2011 рік, випуск 5

2011-5

Зміст

Мовна У. Знакова функціональність меду в українському обрядовому «тексті» народин. С. 755-759

У статті досліджується символічна роль меду у контексті родильної обрядовості українців. Розкриваються його основні семантичні конотації — медіативні, ініціаційні, соціалізуючі, фертильні, катартичні та апотропеїчні властивості, а також обрядове призначення як жертвенного продукту. Знакова функціональність меду знайшла вияв в усіх ключових структурних елементах обрядового «тексту» народин — під час народження немовляти, перших відвідин породіллі представницями жіночої частини громади, першої купелі новонародженого, хрестин та хрестинного частування.
Ключові слова: мед, родильна обрядовість, обрядовий «текст», хрестини, семантика, медіатор, українці.

читати »

Замостяник І. Весільна обрядовість львівських міщан кінця XVI — першої половини XVII століття. С. 760-771

У статті досліджуються такі складові весільної обрядовості львівських міщан кінця XVI — початку XVII ст., як зальоти, заручини, власне весілля та поправини. Окрема увага звернена на роль сім’ї у тогочасному міському суспільстві та на одну з найдавніших форм одруження — викрадення нареченої.
Ключові слова: весілля, обрядовість, заручини, сім’я, міщани, Львів.

читати »

Горбаль М. Гостинність як парадигма духовності у лемківській різдвяній обрядовості. С. 772-776

У статті розглядається гостинність як парадигма духовності в різдвяній обрядовості лемків. Базова основа гостинності закладена в духовності нашого народу, яка завдяки генетичній пам’яті від язичницьких часів, а згодом — християнства, зокрема на засадах Біблії — дійшла до наших днів.
Ключові слова: гостинність, запрошення, Свята вечеря, душі померлих, християнство

читати »

Гощіцька Т. Традиційні господарські споруди на пограниччі Бойківщини та Підгір’я (середина ХІХ — перша половина ХХ ст.). С. 777-796

У статті автор опублікує польові етнографічні матеріали, зібрані на пограниччі Бойківщини та Підгір’я. Проаналізовані різноманітні господарські споруди двору: для зберігання продуктів сільського господарства, утримування худоби та зберігання сільськогосподарського реманенту. Більш детально розглядаються конструктивні особливості найбільш цікавих об’єктів. Відстоюється думка про наявність на досліджуваних теренах низки особливостей традиційної матеріальної культури, зокрема в сфері традиційних господарських будівель та необхідність подальших їх досліджень.
Ключові слова: традиційна культура, матеріальна культура, господарські будівлі, комора, стодола, стіг, погріб, стайня, паркан.

читати »

Раковскі Т. Між збиральництвом і археологією. Досвід історії та сучасності здеградованих вальбжихських гірників. С. 797-805

У статті йдеться про Вальбжих і його околиці — місце, де була записана найважча сторінка польських змін після 1989 р. Протягом кількох останніх років Вальбжих став басейном нелегального непромислового видобування кам’яного вугілля.
Ключові слова: вальбжихські гірники, копальні, сміття, скарб.

читати »

Мойсей А., Парайко К. Звичаї та обряди, пов’язані з народженням дитини в українців та румунів Сторожинецького району. С. 806-812

У статті, на основі проведених етнографічних польових досліджень серед українців та румунів у селах Сторожинецького району у 2008—2011 рр. робиться спроба дослідити ремінісценції комплексу звичаїв та обрядів, пов’язаних з народженням дитини (передродові, родильні й післяродові).
Ключові слова: звичай, обряд, народження дитини, українці Сторожинецького району, румуни Сторожинецького району.

читати »

Романюк В. Використання продуктів мисливства у традиційній культурі населення Українських Карпат другої половини ХІХ — першої половини ХХ ст.. С. 813-818

У статті автор простежує застосування продуктів мисливства у традиційних матеріальній та духовній культурах українців Карпат. Розглядається вживання м’яса диких звірів та птахів серед горян; використання шкір, кісток, пір’я; застосування продуктів мисливства у традиційній медицині, що мало широке поширення у другій половині ХІХ — першій половині ХХ ст. У висновках звертається увага на те, що якщо в матеріальній культурі більшість способів використання продуктів мисливства належали до явища пережитків, то у духовній культурі вони мали вагоміше значення. Останнє, у свою чергу, сприяло збереженню ведення мисливства.
Ключові слова: мисливство, традиція, матеріальна культура, духовність, обрядовість, медицина, харчування, населення, Українські Карпати.

читати »

Лисун Я. Культурне тло Львова ХVII — початку XVIII ст.: Західноєвропейський мистецький контекст. С. 819-823

Культурне життя Львова у період XVII—XVIII ст. формувалось під впливом західноєвропейських культурних та мистецьких процесів, які найчіткіше виявились у стилі бароко. У статті здійснюється огляд цього історичного періоду через призму соціальних подій та культурно-мистецьких процесів. Для огляду використовуються фактологічні матеріали, проводиться аналіз художніх творів.
Ключові слова: секуляризація, ідейно-художні проблеми, пластичні мистецтва, стильова система.

читати »

Комарницький А. Процес еволюції та значення монументального образу у формуванні типу Руської Богородиці. С. 824-833

У статті розглядається процес формування типу Руської Богородиці у мистецтві Київської Русі-України через проблему ролі монументального образу.
Ключові слова: образ, епоха, іконографічний тип, зображення, еволюція.

читати »

М’якота І. Історизм та еклектика в естетичній системі Царських Врат Волині другої половини XIX — першої третини XX ст.. С. 834-843

В статті розглядається історизм та еклектика в естетичній системі царських врат Воскресенського собору в Рівному, Успенського собору у Володимирі-Волинському, Богоявленського собору в Острозі, Свято-Троїцької церкви Межиріцького монастиря, Троїцької церкви Свято-Миколаївського Городоцького монастиря, Михайлівської церкви в Гощі та церкви Петра і Павла в Михнівці на Волині. Період, охоплений обстеженням — друга пол. XIX — перша третина XX ст.
Ключові слова: історизм, еклектика, стилістика, естетична система, интер’єр, іконостас, царські врата, Волинь, Україна.

читати »

Бабій М. Любомир Медвідь: особливості зображень Христа-Пантократора в купольних частинах храмів св. Івана Хрестителя в Оттаві та св. Івана Богослова в с. Суховоля поблизу Львова. С. 844-849

У статті представлені церковні розписи нашого сучасника, львівського митця Любомира Медвідя в оттавському храмі св. Івана Хрестителя та у церкві св. апостола Івана Богослова с. Суховоля поблизу Львова, які приносять у нашу сучасну церковну поліхромію дух справжньої творчості і відповідності засадам християнського віросповідання.
Ключові слова: Христос-Пантократор, поліхромія, світлотінь.

читати »

Ямаш Ю. Жанрова палітра Івана Труша. С. 850-856

У статті автор визначає та конкретизує жанри, в яких працював художник Іван Труш, а також уточнює перелік тематичних циклів та серій у його творчості.
Ключові слова: живопис І. Труша, жанри, цикли, серії.

читати »

Медвідь-Юрків М. Фотографія у контексті візуальної реклами: українські реалії. С. 857-871

Стаття присвячена вивченню художньо-стилістичних особливостей візуальної реклами в Україні. Досліджено тенденції розвитку стильових особливостей художньої фотографії у візуальній рекламі, зроблено аналіз використання фотомистецтва на прикладі сучасних зразків рекламних оголошень.
Ключові слова: візуальна реклама, художня фотографія, українська рекламна фотографія, рекламні агенства, візуальні засоби, рекламні компанії, споживач.

читати »

Дзюба М. Життя та творчість Віри Тарасенко. С. 872-876

У статті розглядаються питання становлення та творчості самбірської художниці за покликанням та вчителя за фахом Віри Тарасенко. Вона є оригінальною особистістю в пошуках індивідуального підходу в розвитку малярства, яка свій талант розкриває у різних жанрах, а найкраще у пейзажах. Висвітлено її виставкову діяльність та громадське кредо.
Ключові слова: художниця, діяльність, творчість, жанри, тема.

читати »

Русіна В. Протяжні пісні Луганської області (за матеріалами експедиції 2010 року). С. 877-883

У статті розглядається сучасний стан побутування пісенного фольклору на Луганщині, за матеріалами експедиції 2010 року. Записи структуровані в жанровому та репертуарному аспектах. Також порушені питання щодо характеру розспіву різними віковими групами інформантів, як демонстрація певного типу музичного мислення — «старого» і «нового».
Ключові слова: українська народна пісня, протяжний розспів, традиція, Слобожанщина, Луганська область, польові розвідки.

читати »

Дутка Р. Народознавча тематика на сторінках часопису «Нова Хата» 1925—1927. С. 884-903

Часопис «Нова Хата» — орган львівського жіночого промислового кооперативу «Українське Народне Мистецтво» — належав до численного ряду західноукраїнської періодики першої половини ХХ ст., що відстоювали національну окремішність українців в умовах бездержавності та експансії чужих культур. Кооператив працював над формуванням своєрідного українського модерного стилю одягу та облаштування житла і храму на ґрунті рідного традиційного мистецтва, а також над формуванням активної громадської позиції українського жіноцтва.
Ключові слова: львівський часопис «Нова Хата», жіночий кооператив «Українське Народне Мистецтво», українська мода, українська вишивка.

читати »

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »