народного мистецтва

ФАБРИКА-ПРОЦЬКА Ольга
ФЕСТИВАЛЬ «ЛЕМКІВСЬКА ВАТРА» ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА МИСТЕЦЬКОЇ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ СПІВПРАЦІ

200—206

Статті

КУПЧИНСЬКА Лариса
ТВОРЧІСТЬ ТЕОДОРА ЯХИМОВИЧА (НА БАЗІ АРХІВУ ЯРОСЛАВИ МУЗИКИ)

207—219

МОСКАЛЬ Марта
ТЕМА БОРОТЬБИ СВЯТИХ ВОЇНІВ ЗІ ЗЛОМ В УКРАЇНСЬКОМУ РЕЛІГІЙНОМУ МИСТЕЦТВІ ХІІ—ХVІІІ ст.

220—228

ОДРЕХІВСЬКИЙ Роман
ТРАДИЦІЇ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА У СТАНОВЛЕННІ ТА РОЗВИТКУ ДИЗАЙНУ СЕРЕДОВИЩА КУЛЬТОВИХ СПОРУД ГАЛИЧИНИ (ПЕРША ТРЕТИНА ХХ СТОЛІТТЯ)

229—232

ШПАКОВИЧ Оксана
СЦЕНОГРАФІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ М. КИПРІЯНА В 60-х РОКАХ ХХ ст.

233—244

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »