Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 155—164

УДК 784.9:784.4(477):78.087.68

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.155

ТВОРИ A CAPELLA В РЕПЕРТУАРІ БАНДУРИСТІВ ЯК СУЧАСНЕ ВТІЛЕННЯ ТРАДИЦІЙ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ (на прикладі ансамблю бандуристів «Чарівниці»)

БЕРЕЗУЦЬКА Марина

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5511-2195

доцент, кафедра народних інструментів,

Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки,

вул. Ливарна, 10, 49044, Дніпро, Україна,

Контакти: e-mail: bermarser@ua.fm; bermarser@gmail.com

Анотація. Твори a capella завжди були присутні у репертуарі ансамблів бандуристів з часів зародження академічного бандурного мистецтва до сьогодення. Актуальність статті зумовлена недостатньою кількістю наукових досліджень творів a capella у репертуарі ансамблів бандуристів, які відбивають найбільш глибинні традиції української музики — традиції хорового співу українського народу.

Об’єкт дослідження репертуар Дніпропетровського ансамблю бандуристів «Чарівниці», а предмет — твори a capella у репертуарі ансамблю. Мета — визначити роль та значення творів a capella для бандурного мистецтва. Методологічну основу дослідження складають методи системного музикознавчого аналізу, засновані на принципах всебічності та послідовності.

Висновки всі твори a capella в репертуарі ансамблю бандуристів «Чарівниці» є синтезом традицій українського хорового співу та досягнень академічної музики. Ця важлива частина репертуару є одним з багатьох проявів глибинної суті академічного бандурного виконавства — поєднання найкращих досягнень українського традиційного та сучасного академічного музичного мистецтва.

Ключові слова: ансамбль бандуристів, хоровий репертуар, твори a capella, український хоровий спів.

Надійшла 4.01.2020

Список використаних джерел

  1. Чабаненко Н. Бандурний репертуар як чинник розвитку концертного виконавства. Мистецтвознавчі записки. 2018. № 33. С. 522—528.
  2. Морозевич Н.В. Бандурне мистецтво як культурне надбання сучасності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства: спец. 17.00.03 «Музичне мистецтво». Одеса: ОДМА ім. А.В. Не­жданової. 2003. 16 с.
  3. Вишневська С. Особливості традиційних форм хорового виконавства та їх вплив на бандурне мистецтво. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Ми­стецтвознавство. 2014. № 1. С. 150—157.
  4. Дутчак В. Основні тенденції в сучасному бандурному виконавстві України та Української діаспори. Актуальні проблеми народно-інструментального виконавства в Україні: історія і сучасність. 2017. С. 5—13.
  5. Кошиць О. Про Українську Пісню та Музику. Нью-Йорк: Наша Батьківщина, 1970. 50с.
  6. ГрінченкоМ. Історія української музики. Київ: Спіл­ка, 1922. 278 с.
  7. Фільц Б. Багатогранність творчої діяльності Галини Менкуш. До 60-річчя від дня народження бандуристки. Народна творчість та етнографія. 2006. № 3. С. 112—117.
  8. Колубаєв О. Формування естрадно-пісенної традиції Галичини в контексті полікультурної взаємодії. Наукові записки. Серія: мистецтвознавство. 2012. № 2. С. 88—94.
  9. Щурик Б. Вокальна творчість А. Кос-Анатольського. Молодь і ринок. 2011. № 3 (74). С. 106—108.
  10. Дубільєр І. Хоровий жанр у творчості донецьких композиторів (до питання музичного краєзнавства). Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. 2011. №8(219). С. 184—191.
  11. КостюкН. Діяльність регентів у царині богуслужбово-музичної культури України початку ХХстоліття. На­у­кові записки Тернопільського національного пе­даго­гічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. 2012. Вип. 2. С. 121—129.
  12. РудницькийА. Українська музика: історично-кри­тич­ний огляд. Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1963. 406с.
  13. Лановик М.Б., Лановик З.Б. Українська усна народна творчість. Київ:Знання-Прес, 2006. 591с.
  14. Коновалова И.Ю. Неофольклорные проекции культурного диалога «Автор — традиция» на материале хоровой музыки украинских композиторов рубежа ХХ—XXI вв. Культура, искусство, образование: проблемы и перспективы развития: материалы на­учно-практической конференции с международным учас­тием. Смоленск: СГИИ. 2013. С. 147—151.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »